Таблиця бальних коефіцієнтів

Коефіцієнт	Назва	Вартість
К1	Поточні оцінки семінарських (практичних) занять: "5" ("відмінно") "4" ("добре") "3" ("задовільно") "2" ("незадовільно"). Відсутність оцінок	+5 +4 +3 –2 –1
К2	Відвідування лекцій: постійно один та більше невідпрацьованих пропусків відсутність на більше, ніж половині всіх лекцій	+2 0 –1
К3	Відвідування семінарських та практичних занять: постійно один та менше половини пропусків занять навчального (змістового) модуля відсутність на більше, ніж половині занять навчального (змістового) модуля	+2 0 –1
К4	Ведення конспекту: змістовно, акуратно змістовно задовільно відсутність конспекту	+2 +1 0 –1
К5	Складання модульного контролю: у визначений термін поза терміном повторне	+1 0 –1

Підсумковий контроль з філософії виставляється як сума балів з усіх модулів та обраховується як середнє арифметичне складових модулів:

 M₁ ... M_n

,

N

R =

де R – результат підсумкового контролю за дисципліну;

M₁ ...M_n – сума балів рубіжних (модульних) контролів;

N – кількість модулів.

Якщо за підсумковий контроль в цілому набрано 60 і більше балів та з усіх рубіжних (модульних) контролів отримана позитивна оцінка, то вважається, що студент засвоїв навчальний матеріал.

5. Зміст змістовних модулів та тем програми змістовий модуль і «Ґенеза філософської думки у контексті цивілізаційних процесів»

Тема 1. Предметне поле й функціональне призначення філософії

Етимологія слова «філософія». Філософія і світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Світогляд як форма самовизначення людини. Структура світогляду. Універсальні типи світоставлення. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий і філософський. Філософія як теоретична основа світогляду.

Предмет філософії. Філософія як «беззасновкове знання» (Г. Ортеґа-і-Ґассет). Метатеоретичний статус філософії. Коло філософських роздумів: людина і світ; мислення і буття, духовне і тілесне. Дисциплінарна структура філософського знання. Основні теми й типи філософування.

Місце філософії в системі культури: синхронічний і діахронічний аспект. Взаємовідношення філософії, науки та релігії. Філософія і право. Основні функції філософії.

Тема 2. Філософія Стародавнього світу

Виникнення філософії: соціокультурні та духовні засновки. Основні джерела філософського знання. Зародки філософського мислення в Індії. Веди, брахмани і упанішади. Філософські ідеї шкіл чарвака, вайшешика, йога, міманса, н’яя. Характерні особливості давньоіндійського світогляду та побудова соціальної філософії.

Становлення філософської думки у Стародавньому Китаї. Філософські вчення Лао-цзи, Конфуція, Мо-цзи. Особливості поглядів на природу, суспільство та проблеми пізнання. Гуманістична спрямованість філософських ідей.

Парадигмальний рух «від міфу до логосу» як траєкторія виникнення давньогрецької філософії. Опозиція «хаос – космос» як засаднича світоглядна настанова. Тематична класифікація античної філософії: фізика, етика, діалектика (Діоген Лаерцій). Космоцентризм античної філософії. Досократівська філософія (Мілетська школа, Геракліт, Піфагор). Проблема першоначала («архе»). Елейська школа: розрізнення онтології та феноменології. Апорії Зенона. Давньогрецький атомізм. Становлення античної діалектики. Антропологічний поворот у давньогрецькій філософії: софісти та Сократ. Класична антична філософія: Сократ, Платон, Аристотель. Синтетичний характер платонівської концепції. Теорія ейдосів і «міф про печеру». Соціальна філософія Платона («Держава», «Закони»). Криза класичної античної філософії. Філософія доби еллінізму (епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм). Етичні, гносеологічні та онтологічні побудови філософів доби еллінізму. Римська антична філософія. Неоплатонізм.