2.10 Примітки

Примітки наводять в документах, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць або графічного матеріалу.

Примітки слід розміщувати безпосередньо після текстового, графічного матеріалу або в таблиці, до яких відноситься ця примітка і друкувати з прописної букви з абзацу. Якщо примітка одна, то після слів "Примітка" ставиться тире і примітка друкується з прописної букви. Одну примітку не нумерують. Декілька приміток нумерують по порядку арабськими цифрами. Примітки до таблиці розміщують в кінці таблиці над лінією, яка позначає закінчення таблиці.

Приклади.

Примітка - _________

або

Примітки

1 ______________

2_______________

2.11 Виноски

Якщо необхідно пояснювати окремі данні, які наведені в документі, то ці дані слід позначити надстроковими знаками виноски.Виноски в тексті розміщують з абзацу в кінці сторінки, на якій вони позначені, і відділяють від тексту короткою тонкою горизонтальною лінією з лівої сторони, а до даних, що розташовані в таблиці, в кінці таблиці над лінією, що позначає закінчення таблиці.

Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого надається пояснення, і перед текстом пояснення.

Знак виноски виконують арабськими цифрами з дужкою і розміщують на рівні верхнього обрізу шрифту.

Приклад – “... максимальний зимовий режим ¹⁾...”

Нумерація виносок повинна бути окремою для кожної сторінки. Допускається замість цифр виконувати виноски зірочками: *.

Використовувати більше як чотири зірочки не рекомендується.

2.12 Оформлення додатків

У додатках документів розміщують ілюстрації, таблиці, а також текст допоміжного характеру. Посилання на додатки наводяться у тексті основного документу.Якщо в документі один додаток, то він позначається "Додаток А".

Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускається оформлювати додатки на аркушах формату АЗ, А4х3, А4х4, А2 та А1 за ГОСТ 2.301.

Текст кожного додатку, при необхідності, може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують в межах кожного додатку. Перед номером ставиться позначення цього додатку.

Кожний додаток повинен починатися з нового листа (сторінки) симетрично тексту словом "ДОДАТОК" прописними літерами. Додаток -може мати заголовок, котрий записується з великої літери симетрично тексту.

Додатки помічають літерами, наприклад: "ДОДАТОК А", "ДОДАТОК Б" тощо. Після слова "ДОДАТОК" і заголовка крапка не ставиться.

Нумерація листів документа і додатків, які входять до складу документа, повинна бути наскрізною.

Ілюстрації і таблиці у додатках нумерують у межах кожного додатку, наприклад: “рисунок А.1”, “ таблиця “А.3”.

Іноді додатками до документів можуть бути інші конструкторські документи, наприклад, перелік елементів до принципової схеми.

2.13 Список літератури

Список літератури (бібліографія), який використовуєгься при розробці проекта, розміщують на кінці пояснювальної записки. Над списком розміщують заголовок, написаний великими літерами.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються у тексті.

Порядкові номери списка, під котрими записана у ньому література, виділяють у відповідних місцях тексту пояснювальної записки квадратними дужками, наприклад: [І], [2] тощо.

У списку літератури позначають обов'язкові елементи бібліографічних посилань. Такими елементами для книг мають бути:

- основний заголовок книги;

- довідка про автора (прізвище, ім'я та по батькові);

- довідка про повторне видання;

- місце видання;

- видавництво;

- рік видання;

- кількість сторінок.

Основний заголовок книги записують так, як він приведений на титульному листі книги. Додатковий заголовок, наприклад, "Посібник до курсового і дипломного проектування", "Порадник до лабораторних робіт" тощо у бібліографічному посиланні не розміщують.

Довідки про авторів, якщо їх не більше трьох, розміщують, як правило, попереду бібліографічного посилання. При цьому позначають прізвище, ім'я та по батькові одного автора, якщо книга написана одним автором або двох авторів, якщо книга написана двома авторами. Якщо ж книга написана трьома авторами, то позначають прізвище, ім'я та по батькові першого автора з додатком слів "і інші". Можна позначати прізвище, ім'я та по батькові усіх трьох авторів.

Довідку про авторів, якщо їх більше трьох, розміщують, як правило, у бібліографічному посиланні після основного заголовка книги. При цьому позначають не менше трьох авторів з додатком слів "і інші".

Прізвища, ім'я та по батькові інших виконавців записують після основного заголовка книги. Якщо вже позначені основні автори, то інших виконавців записують після них.

Попереду довідки про авторів, якщо вони записані після основного заголовка книги, ставлять знак розподілу (похилу лінію).

Найменування місця видання приводять повністю, за винятком міст:

Москва - М., Ленінград - Л., Санкт-Петербург-СПб, Київ - К., якщо маємо два місця видання, у посиланні позначають обидва .

Рік видання записують арабськими цифрами без слова "рік". Якщо на титульному листі рік видання відсутній, то позначають слова "Ер".

Приклад запису книг із індивідуальними авторами у списку

літератури:

1 Федоренко В. А., Шошин А. Й. ...

До обов'язкових елементів бібліографічного посилання на статтю відносять:

- основний заголовок статті;

- довідка про авторів;

- довідка про видання, у якому надрукована стаття.Попереду довідки про видання ставлять знак розподілу .- (крапку і тире);

- сторінки видання, на яких розміщена стаття.