46 Білет. Охарактеризувати господарство Австралії

Структура господарства Австралії цілком сучасна і відповідає критеріям високорозвинених країн. В обробній промисловості зайнято 16 % працюючих і вони створюють 19 % ВНП, в добувній промисловості, відповідно, 2 і 7 %, сільському господарстві — 6 і 4 % і в третинній сфері — 68 і 61 %. Специфікою є гіпертрофований розвиток сировинних галузей, продукція яких перекриває потреби внутрішнього ринку і орієнтується переважно на експорт. Базою їх є величезні природні багатства. Причиною виникнення був попит на їхню продукцію з боку метрополії, а потім і інших країн. Експортні галузі відіграють виняткову роль в житті Австралії. Вони є основним джерелом іноземної валюти. Безпосередньо в них зайнято порівняно мало людей. Але велика кількість працюючих в інших галузях зв'язана з ними, створюючи умови для їхнього функціонування і обслуговуючи їх. Експортними галузями є сільське господарство і гірничодобувна промисловість. Продукти тваринного і рослинного походження дають 35 % вартості експорту, мінерального — 45 %. Спочатку експортні галузі відзначалися екстенсивністю виробництва, зараз воно все більше і більше інтенсифікується. Перед експортом сиро¬вина зазнає обов'язкової промислової обробки. Висока продуктив¬ність праці в експортних галузях, а Австралія в даному випадку стоїть на одному рівні із США, пов'язана не тільки з використанням найновішої техніки, технології та організації праці, а з урахуванням того, що найдешевше може дати та або інша територія чи об'єкт. Саме це і є основою високого рівня ВНП на душу населення. Великобританія перестала бути головним імпортером австралійської сировини після свого вступу до ЄС. На ринках Австралії її замінила Японія, потреби якої в сировинних ресурсах у цей час швидко зростали. Експорт Австралії спрямовується зараз також у США, Китай і країни Південно-Східної Азії. Спеціалізація на виробництві та експорті на світовий ринок продукції первинного сектора має свої переваги і вади. Як і будь-яка інша спеціалізація, вона дозволяє зосередити увагу невеликої за населенням країни в одному напрямку. Разом з тим, в Австралії мало розвинене виробництво засобів виробництва і новітні наукоємні галузі. Саме їх продукція становить 3/4 імпорту країни.

47 Билет. Охарактеризувати господарство Океанії.

Видовий склад рослинності й тваринного світу бідний і своєрідний у зв’язку з віддаленістю островів Океанії від решти суходолу. Великі острови Океанії вкриті переважно вічнозеленими вологими лісами або саванами. Тут серед дерев переважають фікуси й бамбуки. Багато цінних порід дерев і корисних для людини рослин: кокосова пальма, хлібне дерево, банани, манго та інші. В складі лісів Нової Зеландії багато ендемічних видів: особливі види деревоподібних папоротей, сосен та інших.Тваринний світ своєрідний. Він багатший і різноманітніший на островах, що розташовані ближче до Австралії. Так, на Новій Гвінеї поширені єхидна й кенгуру, в ріках водяться крокодили. На Новій Зеландії живуть ківі – птахи, які не літають, а бігають. Серед сухопутних тварин Океанії майже немає ссавців.

Африка — второй по величине материк после Евразии. Его площадь составляет 30,3 млн. км². Большая часть материка расположена в Северном полушарии. У Африки, как и у других осколков Гондваны, массивные очертания. У нее нет крупных полуостровов и глубоких заливов у ее берегов.

Рельеф этого материка, как и любого, зависит от истории развития земной коры, действия внутренних и внешних процессов. В основе Африки лежит древняя платформа, поэтому на материке преобладают равнины. Низменности довольно редки, они расположены по берегам материка. Внутренняя часть Африки занята высокими равнинами, изредка рассекаемыми глубокими ущельями — долинами рек. Материк похож на высокий стол среди окружающего его океана. Над этим «столом» возвышается ряд еще более высоких вершин и горных массивов, многие из которых имеют вулканическое происхождение. Географическое положение: большая часть Африки расположена в Северном и Восточном полушарии, меньшая – в Южном и западном.

Площадь: 30 миллионов км²

Крайние точки:

• крайняя северная точка – мыс Эль-Абьяд, 37°20` с. ш.;

• крайняя южная точка – мыс Игольный, 34°52` ю. ш.;

• крайняя западная точка – мыс Альмади на полуострове Зеленый Мыс, 17°32` з. д.;

• крайняя восточная точка – мыс Хафун на полуострове Сомали, 51°23` в. д.

Типы климата: субтропический, тропический, субэкваториальный, экваториальный.

Геология: преимущественно древняя докембрийская платформа.

Рельеф: преимущественно равнинный; горы: Атлас, Капские, Драконовы горы; нагорья: Ахаггар, Тибести, Эфиопское нагорье; Восточно-Африканское плоскогорье; обширное плато Сахары; впадина Конго; высокие равнины Калахари.

48 билет. Охарактеризувати природні ресурси США. Надра США багаті на корисні копалини. Особливо значні запаси вугілля, нафти, газу, залізної, мідної руд, поліметалів, урану. Тривала нераціональна розробка призвела до виснаження деяких кращих родовищ, але НТР дала можливість використовувати менш багаті родовища, що значно покращило сировинну базу країни. Незначні запаси марганцевих руд, олова, нікелю, графіту, хромітів, бокситів, рідкісних металів. За рахунок імпорту тепер задовольняється понад 50% потреб економіки країни у мінеральній сировині, що пояснюється можливістю одержати дешевшу продукцію з інших країн та бажанням економно витрачати власні ресурси