- •АКонспекти лекцій
- •Тема 1: Стародавня історія України
- •2. Державотворчі традиції на території Украєни
- •4. Східні слов'яни. Союзи слов'янських племен у VI—IX ст.
- •5. Заснування Києва
- •Тема 2 : Київська Русь та її місце у світовій історії
- •2. Політична роздрібненість Київської Русі та її наслідки
- •3. Галицько-Волинська держава – правонаступниця і спадкоємиця Київської Русі
- •4. Історичне значення Київської Русі
- •Тема 3. Українські землі в XIV – XVIII ст.
- •2. Українське козацтво. Запорозька Січ
- •3. Національно-визвольна війна під проводом б. Хмельницького. Утворення Української козацько-гетьманської держави.
- •5. Доба Мазепи
- •6. Поступове обмеження та ліквідація української державності
- •Тема 4. Україна в складі Російської й Австро-Угорської імперій(кінець хvііі – початок хх ст.)
- •1. Політичне становище українських земель у хіх ст.
- •2. Соціально-економічний розвиток України.
- •3. Суспільно-політичні та національні рухи в українських землях.
- •Тема 5: Українська революція 1917-1920 рр. Відродження державності українського народу
- •2. Українська Народна Республіка – перша суверенна держава хх ст., її внутрішня і зовнішня політика.
- •3. Українська держава гетьмана Павла Скоропадського: досягнення і поразки.
- •5. Радянська форма української державності (усрр): суверенність і підпорядкування московському центру. Радянсько-польська війна.
- •Тема 6: Україна між двома світовими війнами
- •1. Відбудова народного господарства України на засадах непу.
- •2. Україна в складі срср.
- •3. Індустріалізація в Україні та її результати.
- •4. Примусова колективізація сільського господарства.
- •5. Суспільно-політичне життя в Україні. Масові репресії в 30-ті роки.
- •6. Західно-українські землі в 20-30-ті рр. Хх ст.
- •Тема 7: Україна в роки Другої світової та
- •1. Українське питання в Європейській політиці напередодні другої світової війни. Возз’єднання українських земель в складі єдиної держави
- •2. Напад фашистської Німеччини на срср.
- •3. Рух Опору на окупованій території України.
- •Тема 8 : Повоєнна відбудова і розвиток України ( 1945-1985 рр.)
- •1. Україна на міжнародній арені після закінчкення Другої світової війни.
- •2. Післявоєнна відбудова республіки.
- •3. Суспільно-політичне життя. Репресії післявоєнних років в Україні.
- •4. Соціально-економічні процеси в Україні в 60-ті – першій половині 80-х рр.
- •5. Національна політика в Україні
- •Тема 9: Україна – незалежна держава (кінець 80-х рр. Хх ст. – початок ххі ст.).
3. Галицько-Волинська держава – правонаступниця і спадкоємиця Київської Русі
Велика історична заслуга в боротьбі проти монголо-татар, спробах відродження єдиної держави належить Галицько-Волинському князівству, що стало безпосереднім спадкоємцем i правонаступником Київської Pyci. Особливістю його icтopiї було формування не внаслідок розпаду Давньоруської держави, а з огляду на внутрішні причини розвитку його території.
Тут ще до Київської Pyci мicцeвi феодали зуміли об'єднати землі, населені дулібами, тіверцями, білими хорватами, волинянами та іншими племінними структурами. Два князівства – Галицьке і Волонське – мали вдале географічне розташування, мало доступне для кочівників — передгір'я Карпат i великі лісові масиви Волині.
Наприкінці X ст. Володимир Великий (Красне Сонечко) відвоював Волинь і Галичину у поляків i приєднав до Київської Pyci; столицею Волині зробив мicто Володимир, столицею Галичини — Галич.
Аристократія Волинського князівства, на відміну від Галицького, була більш схожа на бояр основної частини Київської Pyci. Сформована переважно з дружинників, вона залежала від князя i тому виступала прибічницею централістської ідеї державного будівництва. Сепаратистські настрої галицького боярства зумовили те, що саме Галичина першою з ycix князівств відокремилася від Київської Pyci. Це сталося у 1124 p. при галицькому князі Володимирові, який зумів, зміцнивши князівство, протистояти домаганням київських князів. Ще стійкішим i багатшим зробив князівство його наступник Ярослав Осмомисл (1153 – 1187 рр.).
Волинське князівство ще деякий час перебувало у складі Київської Руci i лише після cмepтi Володимира Мономаха набуло самотійності. В ньому закріпилася старша лінія Мономаховичів, які не полишили таємної думки про оволодіння Київським столом. Лише з приходом на князювання Романа Мстиславича відбувається поворот у бік Галичини. В 1199 р. Роман Мстиславич, спираючись на дружинників, дрібних бояр і міщан, об'єднав Волинську землю з Галичиною i утворив Галицько-Волинську державу. Вона стала українським політичним центром, що його втратив Київ. Створивши Галицько-Волинську державу, Роман Мстиславич плекав ідею об'єднання навколо неї князівств Київської Pyci i відновлення єдиної могутньої держави. На початку XIII ст. він оволодів Києвом i Переяславом. У 1205 p. Роман Мстиславич загинув у поході проти польських князів, залишивши по собі двох малолітніх синів — Данила i Василька.
під впливом сепаратистських дій галицьких бояр Галицько-Волинська держава розпалася на два самостійні князівства.
З досягненням повноліття Данило i Василько продовжили справу батька. Поступово оволодівши Волинню, розпочали боротьбу з угорцями за звільнення Галичини, а також з боярським самоуправством. Перемігши супротивників, вони у 1238 p. відновили велике Галицько-Волинське князівство.
Невдовзі Данило Галицький організував похід на Схід, оволодів Києвом i вiдpoдив ідею об'єднання розрізнених земель у єдину Київську державу. Однак це був лише короткочасний yспix. Великою перешкодою в справі зміцнення Галицько-Волинської держави стали монголо-татари. На початку 50-х років XIII ст. Данило Галицький оголосив і мав очолити Хрестовий похід проти монголо-татар. Він i закликав до участі в ньому християн Польщі, Чехії, Моравії, Cepбiї, Померaнiї та iнших країн. Щоб посилити cвiй авторитет в антиординській коаліції, він погодився на прийняття королівського титулу. Проте плани виявилися нежиттєздатними.
Своїми діями Данило Галицький викликав велике незадоволення Орди. У 1254 p. монголо-татари розпочали наступ на Волинь, але зазнали поразки i змушені були відступити. 1258 p. на допомогу раті хана Kypeмcи прийшла величезна рать воєначальника Бурундая. Під натиском Орди, не сподіваючись на будь-яку допомогу, Данило Галицький, i його брат Василько були змушені підкоритися i виконати ультиматум нападників. Згідно з ним знищувалися фортифікаційні споруди у Львові, Кременці, Луцьку, Володимирі, укріпленим залишався один Холм. Ці події стали убивчими для Данила Галицького i у 1264 р. його не стало.
Отже, мужність, великий державницький хист, Данила Галицького народне піднесення, не змогли повалити монголо-татарське іго. Руське людство стогнало під владою Золотої Орди.