3 Специфікація

Згідно з ГОСТ 2.108-68 "Спецификация" на кожну складальну одиницю, комплекс, комплект на окремих форматах А4 складають специфікацію (ДОДАТОК Г).

Специфікація - документ, який містить у собі повний перелік складових частин виробу, а також конструкторські документи до цього виробу.

Специфікація в загальному випадку складається із таких розділів:

- документація;

- комплекси;

- складальні одиниці;

- деталі;

- стандартні вироби;

- матеріали;

- комплекти.

У такому порядку і заповнюється специфікація.

Найменування кожного розділу позначають у вигляді заголовка у графі “Найменування” і підкреслюють (Деталі) тонкою лінією. Якщо складальне креслення виконано на форматі А4, то специфікацію можна розташувати на кресленні.

Специфікація містить сім вертикальних граф.

У графі “Формат” позначають формат документів.

У графі “Зона” розміщують позначки зони, у котрій розташовується

креслення (ГОСТ 2.104--68).

У графі “Поз” позначають порядковий номер складових частин.

У графі “Позначення” записують позначення (код)

документа (ГОСТ 2.201-80).

У графі “Найменування” позначають найменування документів,

найменування виробів згідно з основним надписом на документах цих виробів, позначення матеріалів за стандартами.

У графі “Кіл” позначають кількість складових частин, які входять у один виріб, а для матеріалів - кількість матеріалу на один виріб з позначкою одиниць вимірювання.

У графі “Примітка” позначають додаткові відомості (наприклад, матеріал деталі тощо). Після кожного розділу залишають кілька вільних рядків для можливих доповнень.

3.1 Позначення виробів та їх конструкторських документів

При проектуванні, виробництві та екплуатації кожному виробу згідно з ГОСТ 2.201-80 надається самостійна позначка (код), котра не може використовуватися для іншого виробу.

Згідно з позначкою (кодом) виробу позначають і всі конструкторські документи на цей виріб.

Структура позначок (кода) графічних та текстових документів надається на схемі рисунка 3.1.

Для інших конструкторських документів - 15 знаків
Для креслень деталей і специфікацій - 13 знаків ———————————————————————————————————————————————————^3			IV XX Шифр документа
І XX XX	ІІ III XXX XXX XXX
Індекс організації, яка розробляє документ	Класифікаційна характеристика	Порядковий реєстраційний номер

Рисунок 3.1

Перші 13 знаків вважаються головними і надаються тільки двом основним конструкторським документам.

Основні конструкторські документи для виробів - це креслення деталей, а для складальних одиниць, комплексів і комплектів - специфікація.

Решта графічних та текстових документів повинна мати ще особливий шифр (наприклад, “СК” - складальне креслення).

Перші чотири знаки (І) визначають індекс організації виробника (розробника). Цей індекс може складатися із літер, або літер і цифр.

Наступні шість знаків (II) визначають класифікаційну характеристику виробника, яка визначається згідно класифікатора (клас виробу, підклас, група, підгрупа, вид).

Наступні 3 знаки (Ш) визначають реєстраційний номер виробу. Наступні 2 знаки (IV) визначають шифр другорядних

конструкторських документів:

СК - складальне креслення;

ПЗ - пояснювальна записка;

3В - креслення загального вигляду;

ТК - технічне креслення;

ТУ - технічні умови;

ТБ - таблиця;

РР - розрахунок;

МК - монтажне креслення;

ГК — габаритне креслення;

ЕЗ - електросхема загальна;

ЕО - електросхема принципова.

Шифр конструкторських документів береться з ГОСТ 2.102-68, 2.61-68 (Експлуатаційні документи), 2.701-76 (Схеми).

Після 4, 10, 13 знаків можна ставити крапку або залишати прогалину. Приклад позначення (кода) документів:

АБВГ 785 234 342 СК

І - АБВГ; II - 785234; III - 342; IV - СК.

Умовні позначення (коди) Для навчальних документів рекомендується така структура позначень (рисунок 3.2):

Цля інших конструкторських документів — 15 знаків.
Для креслень деталей і специфікацій — 13 знаків,
І КДАВТ	КП	ІІ 01	12	III 001	ІV СК
Індекс навчального закладу	Шифр роботи, проекта, завдання.	Номер роботи, завдання. Індекс кафедри, дисципліни	Номер варіанту	Порядковий номер виробу, креслення	Шифр документа

Рисунок 3.2

Для позначення робіт можна використовувати шифри:

ДП - дипломний проект;

КП - курсовий проект;

КР - курсова робота;

РГР- розрахунково-графічна робота;

КР - контрольна робота.

Індекс кафедри може бути:

ПТД- природничих та технічних дисциплін ;

ЕС – енергетики суден;

Індекс спеціальності:

ЕСЕУ – експлуатація суднових енергетичних установок

Індекс дисципліни:

ОМ - опір матеріалів;

ТММДМ – теорія механізмів і машин і деталі машин

Позначення документів кожна кафедра розробляє самостійно.

Приклад кода навчального документа:

КДАВТ ПТД 012 001

інститут кафедра варіант порядковий номер креслення