2.6 Викладення тексту пояснювальної записки

Текст пояснювальної записки документа, дипломного та курсового проектів треба писати розбірливим почерком або друкувати.

Викладання текста повинно бути коротким, чітким, яке виключає можливість різного тлумачення.

Терміни, визначення, скорочення, які використовуються у пояснювальній записці повинні відповідати стандартам або загальноприйнятим нормам у науково-технічній літературі.

У тексті не можна використовувати для одного й того поняття різні, але близькі за змістом науково-технічні терміни.

Не можна вживати у тексті математичні знаки, без цифр, наприклад  (менше або дорівнює),  (більше або дорівнює), № (номер), % (відсоток); попереду від'ємної величини замість знаку (-) треба писати слово "мінус".

Якщо у тексті наводяться підписи, які наносяться безпосередньо на виріб, то їх виділяють шрифтом без лапок, наприклад: ВКЛ ВІД або лапками, якщо підпис складається із цифр і (або) знаків, наприклад: “+27 В”, “380В”.

Найменування команд, режимів, сигналів тощо у тексті виділяють лапками, наприклад “сигнал + 27В включено”.

Числа із розмірністю треба писати цифрами, наприклад, напруга 27 В, а без розмірності --словами, наприклад, "котушку просочити два рази".

Інтервали значень величин у тексті записують словами ""від" і "до", наприклад: "товщина шару повинна бути від 0,5 до 0,9 мм", або через тире, наприклад, "рис. 2.1 "2.5 ", "пп. 7-12".

Межі інтервалів позначаються від меншого до більшого. Умовні літерні позначення величин повинні відповідати державним стандартам. Одиниця фізичної величини: одного і того ж параметру повинна бути постійною у межах пояснювальної записки. Якщо у тексті наводиться ряд числових значень одного і того ж параметру, то одиницю фізичної величини позначають тільки після останнього числового значення, наприклад, 27, 30, 36В.

В документі необхідно застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування та позначення у відповідності з ГОСТ8.417-81.

Поряд з одиницями СІ, при необхідності, в дужках вказують одиниці систем, які застосовувались раніше і які дозволені для застосування. Застосування в одному документі різних позначень фізичних величин не допускається.

2.7 Правила написання формул

Формули у пояснювальній записці записують у літерному вигляді. За символи треба приймати позначення згідно державним стандартам. Значення символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Значення кожного символа пишеться з нового рядка у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Якщо у формулі є дріб, то спочатку позначають значення символа у чисельнику, а потім у знаменнику. Перший рядок повинен починатися із слова "де" без двокрапок після нього.

Приклад текста і формули: “.... Струм у ланцюжку визначається за формулою

, (3.1)

де І - сила струму, А;

U – напруга, В;

R – опір, Ом”.

Вище і нижче формули необхідно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо формула не вміщується в один рядок, вона повинна бути перенесена на другий рядок після знака дорівнює (=) або після знака плюс (+), мінус (-), множення (·), ділення (/). Знак, на котрому зроблено перенос формули, пишеться два рази: у кінці першого рядка і на початку другого.

Усі формули, якщо їх у пояснювальній записці більше за одну, нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається із номера розділу і порядкового номера формули, які поділені крапкою. Номер розміщують праворуч листа у круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні рядка. Посилання у тексті на номер формул дають у дужках, наприклад, “..... у формулі (1.5)”.