Завдання для самостійної роботи

1. Ознайомитися з основними правилами і вимогами організації навчального процесу за кредитно-модульною системою;

2. Розробити власну систему контролю за основними результати своєї навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення навчальної дисципліни;

3. Скласти план індивідуальної роботи над засвоєнням змісту навчальної дисципліни «Філософія»;

4. Використовуючи спеціальну довідникову та навчальну літературу розробити і окремо оформити по кожному змістовому модулю термінологічний словник з предмету.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання

Рецензувати філософську статтю із сучасного філософського часопису: «Філософська думка» (К., ІФ НАНУ); «Вопросы философии» (М., ИФ РАН); «Практична філософія»; «Мультиверсум»; «Філософсько-антропологічні студії»¹.

Рецензія має складатися з трьох смислових блоків:

1. виклад змісту рецензованої статті;

2. думка рецензента з приводу викладених ідей, їх обґрунтованості та актуальності;

3. місце рецензованої статті в історико-філософському дискурсі: тематичні паралелі з концепціями вивчених філософів.

До рецензії обов’язково долучити ксерокопію статті.

Питання на іспит

1. Предметне поле й функціональне призначення філософії.

2. Філософія як раціоналізований світогляд.

3. Місце філософії в системі наук і навчальних дисциплін.

4. Місце філософії в системі культури: синхронічний і діахронічний аспект.

5. Основні розділи філософського знання.

6. Виникнення філософії: соціокультурні та духовні передумови.

7. Давньоіндійська філософії: основні джерела, ідеї, школи.

8. Давньокитайська філософії: основні джерела, ідеї, школи.

9. Антична філософії: основні джерела, ідеї, школи.

10. Антична натурфілософія докласичної доби.

11. Класична антична філософія: Сократ, Платон, Аристотель.

12. Соціальна філософія Платона («Держава», «Закони»).

13. Інтегральний характер філософської системи Аристотеля.

14. Філософія доби еллінізму: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм

15. Теоцентризм середньовічної філософії.

16. Філософські погляди Августина Блаженного.

17. Схоластика Томи Аквінського.

18. Антропоцентризм філософії доби Відродження.

19. Натурфілософія доби Відродження.

20. Соціальна філософія доби Ренесансу.

21. Філософія Нового часу. Проблема наукового методу.

22. Британський сенсуалізм у філософії Нового часу.

23. Європейський раціоналізм у філософії Нового часу.

24. Філософія доби Просвітництва.

25. Німецька класична філософія.

26. Філософська система І. Канта.

27. Філософська система Г.В.Ф. Гегеля.

28. Антропологічний матеріалізм Л.Феєрбаха.

29. Діалектичний матеріалізм К. Маркса.

30. Класичний, некласичний і постнекласичний типи філософування: критерії розрізнення.

31. Західноєвропейська некласична філософія ХІХ ст.

32. Волюнтаризм А. Шопенгауера та Ф. Ніцше.

33. Передекзистенціалізм С. Керкегора.

34. Позитивізм та його історичні форми.

35. Своєрідність передумов і проблематики філософії ХХ ст.

36. Психоаналіз З. Фрейда і неофрейдизм.

37. Екзистенціальна філософія та її різновиди.

38. Релігійна філософія ХХ ст.

39. Становлення філософської антропології (М. Шелер, А.Гелен).

40. Структуралізм (К. Леві-Стросс) і поструктуралізм (Р. Барт, М. Фуко).

41. Постмодерністська філософія (Ж. Дерріда, Ж. Бодріяр, Ж, Делез, Ф. Гваттарі).

42. Джерела та особливості українського філософування.

43. Філософська думка в Україні: основні етапи та їхні особливості.

44. Філософія часів Київської Русі (Х-ХІІ ст.).

45. Філософські погляди представників Острозької та Києво-Могилянської академії.

46. Г.С. Сковорода як родоначальник української класичної філософії.

47. Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, Т. Шевченко, М. Куліш, П. Юркевич).

48. Філософські ідеї в Україні наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. (Антонович, Драгоманов, Потебня, Грушевський, Винниченко, Міхновський, Липинський, Донцов).

49. Розвиток філософської думки в Україні за радянської доби.

50. Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі тенденції.

51. Парадиґмальна ґенеза філософії.

52. Буття як філософська категорія.

53. Ґенеза онтологічної парадигми у філософії.

54. Матерія як філософська категорія.

55. Простір і час як форми існування світу. Рух як філософська категорія.

56. Свідомість як філософська категорія. Структура свідомості і її основні рівні.

57. Діалектика: основні принципи, категорії та закони.

58. Ґенеза гносеологічної парадигми у філософії.

59. Пізнання як предмет філософського аналізу.

60. Чуттєве та раціональне в пізнанні.

61. Філософські концепції пізнання: історико-філософська ретроспекція.

62. Епістемологія як філософське вчення про наукове пізнання.

63. Специфіка і рівні наукового пізнання. Форми наукового пізнання.

64. Проблема істини та її критеріїв. Основні властивості істини.

65. Методологія наукового пізнання і її роль в практичній діяльності юриста/психолога.

66. Історико-філософські тематизації наукового пізнання: позитивізм, аналітична філософія, постпозитивізм.

67. Становлення антропологічного дискурсу у філософії.

68. Людина як предмет розгляду в гуманітаристиці та природознавстві.

69. Філософська антропологія як філософська течія початку ХХ ст. (М. Шелер, А. Плеснер, А. Гелен).

70. Сенс життя як ключова філософсько-антропологічна проблема..

71. Цінності як визначальна характеристика людського буття.

72. Антропосоціоґенеза. Єдність біологічного і соціального в людині.

73. Проблема гуманізму, його історичні типи: античний, ренесансний, сучасний.

74. Особистість і суспільство: індивідуалізація та соціалізація.

75. Філософські та правові аспекти “права на смерть”.

76. Парадигма полісуб’єкта як стрижень посткласичних філософських розвідок: проблематика Я – Інший.

77. Культура як об'єкт філософського аналізу. Людиномірна сутність культури.

78. Основні культурфілософські парадигми.

79. Лінійні та циклічні концепції історії культури.

80. Типологія культур: плюральність критеріїв (Ф. Ніцше, П. Сорокін, Л. Фробеніус та ін.).

81. Культура та цивілізація.

82. Культурфілософські тематизації кризи європейської культури (Ф. Ніцше, О. Шпенглер, Р. Гвардіні).

83. Масова культура як наріжний феномен другої половини ХХ століття (Г. Ортеґа-і-Ґассет).

84. Буття особистості в культурі: проблеми інкультурації/аккультурації.

85. Культура як інструмент примусу (З. Фрейд, М. Фуко, Ж. Делез).

86. Етнос як предмет розгляду в соціогуманітарній царині: основні підходи.

87. Радянська теорія етносу (Ю. Бромлєй, С. Токарєв, С. Широкогоров та ін.)

88. Нація: етимологія та сучасні концептуалізації.

89. Романтична, модерна та постмодерна парадигми інтерпретації нації.

90. Націєтворення: основні моделі та етапи.

91. Етнос і нація: варіанти кореляції понять.

92. Соціальна філософія в системі філософського знання.

93. Основні підходи до розуміння суспільства.

94. Історичні типи суспільств: формаційний та цивілізаційний підходи.

95. Глобалізація як визначальний феномен сучасності.

96. (Пост)сучасне суспільство як предмет аналізу соціальної філософії.

97. Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення.

98. Техніка як філософське поняття: основні підходи.

99. Інформаційне суспільство. Техніка як визначальний чинник (пост)сучасного розвитку.

100. Віртуалізація суспільства як філософська проблема.

101. Вплив НТР на соціальну реальність: біо-, нано- та інформаційні технології. Трансгуманізм.

102. Екологічна криза як епіфеномен НТР: становлення техноалармізму. Римський клуб.

1Слід добирати випуски за останні п’ять років.