
Fizika - V. F. Dmitriyeva
.pdf
Яким же буде справжнє переміщення човна? Щоб відповісти на це запитання, слід додати два вектори: а і Ь. Додавання векторів виконують за правилом паралелограма або трикутника (багатокутника).
Згідно з правилом паралелограма сумарний вектор с є діагоналлю паралелограма, побудованого на складових векторах (а і Ь) як на сторонах; при цьому початки всіх трьох векторів (а, Ь, с) збігаються.
З рис. 1.9 видно, що с = а + Ь або с = Ь + а , тобто результат додавання переміщень не залежить від послідовності елементів переміщень.
За правилом трикутника (рис. 1.10) потрібно з кінцем вектора а сполучити початок вектора Ь. З'єднавши початок першого вектора з кінцем другого, одержують сумарний вектор (с).
Якщо додаються не два, а кілька векторів, то правило трикутника узагальнюється на правило багатокутника. Для знаходження результуючого переміщення а + Ь + с + (і = Лг слід з'єднати початок першого переміщення (А) з кінцем останнього (В) (рис. 1.11).
Шлях
Нехай 5 - скалярна величина, що дорівнює довжині ділянки траєкторії, котра пройдена рухомою точкою за даний проміжок часу.
Одиниця шляху - метр ( м ) - є в СІ основною.
Метр - одиниця довжини, що дорівнює відстані, яку проходить світло у вакуумі за час 1/299 792 458 с.
Шлях, на відміну від переміщення, є скалярною функцією часу:
5 = д о -
Шляхи, що пройдені точкою за послідовні проміжки часу, додаються алгебраїчно.
Графік залежності шляху від часу £ = / ( / ) називається графіком шляху (рис. 1.12). За ірафіком шляху можна визначити шлях, який пройшла
ЗО

і"оіпса за певний проміжок часу. Для цього по» |
$ м |
||
грібио з точки (на осі часу), що відповідає кін- |
4 |
||
цю проміжку, наприклад 2 с, поставити пер- |
|
||
пендикуляр до перетину з графіком (точка А). |
3 |
||
і цієї точки А опустити перпендикуляр на |
2 |
||
вісь |
Точка перетину перпендикуляра з віс~ |
||
сю |
і'дасть значення шляху. Згідно з графіком |
1 |
|
(див. рис. 1.1 2), за 2 с точка пройшла шлях 4 м. |
|||
Зверніть увагу, що в разі руху матеріаль- |
|
||
ної точки шлях не може зменшуватись і не |
0 |
||
буває від 'ємним, тобто |
5 > 0. |
„ |
|
|
, |
. |
Ряс, 1,12 |
У прямолінійному русі модуль вектора пере- |
|
||
міщення !Аг| дорівнює шляху А5, тобто |Дг|-Д5. |
|
||
Якщо рух відбувається вздовж осі Хп то, згідно з (1.5), |
|||
|
|
Л5 = |Дх| = |х |
(1.7) |
Якщо напрям прямолінійного руху змінюється, то шлях більший за модуль вектора переміщення. Наприклад, тіло кинули з поверхні Землі вертикально вверх. Піднявшись на висоту А, тіло падає вниз. Вектор переміщення тіла дорівнює нулеві: Аг = 0 , а шлях 8 =
У разі криволінійного руху шлях А5 також більший за модуль переміщення | Дії
§ 3. Швидкість
Швидкість - одна з основних кінематичних характеристик руху ючки Позначається швидкість латинською буквою V - від першої букви ча пінського слова Уеіосііая (швидкість).
Швидкість - величина векторна; вона характеризує напрям руху тіла і бистроту його переміщення. Говорячи про рух, наприклад, автомобіля, лі-
|
така, космічного корабля, ми знаємо, що |
|
швидкість руху літака більша за швидкість |
|
автомобіля, але менша за швидкість кос- |
|
мічного корабля. Транспортні засоби зви- |
|
чайно мають прилад, який показує модуль |
|
або числове значення швидкості їхньою |
|
руху (в автомобілях - спідометр). Швид- |
|
кість зображують напрямленим відрізком |
|
прямої (істрілкою), довжина якого у вибра- |
|
ному масштабі характеризує модуль швид- |
Рис. 1.13 |
кості (рис. 1.13). |
31

Середня скалярна швидкість
Визначити, яке тіло рухається швидше, можна, наприклад, такими способами:
•визначити шлях, який проходять рухомі тіла за однаковий проміжок часу. Чим більший цей шлях, тим швидше рухається тіло, тим більшою є його швидкість;
•визначити час, протягом якого тіла проходять однакові шляхи. Чим менший цей час, тим швидше рухається тіло, тим більшою є його швидкість.
Отже, швидкість прямо пропорційна шляху і обернено пропорційна часу руху:
у 8 |
= — . |
(1.8) |
|
А і |
|
За формулою (1.8) обчислюють середню скалярну швидкість.
Середня скалярна швидкість - фізична величина, яка визначається відношенням шляху Д5, пройденого тілом за проміжок часу А/, до тривалості цього проміжку.
Середня скалярна швидкість є зручною для описання руху замкненою траєкторією або траєкторією, різні ділянки якої перетинаються.
Середня швидкість
Нехай матеріальна точка рухається траєкторією (рис. 1.14) з положення А в положення В вздовж дуги АВ. Протягом проміжку часу Аі = (-10 точка пройде шлях А5, який дорівнює довжині шляху АВ, і здійснить переміщення
Аг = г - г0 .
Вектор середньої швидкості < V > за проміжок часу Аі - це фізична величина, що дорівнює відношенню вектора переміщення точки Аг до
тривалості проміжку часу А і:
<у>=4£- (1-9)
|
А і |
|
Напрям вектора середньої швидкості збіга- |
|
ється з напрямом вектора переміщення Аг (див. |
|
рис. 1.14). |
|
Середня швидкість є достатньо приблизною |
|
характеристикою руху. Коли автомобіль розга- |
|
няється або гальмує, показання спідометра змі- |
|
нюються і не збігатимуться з обчисленими за |
Рис. 1.14 |
формулою (1.9). Що ж саме показує спідометр? |
|
32
Миттєва швидкість
Спідометр - прилад, який показує швидкість руху автомобілі "зараз11, тобто за нескінченно малий проміжок часу. Швидкість у даний момент часу (А/—>0) називають миттєвою.
Миттєва швидкість V - векторна фізична величина, що дорівнює границі, до якої прямує середня швидкість < у > у разі наближення проміжку часу до нуля (А/ —> 0):
|
Аг |
(1.10) |
у = 1іт<¥ >= Ііт —. |
||
Дг->о |
Дґ-»0 А/ |
|
Зі зменшенням проміжку часу А/ точка В розташовуватиметься все ближче й ближче до точки А, тобто Аг зменшуватиметься. Якщо АІ прямуватиме до нуля, то модуль вектора переміщення дорівнюватиме шляху | Аг| - А£ і в граничному випадку Аг буде напрямлено вздовж дотичної до
траєкторії руху матеріальної точки. Модуль миттєвої швидкості дорівнює модулю іраниці відношення елементарного переміщення Аг до елементарного проміжку часу Л/ —> 0:
V |
|
Ііт — |
= ІІ111 -—- = |
1ІП1 |
|
|
|
Д/1—»о А/ |
д/->о Аі |
|
д/->о А і |
У математиці вираз |
г |
АЗ |
позначають |
|
аз . |
|
1іт — |
|
— і називають похідною |
||
|
д?-> о А і |
|
д.1 |
шляху за часом.
Модуль миттєвої швидкості дорівнює похідній шляху за часом:
(ІЗ |
(1.11) |
у = —. |
|
А |
7 |
За формулою (1.11) визначають лише числове значення швидкості. Повне визначення швидкості задається виразом (1.10). Враховуючи,
Аг |
Ах |
що 1 і т — = —, маємо |
|
Д*->о А і |
Лі |
|
V - * |
Миттєва |
швидкість дорівнює першій похідній радіуса-вектора рухо- |
мої точки за часом.
Вектор миттєвої швидкості напрямлений вздовж дотичної до траєкторії в напрямку руху (рис. 1.15).
Якщо матеріальна точка рухається по площині, то векторному рівнянню (1.12) відповідають два рівняння в координатній формі. Знаючи, що проекції вектора переміщення Аг (рис. 1.16) відповідно дорівнюють Ах, Ау, і враховуючи (1.10), одержимо проекції вектора швидкості у на осі X, У:
Фізика |
33 |

Рис. 1.15 |
|
|
Рис. 1.16 |
|
|
Vг |
Ах |
сіх |
Ау |
(іу |
(1.13) |
= Ііт — = — , |
V.. ~ Ііт — - — . |
||||
|
д/-*о Аі |
сії |
д/-и) Аі |
сії |
|
Модуль вектора швидкості визначають через його проекції за теоре-
мою ГІіфагора |
|
М = ю = |
(1.14) |
Напрям вектора швидкості визначається кутом а. Із рис. 1.16 видно, що |
|
X' |
(1.15) |
* § а = ь\ |
Векторному рівнянню (1.12) для руху матеріальної точки в просторі
відповідають три рівняння: |
|
|
|
|
СІХ |
(IV |
|
сії |
,х 1іГЧ |
|
|
|
|
( 1 Л 6 ) |
Модуль вектора швидкості |
|
|
|
|
|у| = |
= |
+ |
(1.17) |
|
Деякі характерні швидкості (приблизні значення) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Об'єкт |
|
|
|
Швидкість, м/с |
|
|
|
|
|
Людське волосся, що росте |
|
|
|
5-Ю9 |
Дрейфуючий льодовик |
|
|
|
3-Ю6 |
Мураха |
|
|
|
1-Ю2 |
Плавець |
|
|
|
2 10° |
Спринтер |
|
|
|
10 |
Звук у повітрі |
|
|
|
3,3-102 |
Молекула в атмосфері |
|
|
|
5-Ю2 |
Місяць, що рухається навколо Землі |
|
|
|
1-Ю3 |
Земля, що рухається по орбіт» |
|
|
|
3-Ю4 |
Сонячна система в Галактиці |
|
|
|
2-Ю5 |
Електрон в атомі водню |
|
|
|
2-Ю6 |
Світло у вакуумі |
|
|
|
3-Ю8 |
Примітка. Об'єкти Всесвіту рухаються з різними швидкостями. Але (!) існує фундаментальний принцип, згідно з яким максимальна швидкість руху матеріальних об'єктів дорівнює швидкості світла у вакуумі (с = 3-Ю8 м/с).
34
§ 4. Рівномірний прямолінійний рух
Закон рівномірного прямолінійного руху
Уразі прямолінійного руху траєкторією руху є пряма лінія.
<>ішсуючи такий рух, можна вважати, що тіло рухається вздовж однієї з оесй координат.
Якщо рух прямолінійний, то модуль вектора переміщення дорівнює
шляху. Нехай матеріальна точка рухається вздовж |
осі |
X, |
тоді |
||||
[її І |
|
|
|
|
(їх |
якщо на- |
|
(18 ~ (їх і швидкість обчислюється за формулою Ух = —; |
|||||||
|
|
|
|
|
СІІ |
|
|
прим |
вектора швидкості та додатний напрям осі X збігаються, то |
(їх - |
|||||
додатна величина, (її |
- завжди додатна величина, отже, похідна від коор- |
||||||
динати за часом (тобто швидкість) - величина додатна |
>0). |
|
|
||||
Якщо напрям вектора швидкості протилежний додатному напряму осі X, |
|||||||
|
- |
|
, тобто |
|
|||
м> ч\ |
-(їх |
<0. Знак "мінус" перед похідною говорить про |
|||||
|
|
(її |
|
|
|
|
|
и\ що напрям руху - напрям швидкості - і додатний напрям осі |
проти- |
||||||
лежні. |
|
|
|
|
|
|
|
Вектор швидкості тіла, що рухається прямолінійно, не змінюється за напрямом, а модуль вектора швидкості з плином часу може як змінювати,, так і лишатися сталим. Якщо модуль швидкості тіла в часі зміню- < і ься, рух називають нерівномірним або змінним.
Рівномірний - це рух, коли тіло переміщується зі сталою за модулем швидкістю V - сопзі *.
Рівномірний прямолінійний - це рух, коли тіло переміщується зі етапно ш модулем і напрямом швидкістю:
V == СОП8І. |
( 1 . 1 8 ) |
()диниця швидкості - метр на секунду (м/с).
Метр на секунду дорівнює швидкості точки, що рухається прямолінійно і рівномірно, з якою ця точка за час 1 с переміщається на відстань 1 м.
Залежність (1.18) можна зобразити графічно. Графіком швидкості рівномірного руху є пряма лінія, котра паралельна осі часу (рис. 1.17). V момент часу 1 с, 2 с, 3 с і т. д. швидкість руху становить 30 м/с, тобто є і і плою.
Якщо тіло рухається рівномірно вздовж напряму осі Xі в початковий момент часу 10 =0 знаходилось у точці з координатою х0, а в довільний момент часу 1 - у точці з координатою х, то швидкість руху дорівнює
( оіі.чі (від лат. сопзіапз) - незмінний.
35

1)х, м/с |
|
|
|
|
|
|
|
Лх |
або, враховуючи, |
що |
|
50 |
|
|
|
|
|
|
|
А( |
|||
|
|
|
|
|
|
|
1 - 1 0 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
х - X,—. Звідси випливає, що |
||
|
') } у' |
|
|
|
|
||||||
ЗО |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
/ / / / |
' / / / , |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
/ |
/ / |
/ |
|
|
|
|
Х = х0+Ух1. |
(1.19) |
||
20 |
' / / / |
'/У/,/ . |
|
|
|
|
|||||
/ / / / |
|
|
|
|
|||||||
|
//// |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
/ / / / |
у///. |
|
|
|
|
|
|
|
||
10 |
|
'///у |
|
|
|
Вираз |
(1.19) називають |
законом |
рів- |
||
' / / / / |
/ |
/ / |
/ |
|
|
|
|||||
|
/ / / / |
/ |
/ / |
/ |
|
|
|
номірного прямолінійного руху. З цього |
|||
|
' / / / . |
' / / / , |
|
|
|
||||||
О |
|
|
|
|
|
|
рівняння випливає, що |
|
|
||
1 |
2 3 4 5 і, с |
|
|
||||||||
|
|
|
Рис. 1.17 |
|
х-х0=ух1. |
|
|
Враховуючи, що модуль різниці координат дорівнює шляху |
[див. фо- |
рмулу (1.17)], а тіло рухається вздовж додатного напряму осі |
X, тобто |
|х-х 0 | = х - х 0 , отримаємо |
|
5 = т у . |
(1.20) |
Для визначення координати рухомого тіла в будь-який момент часу треба знати початкову координату х0 і швидкість .
Якщо початок відліку вздовж осі ^розташувати в початковій координаті, то х0 = 0 і закон рівномірного прямолінійного руху матиме вигляд
х = ту . |
(1.21) |
Із рівнянь (1.19) та (1.21) бачимо, що залежність координати від часу є лінійною. Координата х з часом або зростає, або спадає залежно від того,
додатною (V > 0) |
або від'ємною (V < 0) є швидкість руху. |
||
За графіком залежності швидкості |
Ух від часу (див. рис. 1.17) можна |
||
визначити шлях |
5, тобто модуль |
різниці |
координат рухомого тіла |
5' = |Ах| = | х - х 0 | |
у будь-який момент часу |
і. Шлях чисельно дорівнює |
площі під графіком залежності швидкості руху тіла від часу. У разі прямолінійного рівномірного руху шлях або модуль різниці координат |Дх|
чисельно дорівнює площі прямокутника, сторони якого ух |
і |
І. Нехай |
|
і- 2 с, тоді 5 = 30 м/с-2 с = 60 м. |
|
|
|
Із рівняння (1.21) можна визначити швидкість руху Ух, |
якщо відомо |
||
координату тіла х у момент часу |
а початкова координата х0 |
дорівнює |
|
нулеві: |
|
|
|
X |
(1.22) |
|
і |
||
|
36
Графік шляху рівномірного прямолінійного руху
Лінійну залежність шляху, який проходить рухоме тіло, від часу можна зобразити графічно. Якщо по осі абсцис відкладати час руху /, •і по осі ординат - шлях 5, то за формулою (1.20) графіком лінійної законності шляху від часу є пряма лінія, що проходить через початок
координат (при / = 0, 5 = 0) (рис. 1.18). |
|
|
|||||||
Г ясуємо, від чого |
саме залежить кут |
5, м |
|
||||||
нахилу прямої |
до |
осі |
часу |
- |
кут а. |
20 |
|
||
{.і |
деякий проміжок |
часу |
і. |
(нехай |
|
||||
( |
с, |
на осі абсцис проміжок часу зо- |
|
|
|||||
оражений відрізком ОБ) тіло пройшло |
|
|
|||||||
шиях |
5 (1 = 2с |
відповідає |
5 = 20м, |
10 |
|
||||
пі а різок АВ). За рис. 1.18 маємо |
|
|
|||||||
|
со |
|
|||||||
|
|
|
АВ |
5 |
|
|
|
а |
|
|
|
1§а = ОВ |
І |
|
|
|
В |
||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
20 м = 10 м/с. |
|
|
|
і,с |
|||
|
|
|
(1.23) |
|
Рис. 1.18 |
||||
|
|
|
2 с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
()тже, кут нахилу прямої залежить від швидкості руху тіла. Чим біль-
шою є швидкість |
руху |
тим більший і§а, а отже, більший кут а |
( О) > а , , оскільки |
Vх2 |
* (див. рис. 1.18). Кути відлічуються від до- |
/іа того напряму координатної осі (на рис. 1.18 - це вісь /) проти годинникової стрілки.
§ 5. Прискорення
Зміна швидкості
Реальні тіла, наприклад автомобіль, не можуть довго рухати- і ч рімномірно і прямолінійно. Натискуванням педалі газу водій прискорим рух автомобіля, швидкість руху зростає. Натискуванням педалі галь- м.і водій сповільнює рух автомобіля, швидкість руху зменшується. Н процесі руху може змінитися не тільки модуль швидкості, а й напрям руху» тобто напрям швидкості. Для характеристики зміни швидкості в часі вводять ще одну характеристику руху - прискорення.
/ Ірискорення (а) - векторна величина, що характеризує зміну швидко- і ті руху матеріальної точки за модулем і напрямом.
Куги нахилу порівнюють, якщо вибрана одна й та сама система координат, тобто однаконнІІ мас штаб.
37

І О |
|
|
ІО+ &І |
|
Т |
|
|
|
|
|
_ _ _ _ _ _ |
|
|
|
А |
Уха |
|
В УХВ |
X |
|
Рис. 1.19 |
|
|
|
!у|>|у<)| |
V ~ У о +ДУ |
|у|>ІУО1 |
У = Уо+АУ |
Якщо рух прямолінійний рівномірний, ТО V = СОП8І , швидкість тіла не змінюється ні за модулем, ні за напрямом, тому а = 0.
Якщо рух прямолінійний нерівномірний, то швидкість тіла спрямлена вздовж прямої, котра відповідає траєкторії руху, тобто напрям руху не змінюється, а змінюється тільки модуль швидкості. На рис. 1.19 тіло рухається вздовж осі X
Модуль швидкості в точці А більший за модуль швидкості в точці В:
\*ХА\>\*ХВ\> =
У процесі криволінійного руху завжди відбувається зміна руху за напрямом, оскільки вектор швидкості спрямлений по дотичній до траєкторії руху тіла. В часі модуль вектора швидкості може як не змінюватись (рис. 1.20, а). так і змінюватись (рис. 1.20, б). Сумістивши початок векторів у0 і у, знайдемо їхню різницю АУ = У - У0 , тобто зміну швидкості за проміжок часу і - /0 .
Середнє прискорення
Середнє прискорення (< а >) - фізична величина, що дорівнює відношенню зміни швидкості матеріальної точки ( АУ = у - У0 ) до тривалості проміжку часу (А/ =1 - /0), протягом якого ця зміна відбулася:
< а > = — . |
(1.24) |
А і |
|
38

а |
б |
Рис. 1.21 |
|
Вектор середнього прискорення < а > |
напрямлений так само, як век~ |
іор зміни швидкості Ау = у - у 0 .
11 а рис. 1.21, а зображено ділянку траєкторії рухомої матеріальної точки В момент часу (0 швидкість точки у0 , а в момент часу І - швидкість у.
У загальному випадку напрям вектора < а > не збігається ні з напря- мом вектора у0 , ні з напрямом вектора у (рис. 1.21, б), вектор < а > напрямлений у бік увігнутості або "всередину" траєкторії руху матеріальної
і очки (див. рис. 1.21, а).
Миттєве прискорення
Прискорення, як і швидкість, може змінюватися в часі . При- « корення матеріальної точки в даний момент часу ( А Г - - » 0 ) називають
11 и/п/псейм прискоренням.
Миттєве прискорення (а) - фізична величина, що дорівнює границі, до
ч/\ о ї прямує середнє прискорення |
<а > у разі наближення проміжку часу |
|||
V до нуля (; Дг —> 0 ): |
|
|
|
|
а = |
|
|
АУ |
(1.25) |
|
І і т < а >= І і т —. |
|||
|
Д/~»0 |
Аг->0 А/ |
|
|
АУ |
|
сіУ |
|
|
Враховуючи, що Ііт — = —, рівняння (1.25) набирає вигляду |
||||
А/ |
|
сії |
|
|
|
|
а = ~ 7 ~ • |
(1.26) |
|
|
|
|
аі |
|
Миттєве прискорення (а) |
- векторна величина, |
що дорівнює пертій |
||
похідній швидкості за часом. |
|
|
|
Порівнюючи вирази (1.26) і (1.22), можна сказати, що прискорення - иг швидкість зміни швидкості.
39