112.Особливості сучасного етапу природокористування Україні.

Він почався у 80-х роках і триває дотепер. В економічній науці обґрунтовується необхідність економічної оцінки природних ресурсів, але критерієм такої оцінки стає рента. Будучи, з одного боку, результатною характеристикою (перевищення результатів експлуатації будь-якого об’єкта над затратами), рента також виражає затрати, але на відміну від фактичних, затрати, виражені в ренті, є затратами суспільно необхідними, що виникають за умови вибуття ресурсу, котрий підлягає оцінці.

Диференційна рента визначається різницею в затратах за вико-ристання гіршої з утягнених в обіг і конкретної ділянки або певних обсягів природних ресурсів.

Диференційна рента ІІ виникає як результат різної ефективності додаткових капіталовкладень у сільське господарство, тобто вона обумовлена інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва (три причини формування ренти: 1.класична (якість пр), 2.розташування ресурсу по відношенню до ринку збуту, споживача, 3.обмеженість, вичерпність ресурсу).

Отже, рента відображає диференціацію об’єктивних умов вико-ристання природних ресурсів. Вона становить прибуток, обумовле-ний не зусиллями працівників, а виключно якістю ресурсів, їх виче-рпністю чи обмеженістю та близькістю до ринку збуту. Тому вона використовується для створення рівних умов для функціонування підприємств і служить об’єктивним критерієм економічної оцінки природних ресурсів.

Цей етап природокористування відзначається намаганням ство-рити господарський механізм управління процесом природокорис-тування з адміністративними, правовими, екологічними методами. На початку 80-х років почали впроваджуватися платежі за природні ресурси, за забруднення навколишнього середовища, і хоча вони мали здебільшого символічний характер, усе ж таки порівняно з по-передніми етапами це був крок уперед до раціонального природоко-ристування.

На сьогоднішій день вУкраїна сформовано правову базу природокористування. Вона виходить із визнання вартості та ціни різного роду прир.ресурсів, регулює платність природокористування на основі рентних відносин. Проте ця база потребує подального удосконалення, не менш важливим є дотримання чинного законодавства в цій сфері.

113.Затратно-результативна концепція економічної оцінки природних ресурсів.

Діалектична єдність затратного і результативного аспектів оцінки природних ресурсів дозволяє об”єктивно їх оцінити. На цьому етапі природокористування було розроблено кадастри природнихї ресурсів. Проте наслідком затратно-результатного підходу до природокористування стала економічна оцінка природних ресурсів,яку звели до якісних характеристик:в основу її було покладено різні системи бальності,бонітети і подібні умовні шкали оцінок. Як своєрідний синтез 2 попередніх підходів в економічній науці обгрунтовується необхідність економічної оцінки природних ресурсів за критерієм ренти. Рента також виражає затрати. На відміну від фактичних,затрати, виражені в ренті,є затратами суспільно необхідними, що виникають за умови вибуття ресурсу,котрий підлягає оцінці.

114.Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу.

Моніторинг – це комплексна сис-ма спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу інформації про стан довкілля, яка дає оцінку і прогнозує його зміни, розробляє обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень.

Види: 1) загальний – оптимальні за кіл-стю параметрів спостереження на пунктах, об’єднаних в єдину інфор-технол мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану довкілля регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях; 2) оперативний – спостереження спец показників у цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об”єктами, джерелами підвищеного екол ризику в окремих регіонах надзвич екол ситуації, у районах аварій, щоб забезпечити оперативну ліквідацію наслідків; 3) фоновий – спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими довкілля, за хар-ром, складом, кругообігом та міграцією забруд речовин, за реакцією організмів на забр на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому. Рівні: 1) локальний – на території окремих об”єктів, міст, ділянках ландшафтів; 2) регіональний – в межах амін-терит одиниць, на терит екон і прир регіонів; 3) національний на території країни в цілому;4) глобальний – для дослідження і охорони природи, здійснюється на основі між нар угод у цій сфері.