Mizhnarodne_pravo

Джерела міжнародного космічного права

Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі і під водою 1963 р.

Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 р.

Угода про порятунок космонавтів, повернення космонавтів і об’єктів, запущених у космічний простір, 1968 р.

Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, 1972 р.

Конвенція про реєстрацію об’єктів, які запускаються в космічний простір, 1974 р.

Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах

1979 р.

Угода про співробітництво в дослідженні й використанні космічного простору в мирних цілях (між соціалістичними країнами) 1976 р.

Угода про створення міжнародної системи та організації космічного зв’язку “Інтерсупутник” 1971 р. та ін.

81

Принципи міжнародного космічного права

Дослідження і використання космічного простору і небесних тіл на благо людства

Відповідність діяльності у галузі дослідження і використання космосу та небесних тіл принципам міжнародного права

Неприпустимість національного присвоєння космосу Рівні права всіх держав на дослідження і використання космосу

Національна юрисдикція і контроль держави над космічними об’єктами, занесеними в її реєстр

Обов’язок держави уникати шкідливого забруднення космосу

Подання допомоги екіпажу космічного корабля у разі аварії, лиха або змушеної посадки

Міжнародне співробітництво і взаємодопомога при здійсненні космічної діяльності

Міжнародна відповідальність за національну діяльність у Свобода космосу для наукових досліджень

Міжнародна відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами

82

М²ЖНАРОДНЕКРИМ²НАЛЬНЕПРАВО

Міжнародне кримінальне право — галузь міжнародного права,

що складається з принципів і норм, які визначають поняття міжнародних злочинів, форми співробітництва держав із запобігання та розкриття транснаціональних злочинів, правила діяльності поліцейських структур, принципи поводження з правопорушниками і підстави виконання покарання.

Правова основа міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю

83

Види міжнародних злочинів

84

Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)

Створена в 1923 р. Місцезнаходження — Ліон (Франція). Україна — член Інтерполу з 1993 р.

Генеральна асамблея — вищий орган організації, що збирається на сесії щороку

Виконавчий комітет, до складу якого входять президент, 3 віце-президенти і 9 делегатів

Генеральний секретаріат, до складу якого входять генеральний секретар, спеціалісти та адміністративно-технічний персонал

відділи та підвідділи за напрямками діяльності організації

Національні центральні бюро Інтерполу, поліцейські органи країн-учасниць

Радники з наукових питань, які призначаються виконавчим комітетом строком на три роки

85

М²ЖНАРОДНИЙРОЗШУК²НТЕРПОЛУ

86

М²ЖНАРОДНЕГУМАН²ТАРНЕПРАВО

Міжнародне гуманітарне право — це система юридичних норм і принципів, що застосовуються під час збройних конфліктів, які забороняють або обмежують використання певних засобів і методів ведення збройної боротьби, забезпечують права індивіда під час цієї боротьби і встановлюють міжнародно-правову відповідальність за їх порушення.

У різних джерелах ця галузь міжнародного публічного права називається по-різному: право, яке використовується під час збройних конфліктів; міжнародне гуманітарне право; право війни; право збройних конфліктів; закони і звичаї війни.

Предмет регулювання міжнародного гуманітарного права — специфічні суспільні відносини, що склалися між його суб’єктами під час збройних конфліктів.

Причини виникнення відносин у міжнародному гуманітарному праві

Початок війни

Нейтралітет держав, які не беруть участі у війні

Обмеження воюючих сторін у засобах ведення війни

Обмеження воюючих сторін у методах ведення війни

Захист жертв війни

Захист культурних цінностей під час війни

Режим воєнної окупації

Завершення воєнних дій Завершення війни

Відповідальність держав за порушення норм міжнародного гуманітарного права

Кримінальна відповідальність фізичних осіб за порушення норм права під час збройних конфліктів

87

Принципи міжнародного гуманітарного права

Гуманізація збройних конфліктів

Обмеження воюючих сторін у методах і засобах ведення війни

Міжнародно-правовий захист жертв війни

Охорона цивільних об’єктів і культурних цінностей

Захист інтересів нейтральних держав

Дія військових з’єднань з підтримання громадського порядку, що грунтується на повазі прав людини

Заборона завдання шкоди противнику, яка несумісна з метою війни — знищення або послаблення його військової

Суб’єкти міжнародного гуманітарного права

Держави, які перебувають у збройному конфлікті

Повстала або воююча сторона, яка бореться за національне або соціальне визволення

Міжнародні організації

Нейтральні держави, які не є сторонами збройного конфлікту

Держави-гаранти, які забезпечують дотримання міжнародноправових норм і оберігають інтереси сторін, що перебувають у конфлікті

88

Збройні сили в міжнародному праві

Персонал, що бере участь у воєнному конфлікті (війні)

89

ОКРЕМ² КАТЕГОР²¯ ОС²Б, ЯК² БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ВОªННИХ Д²ЯХ

Парламентер — особа, спеціально уповноважена військовим командуванням воюючої сторони на ведення переговорів з командуванням противника.

Воєнний шпигун (лазутчик) — особа, яка таємно або під неправдивим приводом збирає або намагається зібрати дані в районі дій однієї з воюючих сторін з наміром повідомити їх противнику.

Доброволець — особа, яка добровільно вступає в діючу армію однієї з воюючих сторін.

Найманець — особа, яка спеціально завербувалася для участі у воєнному конфлікті з метою одержати матеріальну винагороду.

МОРСЬКАВ²ЙНА

Ведення морської війни регламентують Паризька декларація про морську війну 1856 р., Гаазькі конвенції 1907 р., Лондонська декларація про право морської війни 1909 р., Лондонський протокол 1936 р. та інші міжнародні угоди.

Морські сили воюючих сторін складаються з військового флоту.

Військовий флот

90