
- •Історія Держави і права зарубіжних країн
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Предмет і методи вивчення історії держави та права зарубіжних країн.
- •Причини встановлення і суть східної деспотії.
- •Правове становище населення в державах
- •Джерела та основні риси права країн Стародавнього Сходу.
- •Державний і суспільний лад Стародавнього Єгипту.
- •Державний і суспільний лад Вавілону.
- •Характеристика законів Хамураппі (Вавілон).
- •Злочини та покарання за законами Хамураппі.
- •Соціальна структура та державний лад Стародавньої Індії.
- •Закони Ману. Загальна характеристика.
- •Злочин і покарання за законами Ману.
- •Виникнення Афінської рабовласницької держави (реформи Тесея і Солона).
- •Державний лад Афінської демократичної рабовласницької республіки.
- •Суспільний устрій Афінської аристократичної республіки.
- •Суспільний устрій та державний лад Спарти.
- •Утворення римської рабовласницької держави. Реформи Сервія Тулія.
- •Римська рабовласницька аристократична республіка.
- •Державний лад Риму в період імперії.
- •Правове становище населення в Стародавньому Римі.
- •Періодизація та загальна характеристика римського рабовласницького права.
- •Джерела й основні риси права Риму класичного періоду.
- •Римське рабовласницьке публічне та приватне право.
- •Римське кримінальне право періоду республіки.
- •Джерела й основні риси права Риму посткласичного періоду.
- •Кодифікація Юстиніана.
- •Етапи розвитку феодальних держав Західної Європи. Загальна характеристика.
- •Суспільний устрій ранньофеодальної держави франків.
- •Державний лад Франкського королівства.
- •"Салічна правда" – пам’ятка ранньофеодального права франків.
- •Основні риси феодального права.
- •Виникнення парламенту в Англії. Велика Хартія вольностей 1215 року (Англія).
- •Станово-представницька монархія в Німеччині. Золота булла 1356 року
- •Станово-представницька монархія у Франції. Великий березневий ордонанс (1357 р.).
- •Утворення Московської централізованої держави (хіv – перша пол. Хvі ст.)
- •Виникнення станово-представницької монархії в Росії. Земський собор.
- •Суспільний лад Московії періоду станово-представницької монархії.
- •Абсолютна монархія у Франції. Класичний французький абсолютизм.
- •Особливості англійського та німецького абсолютизму.
- •Кримінальне право Англії періоду абсолютизму.
- •«Кароліна» – пам’ятка права феодальної Німеччини.
- •Кримінальне право за «Кароліною» (1532 р.).
- •Кримінальний процес за «Кароліною» 1532 року.
- •Суспільний устрій Росії в період абсолютної монархії.
- •Соборне Уложення 1649 року. Злочини та покарання.
- •Право Росії за "Артикулами військовими…"
- •Передумови та основні етапи англійської буржуазної революції.
- •Протекторат Кромвеля. "Знаряддя управління" 1653 року.
- •Формування англійської конституційної монархії. "Хабеас корпус акт" 1679 року, Білль про права 1688 р.
- •Війна за незалежність сша. Декларація незалежності 1776 року. Статті конфедерації 1781 року (сша).
- •Основні принципи Конституції сша 1787 року.
- •Біль про права 1791 року. Перший цикл конституційних поправок сша.
- •Громадянська війна 1861-1865 років та її вплив на конституційний розвиток сша.
- •Буржуазна революція та створення буржуазної держави у Франції. Декларація прав людини і громадянина 1789 року.
- •Конституції 1791 р. І 1793 р. Франції: порівняльна характеристика.
- •Якобінська диктатура у Франції та її державний механізм.
- •Консульство та імперія Наполеона Бонапарта.
- •Цивільний кодекс Франції 1804 року.
- •Кримінальний кодекс Франції (1810 рік).
- •Створення німецької імперії. Конституція Німеччини 1871 року.
- •Цивільний кодекс Німецької імперії 1900 р.
- •Кримінальний кодекс 1871 р. Німеччина.
- •Державний лад Російської імперії (XVIII – перша половина XIX століття).
- •Суспільний лад Російської імперії (XVIII – початок хх ст.).
- •Державна Дума Росії (формування, структура, компетенція) початку хх століття.
- •Судова реформа в Росії 1864 року та її значення.
- •Селянська реформа 1861 року в Російській імперії та її особливості.
- •Земська та міська реформи в Росії у другій половині хіх століття.
- •Реорганізація поліції та армії в Росії у другій половині хіх століття.
- •Звід законів Російської імперії. Загальна характеристика.
- •Зміни в державному ладі Росії після Лютневої революції 1917 року.
- •Жовтневий переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. Іі Всеросійський з’їзд Рад та його нормативно-правові акти.
- •Вибори та розпуск Установчих зборів в Росії.
- •Конституція рсфср 1918 року. Розробка, прийняття та загальна характеристика.
- •Конституція рсфрр 1918 року: загальна характеристика.
- •Основні нормативно-правові акти проведення примусової колективізації сільського господарства в срср.
- •Виборчі реформи Великобританії у першій половині хх ст.
- •Буржуазно-демократична революція (1918 рік) в Німеччині. Веймарська Конституція 1919 року.
- •Корпоративна держава в Італії в1920-х рр.
- •“Новий курс” Президента сша ф.Рузвельта.
- •Конституція срср 1936 року: загальна характеристика.
- •Особливості італійського та японського фашизму.
- •Утворення фрн. Конституція 1949 року.
- •Характеристика Конституції Японії 1947 року.
- •Характеристика Конституції Італії 1947 року.
- •Конституційний розвиток Франції після Другої світової війни. Конституція 1958 року.
- •Воз’єднання фрн і ндр.
- •Конституція срср 1977 року: загальна характеристика.
- •Розпад срср. Утворення снд.
-
Корпоративна держава в Італії в1920-х рр.
Італія стала першою країною в Європі, де сформувався тоталітарний режим фашистського типу. Створена в 1922 р. Велика фашистська рада із суто партійного органу перетворилася на державний орган, що мав величезні повноваження. У країні насаджувався культ Муссоліні. У 1926 р. фашисти проголосили його вождем італійського народу. У 1929 р. Муссоліні налагодив стосунки з Ватиканом, що ще більше зміцнило його режим у католицькій Італії. З кінця 20-х років починається процес активного втручання фашистської держави у сферу економіки. Італійський варіант цього процесу полягав у будівництві «корпоративної держави». 1927 р. Велика фашистська рада прийняла Хартію праці, відповідно до якої профспілки були замінені корпораціями. Ці корпорації об’єднували представників держави, підприємців і робітників відповідно до галузей виробництва. Ці організації повинні були не тільки управляти виробництвом, але й згладжувати суперечності між працею і капіталом. Ідеологи фашизму стверджували, що корпоративізм сприятиме ліквідації класових розходжень і забезпечить соціальну гармонію в суспільстві.У 1930 р. була створена Національна рада корпорацій, що повинна була об’єднати в єдине ціле політичне й економічне життя. Спочатку Рада об’єднала 22 галузі; до її складу входили міністри, представники фашистської партії, бізнесмени й профспілкові діячі. З 1934 р. корпоративна система стала тотальною. Національна рада корпорацій увійшла до складу фашистського державного апарату й узяла на себе функції вищого керівного органу в галузі економіки.Реорганізація вищих законодавчих органів у 1939 р. завершила будівництво корпоративної держави. Функції палати депутатів почала виконувати палата фашизму й корпорацій. Було також покінчено з виборністю: на всі ключові пости призначалися лише члени фашистської партії, чисельність якої до цього часу зросла до 1,5 млн. чоловік.У 30-ті роки Італія здійснювала політику автаркії, яка полягала у створенні національно замкненої економіки, що спирається на власні ресурси. Ця політика стимулювала розвиток національної промисловості, у першу чергу військової. Фашистський уряд прийняв програму переозброєння армії. Економічна стабілізація дозволила Італії перейти до активної зовнішньої політики.
-
“Новий курс” Президента сша ф.Рузвельта.
У 1929-1933 роках світова економічна криза охопила і США. Криза викликала різке скорочення обсягу виробництва, розлад фінансової системи, повсюдне розорення і банкрутство промислових, торговельних і фінансових фірм, масове безробіття. Четвертого березня 1933 року президентом став Ф. Рузвельт. Сукупність заходів, спрямованих на державне регулювання американської економіки з метою виходу з кризи, запропонованих Рузвельтом і його радниками, отримала назву «Нового курсу». Уряд Рузвельта розпочав реалізацію політики «Нового курсу» зі створення Національної адміністрації відбудови промисловості (НІРА), яка повинна була вивести промисловість з кризи, і вжиття заходів по боротьбі з безробіттям. «Новий курс» провадився за такими основними напрямками: 1.Відбудова банківсько-фінансової системи. Встановлений державний контроль над золотом, що знаходилося в обігу. Держава випускала долари, що взагалі не були забезпечені золотом. Обмін паперових грошей на золото був заборонений. Громадяни США, в яких було золота більш ніж на сто доларів, повинні були здати його в банк. Золото не можна було вивозити за кордон. Міністерство фінансів мало право припинити на якийсь час банківські операції. 2.Відбудова промисловості. В середині 1933 року Конгрес прийняв Закон про відбудову промисловості. З метою знищення «руйнівної конкуренції» і досягнення миру в промисловості закон передбачав самообмеження різних галузей промисловості «Кодексами чесної конкуренції», який визначав монопольні ціни, умови торговельного кредиту, мінімальну заробітну плату робітників і службовців, розмір квот продукції, що випускалася, ринки збуту і т.ін. «Кодекси» після їх схвалення і скріплення підписом президента набували для даної групи підприємств силу закону. 3.Аграрна політика - Законі про регулювання сільського господарства. Був створений спеціальний адміністративний орган, офіційною метою якого було регулювання цін на сільськогосподарську продукцію і доведення їх до рівня 1909-1914 років. Щоб збалансувати ціни, встановлювався відсоток скорочення засівних площ фермерами з виплатою компенсації за необроблені землі. Одночасно заохочувалося знищення частини вже отриманого врожаю, за що видавалася премія. Скорочені відсотки з іпотечної заборгованості фермерів, через федеральні банки фермерам була надана позика у розмірі двох мільярдів доларів. 4.Боротьба з безробіттям: - грошові субсидії, - організація громадських робіт (1934 році була створена Федеральна адміністрація надзвичайної допомоги, яку 1935 року заступила Адміністрація розвитку громадських робіт. Безробітних направляли в трудові табори), - введення системи соціального страхування від безробіття (1935 р Закон про соціальне страхування), - пенсійне забезпечення. Заходи «Нового курсу» шляхом втручання держави в економічне життя врятували банки і монополії від краху, певною мірою стабілізували економіку. У 1935-1936 роках Верховний суд США, посилаючись на те, що законодавство, яке обмежує приватне підприємництво, «суперечить конституції США», скасував закони «Нового курсу»