
Mizhnarodne_pravo
.pdf
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
А. С. Мацко
М²ЖНАРОДНЕ ПРАВО
Навчальний посібник
2-ге видання, стереотипне
Київ 2003
1
ББК 67.5я73 М36
Рецензенти: О. Ф. Висоцький, д-р юрид. наук, проф. Л. Д. Тимченко, д-р юрид. наук, проф.
Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом (протокол № 6 від 30.09.02)
Мацко А. С.
М36 Міжнародне право: Навч. посіб. — 2-ге вид., стереотип. —
К.: МАУП, 2003. — 216 с.: іл. — Бібліогр.: с. 207–211. ISBN 966-608-328-0
У пропонованому посібнику висвітлюються поняття, принципи і функції міжнародного права з огляду на особливості цієї галузі права і з урахуванням основних напрямків зовнішньої політики України.
Для студентів юридичних спеціальностей, викладачів і всіх, хто цікавиться міжнародним правом.
ББК 67.5я73
ISBN 966-608-328-0
©А. С. Мацко, 2002
©А. С. Мацко, 2003, стереотип.
©Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2003
2
ВСТУП
Зміни, що відбулися у світі, зокрема після завершення “холодної війни”, яка була фактором протистояння між державами, започаткували нові підходи до врегулювання відносин у світі. Своєю чергою, нові підходи до розвитку спілкування і співробітництва між народами зумовили підвищення ролі міжнародного права та застосування його норм у внутрішньому правопорядку кожної країни. Важливими аргументами стали більша відкритість і налагодження зв’язків між країнами. Для України цей етап характеризувався активною діяльністю держави на міжнародній арені — станом на 1 грудня 2000 р. вона уклала дипломатичні відносини із 166 країнами, має 80 представництв за кордоном і зобов’язання за більш як 2000 міжнародних угод для реалізації у внутрішньому правопорядку. Ці зміни й зумовили нагальність впровадження нового підходу до вивчення міжнародного права в закладах освіти України.
За часів існування СРСР вважалося, що вивчати міжнародне право необхідно лише тим, хто працював у системі дипломатичних або консульських установ.
На сучасному етапі в період кардинальних політичних і економічних зрушень в українському суспільстві та історичних змін у системі міжнародних відносин розкрилися нові можливості галузі міжнародного права в урегулюванні не лише міждержавних, а й внутрішньодержавних відносин, які випливають з міжнародних, зокрема зобо- в’язання кожної країни дотримуватися прав людини. Захист прав людини здійснюють такі європейські структури, як Європейський суд з прав людини, Європейський комітет із запобігання тортурам, де вже відбуваються слухання про відповідальність уряду України за взяті зобов’язання.
Міжнародні організації приділяють значну увагу подальшому вдосконаленню міжнародного права. У 1989 р. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй (ООН) ухвалила спеціальну резо-
3
люцію, в якій проголосила 90-ті роки ХХ ст. “Десятиріччям міжнародного права”. На сучасному етапі діє розгорнута програма забезпечення прав людини.
З огляду на викладене можна стверджувати, що вивчення дисципліни “Міжнародне право” сприяє поглибленню знань і розширенню світогляду кожної освіченої людини. Галузь міжнародного права є особливою системою принципів і норм, які регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права. Нині, коли юридичні й фізичні особи різних країн можуть вільно спілкуватися, відносини між державами набувають іншого змісту, що свідчить про значення міжнародного права як однієї з найактуальніших галузей юриспруденції.
Такий підхід до дисципліни потребує глибшого опанування й володіння інструментарієм міжнародно-правового регулювання відносин між державами, регламентації діяльності міжнародних структур, захисту порушених прав тощо.
Україна, яка є членом ООН, Ради Європи та інших впливових міжнародних організацій, у своїй практиці дотримується принципу сумлінного виконання всіх своїх міжнародних зобов’язань і вважає належним чином ратифіковані міжнародні договори частиною внутрішнього права, що закріплено у ст. 9 Конституції України. Норми міжнародного права у практичній діяльності використовують юристи, посадові особи, державні діячі, а також громадські організації, окремі громадяни в разі оскарження порушених прав і свобод людини в міжнародному суді відповідно до ст. 55 Конституції України.
Міжнародне право як навчальна юридична дисципліна вирізняється специфічною термінологічною мовою, динамічністю змін у правовідносинах та іншими положеннями. З огляду на це викладений матеріал пропонується як експериментальний, який певною мірою може істотно доповнити, оновити наявний фактичний матеріал міжнародного права.
Пропонований посібник стимулює також самостійне вивчення курсу міжнародного права.
У посібнику подано матеріал з основних понять міжнародного права і його галузей, зі структури і напрямків діяльності міжнародних організацій; словник юридичних термінів і юридичні терміни українською і латинською мовами, які використовує міжнародне право, витяг з Конституції України й основні законодавчі акти, що стосуються міжнародно-правових відносин.
4
Під час підготовки навчального посібника було використано наукові розробки відомих вітчизняних юристів-міжнародників В. Буткевича, М. Буроменського, В. Василенка, О. Висоцького, С. Головатого, В. Денисова, А. Дмитрієва, С. Ісаковича, В. Євінтова, В. Муравйова, К. Сандровського, Л. Тимченка, а також юристів Російської Федерації — М. Богуславського, Г. Ігнатенка, Ю. Колосова, І. Лукашука та ін.
Автор висловлює подяку за рецензії, а також за консультативну і практичну допомогу у підготовці посібника провідним співробітникам відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України, практичним працівникам Міністерства закордонних справ і Міністерства юстиції України, Національного центрального бюро Інтерполу в Україні, Української правничої фундації та Асоціації міжнародного права України.
Автор з вдячністю сприйме пропозиції щодо поліпшення викладеного у посібнику матеріалу і конструктивну критику.
5

ОСНОВН² ПОНЯТТЯ М²ЖНАРОДНОГО ПРАВА
ПОНЯТТЯМ²ЖНАРОДНОГОПРАВА ² М²ЖНАРОДНО-ПРАВОВИХВ²ДНОСИН.
ДЖЕРЕЛА,ПРИНЦИПИ²НОРМИ М²ЖНАРОДНОГОПРАВА
Міжнародне право — особлива правова система, що складається з принципів і норм, які регулюють відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права. Такі принципи і норми створюються за допомогою узгодження позицій учасників цих відносин і забезпечуються у разі необхідності індивідуальним або колективним примусом.
|
Функції міжнародного права |
|
|
Функція |
Зміст функції |
|
|
Координуюча |
Держави встановлюють загальноприйнятні стандарти |
|
поведінки у різних сферах відносин за допомогою |
|
норм міжнародного права |
Регулююча |
Прийняття державами твердо встановлених правил, |
|
без яких неможливі їх спільне існування і спілкування |
Забезпечувальна |
Норми міжнародного права спонукають держави |
|
дотримуватися певних правил поведінки |
Охоронна |
Існування механізмів захисту прав та інтересів |
|
суб’єктів міжнародного права |
|
|
6

ПОНЯТТЯМ²ЖНАРОДНО-ПРАВОВИХВ²ДНОСИН
Об’єкт міжнародного права — міжнародні відносини, що регулюються принципами і нормами міжнародного права, тобто правовідносини суб’єктів міжнародного права, які можуть складатися у процесі реалізації ними своїх прав і обов’язків.
Предмет міжнародного права — матеріальні й нематеріальні блага, дії або утримання від дій, які не належать виключно до внутрішньої компетенції держави, щодо яких суб’єкти міжнародного права можуть вступати у правовідносини.
Міжнародно-правові відносини
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Визначення |
|
|
Завдання |
|
|
Класифікація |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Сукупність |
|
• |
Забезпечення миру |
|
• Міждержавні |
|||||
економічних, |
|
• |
Зміцнення співробіт- |
|
відносини |
|||||
політичних, |
|
ництва держав |
|
урядового |
||||||
ідеологічних, |
|
• |
Розширення |
|
характеру |
|||||
правових, дипло- |
|
міжнародних відносин |
|
• Міждержавні |
||||||
матичних, вій- |
|
• |
Підвищення ролі |
|
відносини неуря- |
|||||
ськових та інших |
|
науково-технічного |
|
дового характеру |
||||||
зв’язків між |
|
прогресу |
|
• Внутрішньо- |
||||||
державами, |
|
• |
Посилення інтерна- |
|
державні |
|||||
основними |
|
ціоналізації господар- |
|
відносини, що |
||||||
соціальними, еко- |
|
ського життя |
|
належать до |
||||||
номічними і гро- |
|
• |
Підвищення ролі |
|
сфери |
|||||
мадськими |
|
міжнародних |
|
міжнародно- |
||||||
рухами, які діють |
|
організацій |
|
правового |
||||||
на міжнародній |
|
• |
Розв’язання якісно |
|
регулювання |
|||||
арені, тобто між |
|
нових міжнародних |
|
|
|
|
||||
народами в ши- |
|
проблем, що виникають |
|
|
|
|
||||
рокому |
|
• |
Запобігання ядерній |
|
|
|
|
|||
розумінні цього |
|
війні |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7

Джерела міжнародного права
Основні
Міжнародний договір
Угода між суб’єктами міжнародного права, що створює для них взаємні права й обов’язки
Міжнародно-правовий звичай
Правило, що склалося в результаті тривалої міжнародної практики і за яким суб’єкти міжнародного права визнають юридичнообов’язковий характер, тобто сприймають його як правову норму
Загальні принципи права
Допоміжні
Акти міжнародних організацій
Рішення міжнародних судових і арбітражних органів
Доктрини спеціалістів у галузі міжнародного
Внутрішньодержавні закони і рішення національних судів
Державна правова практика застосування міжнародного права
8

ПРИНЦИПИМ²ЖНАРОДНОГОПРАВА
22 жовтня 1970 р. на ХХV ювілейній сесії Генеральної Асамблеї ООН в урочистій обстановці було прийнято Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН.
Система основних принципів міжнародного права
Принцип подання допомоги ООН у діях, які вона здійснює
Принцип cпівробітництва держав
Принцип територіальної цілісності держав
Принцип незастосування сили і загрози силою
Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
Принцип самовизначення народів і націй
Принцип непорушності кордонів
Принцип суверенної рівності держав
Принцип загальної поваги прав і основних свобод людини
Принцип невтручання у внутрішні справи держав
Принцип екологічної безпеки
Повага державного суверенітету
Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань
9
Концепції співвідношення міжнародного права і внутрішньодержавного права
|
|
Моністичні концепції |
||||
Дуалістична |
|
|
|
|
|
|
|
Концепція примату |
|
|
Концепція примату |
||
концепція |
|
|
|
|||
|
|
|
внутрішньодержавного |
|||
|
|
міжнародного права |
|
права |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Міжнародне право |
|
Виходячи з “чистої |
|
|
Держава може |
|
і внутрішньодержавне |
теорії права” |
|
|
з власної волі |
||
право є окремими |
|
співвідношення |
|
|
створювати і зміню- |
|
правопорядками, |
|
міжнародного |
|
|
вати не лише норми |
|
самостійними |
|
правопорядку |
|
|
внутрішньодержавного |
|
галузями права, |
|
і національних |
|
|
права, а й норми |
|
що впливають |
|
правопорядків |
|
|
“зовнішньодержавного” |
|
на створення окремого |
“нагадує співвідно- |
|
|
(міжнародного) права |
||
правопорядку |
|
шення національного |
|
|
(Г. Гегель) |
|
|
|
правопорядку |
|
|
||
(Г. Трипель, |
|
|
Міжнародне право |
|||
Д. Анцелотті) |
і внутрішніх норм |
|
|
|||
|
|
юридично є правом |
||||
|
|
корпорації” |
|
|
||
|
|
|
|
лише тоді, коли воно є |
||
|
|
(Г. Кельзен) |
|
|||
|
|
|
|
|
|
правом державним |
|
|
|
|
|
|
(А. Цорн) |
|
|
|
|
|
||
Співвідношення міжнародного публічного права |
||||||
|
і міжнародного приватного права |
|||||
|
|
|
|
|
||
Ознака |
Міжнародне публічне |
|
|
Міжнародне приватне |
||
|
право |
|
|
|
право |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|||
Сфера дії |
Глобальна на загально- |
|
Внутрішньодержавне |
|||
|
світовому рівні |
|
регулювання |
|||
Спосіб регулювання |
Волевиявлення суб’єктів |
|
Подолання колізій |
|||
Суб’єкти |
Держави, нації і народи, |
|
Фізичні та юридичні особи |
|||
|
які борються за свої |
|
|
|
|
|
|
права; державоподібні |
|
|
|
|
|
|
утворення; міжнародні |
|
|
|
|
|
|
міжурядові організації |
|
|
|
|
|
Об’єкти |
Міждержавні відносини |
|
Міжнародні приватні (гро- |
|||
регулювання |
|
|
|
мадянські, сімейні, трудові, |
||
|
|
|
|
цивільні та інші) відносини |
||
Відповідальність |
Міжнародно-правова |
|
Цивільно-правова |
|||
|
|
|
|
|
|
|
10