
- •Електрика і магнетизм
- •Інструкція з техніки безпеки
- •Розділ “Електрика і магнетизм”
- •Характеристика дії електричного струму на організм людини залежно від його виду та величини
- •Вивчення правил користування електровимірювальними приладами.
- •Теоретичні відомості.
- •Цифрові вимірювальні прилади
- •Будова багатомежових приладів. Шунти та додаткові опори
- •Вплив вимірювальних приладів на роботу електричної схеми
- •Вмикання реостата в електричне коло.
- •Теоретичні відомості.
- •Дослідження електростатичного поля методом моделювання.
- •Теоретичні відомості.
- •Вивчення залежності ємності конденсатора від рівня заповнення рідким діелектриком та товщини твердого діелектрика.
- •Теоретичні відомості.
- •Розрахунково-графічна робота № 1
- •Варіанти.
- •Варіанти.
- •Вимірювання питомої провідності та температурної залежності опору металів.
- •Теоретичні відомості.
- •Розрахунково-графічна робота № 2
- •Варіанти.
- •Вивчення основних характеристик джерела сталого струму.
- •Теоретичні відомості.
- •Послідовність виконання завдання.
- •Послідовність виконання завдання.
- •Послідовність виконання завдання.
Цифрові вимірювальні прилади
Принцип дії цифрових вимірювальних приладів заснований на перетворенні вимірювального неперервного сигналу в електричний код, який відображається у цифровій формі.
У загальному випадку цифровий прилад містить вхідний пристрій, аналогово-цифровий перетворювач і цифровий відліковий пристрій.
Вхідний пристрій призначений для забезпечення великого вхідного опору, зміни діапазону вимірювання та визначення полярності вхідного пристрою. Аналогово-цифровий перетворювач перетворює аналоговий розмір у дискретний сигнал у вигляді електричного коду пропорційний вимірювальній величині. Результат вимірювання реєструється на табло цифрового відлікового пристрою.
Перевагою цифрових приладів є малі похибки вимірювання (0,1 – 0,001%) у широкому діапазоні вимірювальних сигналів, висока швидкість дії (до 500 вимірювань/с), видача результатів вимірювань у цифровому вигляді, можливість документальної реєстрації вимірювальної інформації за комп’ютерної техніки для наступного опрацювання.
До недоліків варто віднести: складність схем і конструкції, високу вартість, меншу надійність. Ці недоліки можна вважати тимчасовими, оскільки в даний час вони швидко усуваються у зв’язку з розвитком мікроелектронної елементної бази.
Будова багатомежових приладів. Шунти та додаткові опори
Щоб
збільшити діапазон вимірювання сили
струму в
раз необхідно, щоб крізь амперметр, як
і раніше, проходив струм силою
,
а струм
проходив крізь паралельний амперметру
шунт (рис.1).
Напруга між точками
і
:
Рис.1 Рис. 2
Звідси
видно, що опір шунта (1)
Щоб
збільшити діапазон вимірювання напруги
в
разів необхідно, щоб на вольтметрі була
напруга
,
а на додатковому опорі
(рис.2)
Оскільки
крізь вольтметр та додатковий опір
протікає струм однієї і тієї ж сили, то
.
Звідси додатковий опір
.
(2)
Багатомежові вольтметри та амперметри містять у собі системи шунтів та додаткових опорів, які змінюють діапазони (межі) вимірювальних величин.
Вплив вимірювальних приладів на роботу електричної схеми
Завжди потрібно пам’ятати про те, що вмикання в схему вимірювального приладу змінює умови її роботи. Тому виміряні приладом значення сили струму або напруги будуть відрізнятися від тих значень, що існували у схемі без приладу.
Так, якщо вимірювати невідомий опір резистора за допомогою амперметра та вольтметра, потрібно підключити резистор до джерела струму та вимірити силу струму, що тече крізь резистор, і падіння напруги на ньому. Потім, використовуючи закон Ома, визначити значення невідомого опору:
(3)
Схеми підключення амперметра і вольтметра зображені на рис. 3 і рис.4.
Рис. 3 Рис. 4
Перша
схема застосовується тоді, коли внутрішній
опір вольтметра
.
Сила струму, що вимірюється амперметром:
(4)
Якщо
,
то
.
При цьому внутрішній опір амперметра
– будь-який.
При використанні другої схеми напруга, що вимірюється вольтметром,
.
І, якщо
,
то
.
При цьому внутрішній опір вольтметра
може бути будь-яким.
При
значеннях
,
,
одного порядку необхідно скористатися
обома схемами одночасно.
При
використанні другої схеми ,
(5)
а
при використанні першої схеми, вважаючи,
що
дорівнює зовнішній напрузі, яка подається
на обидві схеми, маємо:
.
(6)
Виражаючи
з рівняння (6) внутрішній опір амперметра
і підставляючи його значення в (5),
одержимо:
(7)
Враховуючи,
що порядок опору резисторів може бути
невідомий, необхідно використовувати
обидві схеми і за отриманими результатами
визначити, якими значеннями
та
необхідно користуватися, щоб з достатньою
точністю розрахувати значення
.
Якщо
,
а
,
то
.
Якщо
,
а
,
то
.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.
Завдання 1. Вимірювання опору резисторів за допомогою амперметра і вольтметра.
Зібрати схему відповідно до рис 5.
Рис.5
Підключити вольтметр до точок
і
схеми (діапазон 3 В).Амперметр встановити на діапазон 5 А. Поставивши ручку перемикача у нейтральне положення, подати від джерела струму на схему напругу 2-2,5 В (не більше, оскільки резистори внаслідок перегріву вийдуть з ладу). Виміряти силу струму і напругу при під’єднанні резистора
. Результати занести до таблиці 2.
Підключити вольтметр до точок
і
схеми, не змінюючи напруги джерела струму. Зробити вимірювання згідно з п.2, результати занести до таблиці 2.
Розрахувати опір резистора за формулою (7). Оцінити похибки вимірювання.
Аналогічно визначити опір резистора
, результати занести до таблиці 2
Таблиця 2.
-
№ досліду
, В
, А
, Ом
, В
, А
, Ом
1
2
Середнє
Завдання 2. Ознайомлення з принципом роботи цифрового вольтметра.
Велику
групу серед цифрових приладів складають
цифрові вольтметри. На рис. 6,анаведена структурна схема цифрового
вольтметра з часовим перетворювачем,
де вимірювальна напруга перетворюється
на інтервал часу, тривалість якого
визначається числом імпульсів генератора
зразкової частоти (ГЗЧ), що запам’ятовуються.
Вольтметр має: вхідний пристрій (ВП), що
забезпечує високий опір приладу; керуючий
пристрій (КП), який запускає генератор
лінійно змінюваної напруги (ГЛЗН) та
обнуляє лічильник імпульсів напругиі лінійно спадаючої напруги
(Л); порівняльні пристрої ПП1і
ПП2, які виробляють сигнали при
рівності напруг; ключ (К), що пропускає
імпульси частоти
за час
із ГЗЧ на лічильник Л; цифровий відліковий
пристрій (ЦВП), який фіксує результат
вимірювання.
Рис. 6,а Рис. 6, б
Робота
цифрового вольтметра пояснюється
діаграмами, наведеними на
рис. 6,б.
З них видно, що
,
де
число
імпульсів, що надійшли у лічильник за
час
,
а
.
Множник
чисельно дорівнює швидкості зміни
лінійно спадаючої напруги. Підставляючи
у вираз для
,
одержимо
або
.
Таким
чином, показники цифрового відлікового
пристрою, який фіксує кількість імпульсів
у лічильнику, будуть пропорційні значенню
вимірювальної напруги .
Завдання 3. Визначення температури ниткирозжарення.
Залежність
електричного опору металів від температури
виражається формулою: (8)
де
електричний
опір металевого зразка при температурі
;
його
електричний опір при 0оС;
температурний
коефіцієнт електричного опору даної
речовини. З формули (8) можна визначити
температуру:
(9)
Виміряти опір нитки розжарення лампи при кімнатній температурі за допомогою омметра. Вважати, що отриманий опір приблизно дорівнює опору
.
Підключити лампу до джерела струму. Виміряти силу струму в колі при напрузі 4 В на кінцях нитки розжарення лампи. Обчислити її опір
в нагрітому стані за законом Ома.
Знаючи величини
,
та температурний коефіцієнт опору для вольфраму (
), обчислити температуру нитки розжарення лампи.
Результати обчислень занести до таблиці 3.
Таблиця 3.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.
Які електровимірювальні прилади називають прецизійними?
Як визначити ціну поділки в багатомежових приладах?
Як збільшити діапазон вимірювання сили струму або напруги?
Які переваги і недоліки у цифрових приладів порівняно з аналоговими?
Пояснити за структурною схемою принцип дії цифрового вольтметра.
Які основні джерела похибок вимірювання у третьому завданні?
Як можна підвищити точність вимірювань в цьому експерименті?
Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А № 302.