- •Виникнення, періодизація та суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •Державний лад Стародавнього Єгипту
- •Джерела, зміст і основні риси права Стародавнього Єгипту
- •Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •Суспільний лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •Державний лад Вавилона
- •Шлюбно-сімейні відносини та спадкове право за Законами Хаммурапі
- •Злочин і покарання в Законах царя Хаммурапі
- •Система варн (каст) Стародавньої Індії
- •Державний лад і система управління Стародавньої Індії
- •Джерела староіндійського права
- •Організація державної влади в Стародавньому Китаї
- •Основні риси права Стародавнього Китаю
- •Державний лад Афін у період розвитку демократії
- •Виникнення Франції та її розвиток у ранньофеодальний період
- •Боротьба королівської вл за централізацію держави. Реформи л.
- •Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV століття)
- •Великий березневий ордонанс (1357 р.)
- •Абсолютна монархія у Франції
- •Суспільний і державний лад англосаксів
- •Феодальна монархія в Англії після нормандського завоювання (хі-хіі століття)
- •Основні складові судової реформи:
- •Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •Велика хартія вольностей 1215 р.
- •Утворення й особливості розвитку феодальної держави в Німеччині
- •Станово-представницька монархія в Німеччині
- •Золота булла 1356 р.
- •"Саксонське зерцало"
- •"Швабське зерцало"
- •"Кароліна"
- •Виникнення й розвиток Арабського Халіфату
- •Державний лад Арабського Халіфату
- •Джерела й основний зміст права Арабського Халіфату
- •Виникнення та розвиток феодальної держави і права Болгарії
- •Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •Виникнення й розвиток феодальної держави та права в Чехії
- •Виникнення й державний лад Росії в XIV— XVI століттях
- •Станово-представницька монархія в Росії
- •Відновлення монархії. Бредська декларація
- •Славна революція 1688-1689 рр.
- •Біль про права 1689 р.
- •Акт про престолонаступництво 1701 р. Основні положення Акта про престолонаступництво:
- •Формування державного механізму конституційної монархи в Англії
- •Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. В Англії
- •Особливості та зміст буржуазного права Англії
- •Боротьба американських колоній за незалежність. Декларація незалежності сша
- •Статті конфедерації 1781 р.
- •Конституція сша 1787 р.
- •Біль про права 1791 р.
- •Громадянська війна в сша та її наслідки
- •Державність Франції в період конституційної монархії
- •Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •Конституція Франції 1791 р.
- •10 Серпня 1792 р. У Парижі спалахнуло збройне повстання, котрим керувала Паризька комуна. Людовика XVI було заарештовано.
- •Диктатура якобінців (1793-1794 рр.)
- •Кодекси Наполеона
- •Друга республіка у Франції
- •Конституція Другої республіки 1848 р.
- •Переворот Луї Бонапарта та встановлення Другої імперії
- •2 Грудня 1851 р., нібито захищаючи республіку від змовників, Луї Бонапарт здійснив державний переворот: війська зайняли всі стратегічні пункти, в Парижі було оголошено військовий стан,
- •Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875 р.
- •Реставрація Мейдзі
- •Реформи 70-80-х рр. XVIII ст. В Японії
- •Конституція Японії 1889 р.
Велика хартія вольностей 1215 р.
Велика хартія вольностей була підписана англійським королем Іоанном Безземельним 15 червня 1215 р. Написана вона латиною та складалася з 63 статей, її підписанню передувало повстання баронів, які були незадоволені посиленням королівської влади та грубими порушеннями феодальних звичаїв. У повстанні брали участь також лицарі та міщани, що полегшило баронам перемогу над королем. Саме ця перемога й була закріплена у Великій хартії вольностей. Та більшість статей цієї грамоти відображали та захищали лише інтереси феодальної аристократії. Велика хартія вольностей гарантувала права й недоторканність церкви (ст. 1), дотримування королем феодальних звичаїв стосовно своїх васалів - баронів (статті 2— 11), забороняла королеві брати з них феодальну допомогу та щитові гроші без згоди "загальної королівської ради" (ст. 12), тобто ради безпосередніх васалів (крім трьох випадків-коли вони потрібні для викупу короля з полону; посвячення в лицарі першородного сина короля;
Кілька статей Хартії затверджували нові судово-адміністративні порядки, що сформувалися в країні після реформи Генріха II (статті 18,19,20,32,40 та ін.), які були вигідні більшості вільного населення. Ці статті виявилися найжиттєздатнішими та прогресивними і, будучи пізніше перенесеними до статутів ХІІІ-ХІV століть, увійшли в англійське феодальне загальнодержавне право.
Дотепер Велика хартія вольностей полежить до складу пекодифі-кованої британської Конституції'та, будучи одним з найстаріших чинних конституційних актів, є предметом гордості англійців.
І для видання першим шлюбом заміж першородної королівської дочки (ст. 14)); забороняла судити баронів інакше, ніж судом рівних їм за статусом перів (ст. 21), без їх вироку арештовувати й позбавляти майна (ст. 39). Скасовувалося право короля втручатися в юрисдикцію феодальних курій (ст. 34) і створювався комітет з 25 баронів, які в разі порушення королем Хартії могли розпочати проти нього війну. Лицарство й верхівка вільного селянствДотепер Велика хартія вольностей полежить до складу пекодифі-кованої британської Конституції'та, будучи одним з найстаріших чинних конституційних актів, є предметом гордості англійців.
№39
Утворення й особливості розвитку феодальної держави в Німеччині
Об'єднання племінних утворень на території Німеччини в єдине ціле спочатку було здійснене в межах держави франків-через завоювання
останніми в У-УШ століттях алеманів, тюрінгів, баварів, Саксоніє. Одночасно тут відбувається становлення класового суспільства -феодального. Розпад імперіїКаролінгів (Верденський договір 843 р.) започаткував самостійний розвиток Німецької держави - Королівства східних франків. До його складу ввійшли німецькі області між Рейном, Ельбою та Альпами - племінні герцогства Баварія, Алеманія (Швабія), Франконія, Саксонія, Тюрінгія, а пізніше - Лотарингія й Фрісландія. Остаточне державне виокремлення німецьких областей відбулося з обранням у 887р. герцогами Швабії, Баварії, Франконії, Саксонії королем "східних франків" АрнульфаКарінтійського, з припиненням у Німеччині в 911 р. династії Каролінгів і, зрештою, з обранням у 919р. німецьким королем саксонського герцога Генріха І (918-936).
До XIII ст. була, переважно, сформована територія Німеччини, та однією з важливих особливостей її політичного розвитку в Середні віки був поступовий розпад держави на окремі князівства, що зберігали свою незалежність аж до XIX ст. Формально на чолі держави стояв король (імператор), але фактично його влада була обмежена, насамперед, привілеями, які королівська влада надавала світським і духовним феодалам. Центральне управління здійснювалося за зразком франкської держави, тобто зберігало риси двірцево-вотчинної системи. Вищі сановники королівського палацу (канцлер, маршал та ін.) виконували одночасно й найважливіші державні функції, їхні посади поступово перетворювалися на спадкові. З XI ст. найупливовіші феодали засідали в королівській раді (гофтазі), спільно з якою правитель розглядав найважливіші питання.
Міста в Німеччині за своїм статусом поділялися на дві групи: імперські та земські. Імперські міста мали більше прав і привілеїв, аніж земські. Вони управлялися обраними міською радою та магістратом, карбували свою монету, мали військо, власні судові органи тощо.
№40