Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Mizhnarodne_pravo

.pdf
Скачиваний:
24
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
1.48 Mб
Скачать

НОРМИ М²ЖНАРОДНОГО ПРАВА ² ¯Х КЛАСИФ²КАЦ²Я

Норма міжнародного права — правило поведінки, яке створюється державами та іншими суб’єктами міжнародного права узгодженням своїх позицій і визнається ними як юридично обов’язкове.

Норми міжнародного права

За сферою дії (колом учасників)

За юридичною силою (способом правового регулювання)

За обсягом і змістом приписів

За способом створення і формою існування

За функціями в системі

Універсальні

Партикулярні (локальні або регіональні)

Диспозитивні

Імперативні

Загальні

Спеціальні

Звичаєві

Договірні

Норми рішень міжнародних

Матеріальні

Процесуальні

11

СУБ’ªКТИМ²ЖНАРОДНОГОПРАВА. ²НСТИТУТИМ²ЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО

ВИЗНАННЯ²ПРАВОНАСТУПНИЦТВОДЕРЖАВ

Суб’єкти міжнародного права — учасники міжнародних відносин, врегульованих нормами міжнародного права, які є незалежними і здатні самостійно здійснювати обов’язки, визначені цими нормами.

Суб’єкти міжнародного права

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учасники окремих

 

 

Основні

 

 

видів міжнародно-

 

 

(первинні)

 

 

правових відносин

 

 

 

 

 

 

 

(за згодою держав)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Держави

 

 

Уряд у вигнанні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нації і народи, які

 

 

 

 

 

 

реалізують право

 

 

Повстала сторона

 

 

 

 

 

 

на самовизна-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чення (борються

 

 

 

 

 

 

за незалежність)

 

 

 

 

 

 

Воююча сторона

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідні (вторинні)

Міжнародні міжурядові організації

Державоподібні

утворення (вільні міста, Ватикан тощо)

ВИЗНАННЯ В М²ЖНАРОДНОМУ ПРАВ²

Міжнародно-правове визнання — визнання відповідно до міжна-

родного права існуючими державами нових держав або урядів чи інших органів з метою встановлення з ними офіційних або неофіційних, повних або неповних, постійних або тимчасових відносин.

12

Визнання в міжнародному праві

Теорії визнання

Конститутивна теорія, згідно з якою вирішального значення набуває акт, тобто якщо є акт визнання — є і повний суб’єкт міжнародного

Декларативна теорія, згідно з якою міжнародне визнання не створює нового суб’єкта міжнародного права, держава стає суб’єктом міжнародного права внаслідок свого існування, наявність акта визнання не впливає на її міжнародну

Дискримінаційна теорія, згідно з якою відбувається разове визнання за офіційного невизнання держави, що можливо у разі необхідності укласти контракт з економічних, спортивних або

Види визнання

Визнання держави

Визнання уряду

Визнання воюючої або повсталої сторони

Визнання організацій або рухів опору

Визнання народів, які реалізують право на самовизначення, або національно-визвольних рухів

Форми визнання Способи визнання

Встановлення дипломатичних відносин

Укладення міжнародного договору

Встановлення консульських відносин тощо

Надсилання дипломатичної ноти

Визнання де-юре (de jure) — повне й остаточне визнання. З державами і урядами встановлюються дипломатичні,

консульські, торгово-економічні та інші офіційні відносини, тобто наявний комплекс юридичних наслідків

Визнання де-факто (de facto) — сторони встановлюють консульські відносини і розвивають торгово-економічне співробітництво.

Ця форма є перехідною до визнання de jure і може бути

Визнання в режимі ad hoc можливе при разових відносинах за офіційного невизнання. Разові визнання з конкретного питання супроводжуються заявою тієї чи іншої сторони, що ці відносини з новою державою не означають її визнання

13

ПРАВОНАСТУПНИЦТВОДЕРЖАВ

Правонаступництво — перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта до іншого у зв’язку з набуттям правоздатності та дієздатності. У міжнародному праві правонаступництво — заміна однієї держави іншою у несенні відповідальності за міжнародні відносини відповідної території і у здійсненні прав та обов’язків, що існували до цього часу.

Підстави виникнення правонаступництва: об’єднання держав,

поділ держав, відокремлення від держави частини території, передання частини території однієї держави іншій, утворення нової незалежної держави.

Види правонаступництва

За суб’єктами

нової незалежної держави

держави, утвореної

врезультаті об’єднання

держави, утвореної

врезультаті поділу держави

частини території, переданої однією державою іншій

частини території, відокремленої від держави

За строком дії

постійне

тимчасове

За об’єктами

державної території

населення держави

кордонів держави

міжнародних договорів та інших нормативних актів

державної власності

державних боргів

державних архівів

членства в міжнародних організаціях і органах

За обсягом прав і обов’язків

у повному обсязі

часткове

За способом входження в правонаступництво

за повідомленнями про правонаступництво

за умовою ратифікації, прийняття або затвердження

насильне (у результаті революції або національновизвольної боротьби)

14

М²ЖНАРОДНО-ПРАВОВАВ²ДПОВ²ДАЛЬН²СТЬ

ПОНЯТТЯВ²ДПОВ²ДАЛЬНОСТ² У М²ЖНАРОДНОМУ ПРАВ²

Міжнародно-правова відповідальність — юридичний обов’язок суб’єкта-правопорушника ліквідувати наслідки шкоди, завданої іншому суб’єкту міжнародного права в результаті вчиненого правопорушення, або юридичні наслідки, що настають для суб’єкта міжнародного права в результаті порушення ним міжнародно-пра- вового зобов’язання.

У міжнародному праві виокремлюють два види відповідальності — нематеріальну (ще називають політичною, моральною, мо- рально-політичною) і матеріальну.

Форма відповідальності — конкретний спосіб застосування до держави-порушника несприятливих для неї наслідків за невиконання міжнародного зобов’язання.

15

Види і форми міжнародно-правової відповідальності

Політична

Сатисфакція — офіційне вибачення, вираження співчуття, запевнення постраждалої сторони в неприпустимості повторення

правопорушення, покарання винних тощо.

Санкції — індивідуальні або колективні правомірні примусові заходи, що вживаються до суб’єктаправопорушника з метою припинення неправомірної поведінки або покарання за таку поведінку.

Репресалії — правомірні примусові дії держави з метою відновити свої права, порушені іншою державою: заморожування або арешт грошей банківських авуарів; затримання або арешт риболовецьких суден тощо. Реторсії — правомірні примусові дії держави

увідповідь на недружній акт держави з метою відновити принципи взаємності

увідносинах між сторонами

Матеріальна

Репарація — відшкодування постраждалій від агресії державі матеріальної шкоди грошима, натурою (товарами) або послугами.

Реституція — повернення

â натурі майна, неправомірно вилученого і вивезеного воюючою стороною з території противника.

Субституція — різновид реституції, якою передбачено повернення майна аналогічного роду і приблизно рівного тому, що було неправомірно вилучено і вивезено воюючою стороною з території противника, тобто заміна неправомірно знищеного або пошкодженого майна, будівель, творів мистецтва тощо подібними і рівноцінними предметами

16

СУБ’ªКТИ,ЯК²НЕСУТЬВ²ДПОВ²ДАЛЬН²СТЬ У М²ЖНАРОДНОМУПРАВ²

Суб’єкти відповідальності в міжнародному праві

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Держави

 

 

 

 

 

 

 

 

Спеціальні

 

 

Фізичні особи,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

які мають

• безпосередньо

 

 

Міжурядові

 

 

 

 

 

 

суб’єкти

 

 

 

 

 

 

 

 

офіційний

винні

 

 

організації

 

 

міжнародного

 

 

 

 

 

 

 

 

державний

• співучасники

 

 

 

 

 

 

 

 

права

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

статус

• пособники

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міжнародна відповідальність фізичних осіб, які мають

 

 

 

 

 

 

 

 

офіційний державний статус

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у міжнародних

 

 

 

у національних

 

 

у міжнародному

 

 

 

 

 

 

 

арбітражі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характер міжнародно-правової відповідальності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

репресивний

 

 

 

репараційний

 

 

 

превентивний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міжнародні злочини, за які несуть відповідальність індивіди:

злочини проти миру (планування, підготовка, розв’язування і ведення агресивної війни);

воєнні злочини (порушення законів і звичаїв війни);

злочини проти людства (вбивства, катування та інші дії, застосовані до цивільного населення);

геноцид;

апартеїд та ін.

17

П²ДСТАВИВИНИКНЕННЯМ²ЖНАРОДНО-ПРАВОВО¯ В²ДПОВ²ДАЛЬНОСТ²ВСУЧАСНОМУ М²ЖНАРОДНОМУПРАВ²

Підстава міжнародно-правової відповідальності держави — пору-

шення державою міжнародного зобов’язання, тобто скоєння нею міжнародного правопорушення. Щоб встановити факт міжнародного правопорушення, необхідно переконатися, що відбулася дія або бездіяльність посадових осіб або органів держави, яку за чинними нормами міжнародного права можна поставити за провину державі, і що саме така поведінка призвела до порушення міжнародного зобов’язання цією державою.

Джерела юридичних підстав міжнародно-правової відповідаль-

ності держав — будь-які міжнародно-правові акти, приписи яких фіксують юридично обов’язкові для держав правила поведінки.

Джерела юридичних підстав міжнародно-правової відповідальності держав

Міжнародний договір

Міжнародний звичай

Рішення міжнародних судів і міжнародних (міжурядових) організацій, які мають обов’язкову чинність

Односторонній міжнародно-правовий акт, який адресовано іншим державам і положення якого встановлюють юридично обов’язкові правила поведінки для держави, що видала цей акт

18

НАСЕЛЕННЯВМ²ЖНАРОДНОМУПРАВ²

Під населенням у міжнародному праві найчастіше розуміють сукупність індивідів, які проживають у певний час на території конкретної держави і перебувають під її юрисдикцією.

СКЛАДНАСЕЛЕННЯДЕРЖАВИ

Населення держави

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Громадяни

 

Апатриди

 

Біпатриди

 

Іноземці

 

(особи без

 

(особи з

 

держави

 

 

 

 

громадянства)

 

подвійним

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Способи утворення населення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За народженням відповідно

 

 

У результаті натуралізації

до принципів “права крові”

 

 

(за клопотанням індивіда

(національний принцип) і “права

 

 

у разі взяття шлюбу

грунту” (територіальний

 

 

або усиновлення)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19

ГРОМАДЯНСТВОВМ²ЖНАРОДНОМУПРАВ²

Способи набуття громадянства

 

 

 

 

“право крові”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За народженням

 

 

“право грунту”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

змішаний принцип

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

прийняття у громадянство

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у результаті взяття шлюбу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У результаті натуралізації

 

 

через усиновлення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

автоматична натуралізація

 

 

 

 

неповнолітніх дітей у разі

 

 

 

 

 

 

 

 

натуралізації їхніх батьків

 

 

 

 

 

Групове надання громадянства у спрощеному порядку або надання у спрощеному порядку громадянства переселенцям, що передбачено спеціальними законами, які видають для виконання міжнародного договору

Надання громадянства з ініціативи компетентних властей держави за особливі заслуги перед державою

Оптація в разі територіальних змін і врегулювання подвійного громадянства

Реінтеграція або поновлення у громадянстві

Трансферт — перехід населення певної території з одного громадянства в інше у зв’язку з переданням території, на якій проживало населення, однією державою іншій

20

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]