3 Методика виконання практичних завдань

Методика виконання практичного завдання 1:

Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:

Ц₁ = С + П,

де Ц₁ - ціна продукції (ціна виробника продукції);

С - собівартість продукції;

П - прибуток.

Ц₂ = С + П + ПДВ,

де Ц ₂ - ціна продукції з податком на додану вартість;

ПДВ - податок на додану вартість.

Ц₃ = С + П + АЗ + ПДВ,

де Ц ₃ - ціна продукції з акцизним податком і податком на додану вартість;

АЗ - акцизний податок.

Повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:

Ц ₄ = С + П + АЗ і ПДВ + ТН,

де Ц ₄ - роздрібна ціна продукції;

ТН - торгова націнка.

Методика виконання практичного завдання 2:

Прибуток є основним чинником, який впливає на можливість підприємства забезпечувати фінансування багатьох своїх програм, пов'язаних з розширенням потужностей, підвищенням якості продукції, зміцненням власної конкурентної позиції та виходом на нові ринки тощо.

Прибуток підприємства визначається з урахуванням фінансових результатів як операційної, так і іншої його діяльності.

Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності будь-якого підприємства є прибуток.

Прибуток валовий (Пвал) визначається як перевищення доходів підприємства (Д) над його витратами (В):

Чистий прибуток – прибуток, що безпосередньо залишається в розпорядженні підприємства, з урахуванням виробничих і позавиробничих доходів і витрат, а також сплати податку на прибуток. Розраховується за формулою:

,

де ПП – податок на прибуток, грн.;

СТпп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом.

Податок на прибуток розраховується за формулою:

.

Узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва, що характеризує співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності і витратами на виробництво продукції виступає рентабельність, яка розраховується за формулою:

де - чиста рентабельність виробництва, %

– чистий прибуток, грн.;

С_і- собівартість виробництва річного обсягу продукції і-го виду, грн.

Методика виконання практичного завдання 3:

Беззбитковий обсяг виробництва (продажу) товарів чи послуг може бути досягнутий, коли доходи від продажу товарів чи послуг будуть повністю покривати валові витрати. Тоді беззбитковий обсяг виробництва (продажу) товарів чи послуг можна визначити, виходячи з умови:

,

,

де Qбез – обсяг виробництва (продажу) товарів чи послуг, при якому досягається беззбитковість, од.;

Ц_і – ціна одиниці товару (послуги) без врахування податку на додану вартість, грн./од. (розрахована за формулою 2.6);

Взм_і – змінні витрати для виробництва одиниці товару (послуги), грн./од.

Маржинальний прибуток (П_м) – це різниця між чистим доходом підприємства та змінними витратами, пов'язаними з виробництвом реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Маржинальний прибуток є джерелом покриття всіх постійних витрат підприємства. Обчислюється так:

Методика виконання практичного завдання 4:

Рівень ефективності використання основних фондів характеризують такі показники:

Фондовіддача (ФВ), що характеризує, яка частка обсягу випущеної підприємством за певний період продукції припадає на 1 грн. середньорічної вартості його основних фондів

,

де Q – річний обсяг випуску продукції підприємства у вартісному виразі, грн.

Фондомісткість (ФМ) є показником оберненим до фондовіддачі. Вона характеризує, яка частина середньорічної вартості основних фондів припадає на 1 грн. випущеної підприємством продукції:

.

Рентабельність основних засобів (R_о.ф) характеризує, яка частка прибутку підприємства припадає на 1 грн. середньорічної вартості основних фондів:

,

де П – прибуток, отриманий підприємством за рік, грн.

Методика виконання практичного завдання 5:

Коефіцієнт оборотності () характеризує кількість оборотів оборотних коштів за певний період, як правило, за рік:

, оборотів,

де – річний обсяг реалізованої продукції за собівартістю, грн.;

– середньорічна вартість залишку оборотних коштів підприємства,

грн.

Коефіцієнт закріплення (завантаження) () є величиною, оберненою до

коефіцієнта оборотності, та показує скільки оборотних коштів припадає на

одну грошову одиницю реалізованої продукції:

Тривалість обороту () характеризує тривалість одного обороту оборотних коштів підприємства у днях:

, дні,

де – кількість календарних днів протягом року;

– кількість оборотів оборотних коштів протягом року.

У результаті прискорення оборотності оборотних коштів зменшується потреба в них, що дає змогу підприємству вивільнити певну суму коштів з обороту.

Величина вивільнення коштів з обороту () внаслідок зміни оборотності оборотних коштів визначається за формулою:

,

де – обсяг реалізованої у звітному періоді продукції за гуртовими цінами, грн.;

– кількість календарних днів протягом року;

та – тривалість одного обороту оборотних коштів у базовому та звітному періодах відповідно, дні.

Якщо в результаті розрахунків буде мати від’ємне значення, то це означає вивільнення коштів з обороту у зв’язку з прискоренням їх оборотності.