- •13. Працівник як суб’єкт трудового права.
- •15.Фізична особа як суб'єкт трудового права.
- •19.Колективний договір, його сторони та сфера укладення.
- •Форми зайнятості
- •25. Трудовий контракт та сфера його застосування.
- •29.Особливості праці тимчасових працівників..
- •30.Особливості праці сезонних працівників.
- •31.Трудовий договір на час виконання певної роботи.
- •33.Суміщення професій (посад).
- •35.Відмінність переведення від переміщення.
- •32.Сумісництво.
- •36.Зміна істотних умов праці.
- •54.Оформлення звільнення працівника.
- •60.Облік робочого часу.
- •61. Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення.
- •1) Щорічні відпустки:
- •1) За роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість;
- •2) За особливий характер праці та її тривалість;
- •3) В інших випадках, передбачених законодавством.
- •1) Жінкам - перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
- •1) Основна заробітна платня.
- •2) Додаткова заробітна платня.
- •4. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:
- •81.Обмеження відрахувань із заробітної плати.
- •82.Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати.
- •83.Дисциплінарна відповідальність та її види.
- •84.Особливості спеціальної дисциплінарної відповідальності за статутами про дисципліну і окремими положеннями.
- •85.Строки та порядок накладення дисциплінарних стягнень.
- •86.Заходи громадського впливу до порушників трудової дисципліни.
- •87.Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності.
- •1) Незаконним звільненням, переведенням, відстороненням працівника від виконання трудової функції;
- •2) Порушенням роботодавцем законодавчо встановленої процедури розірвання трудового договору;
- •3) Затримкою виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника;
- •4) Недотриманням вимог законодавства про охорону праці, що призвело до трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я працівника.
- •88.Обмежена матеріальна відповідальність.
- •Які є пільгові умови щодо охорони праці неповнолітніх?
- •Обов’язки роботодавця у сфері охорони праці
- •100.Примирна комісія.
- •101.Трудовий арбітраж.
- •102.Страйк як крайній засіб вирішення колективних трудових спорів.
- •103.Строки виплати заробітної плати.
- •104.Строки розрахунку при звільнені.
- •105.Відповідальність за затримку розрахунку при звільнені
1) Щорічні відпустки:
- основна відпустка;
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
- додаткова відпустка за особливий характер праці;
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
3) творча відпустка;
4) соціальні відпустки:
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного року;
- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.
5) відпустки без збереження заробітної плати.
Законодавством, колективними договорами та угодами, трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.
Щорічна основна відпустка.
Надання всім працівникам щорічної оплачуваної відпустки є реалізацією їх права на відпочинок, яке закріплене статтею 45 Конституції України.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті громадяни України, які працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Закон України „Про відпуски" нарівні з громадянами України визначив право на відпустки для іноземних громадян та осіб без громадянства, які працюють в Україні,
Щорічна відпустка є одним з важливих видів часу відпочинку працівників, протягом якого вони не виконують своїх обов’язків за трудовим договором.
Збереження за працівниками на період відпустки місця роботи (посади) і заробітної плати (допомоги) є важливою умовою для реального використання ними щорічної відпустки.
У період перебування працівників у відпустці заборонено звільнення їх з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Законом України "Про відпуски" встановлено, що щорічні відпустки складаються з основної та додаткових відпусток.
Основна відпустка - це така відпустка, право на яку мають всі працівники.
Деякі категорії працівників користуються правом на відпустку більшої тривалості.
Зокрема, до них належить передусім промислово-виробничий персонал вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також персонал, зайнятий на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин.
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам щорічна основна відпустка надається тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.
Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи - 26 календарних днів.
Працівникам у віці до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.
Щодо надання щорічних додаткових відпусток, то слід зазначити, що такі відпуски надаються працівникам: