- •2. Охарактеризуйте типи світогляду.
- •2. Емпіричне та теоретичне пізнання
- •2. Чим відрізняється особистість від індивідуальності
- •2. Форма руху матерії
- •2. Форми і основні риси історичних форм діалектики.
- •2. Фактори, що впливають на розвиток суспільства
- •2. Волюнтаризм
- •2.Назвіть основне джерело та рушійні сили історії.
- •2. Які відмінності між фізичним та суспільним часом
- •2.Епоха середньовіччя, релігійна філософія.
- •Розуміння історичного процесу в історії філософії
- •2) Філософія історії Нового часу (р. Декарт, д. Локк, Дж. Берклі, д. Юм) хуіі-хуш ст.
- •3) Філософія історії Просвітництва (і. Гердер, і. Кант, м. Шиллер, і. Фіхте, г.В.Ф. Гегель)
- •6) Філософія історії у працях українських мислителів:
- •Типологія історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Сформулюйте основні властивості на рівні свідомості
- •2. Назвіть форми та характерні риси історичних форм діалектики
- •2. Дайте класифікацію цінностям
- •2. Футурологічні концепції
- •Поняття «філософія науки». Основні етапи її історичної еволюції
- •Наукові революції: поняття та типологія
- •Сутність, етапи та наслідки сучасної науково-технічної революції
- •2. Назвіть модуси буття і його основні форми
- •2. Історичні типи світогляду
- •2. На яких принципах ґрунтується наукове пізнання
- •2. Поняття практика і розвиток
- •2. Концепції культури
- •2. Назвіть «ідоли пізнання», що були виведенні Беконом. Їх суть.
- •2. Назвіть основні типи діяльності людини
- •2. Розкрийте сутність соціального дарвінізму
- •2. «Суть сродної праці» у філософії Сковороди
- •2. Об’єктивна та суб’єктивна істина
- •2. Агностицизм.
- •2. Сформулюйте сутність історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Основні форми матерії
- •2. Визначте сутність сенсуалізму
- •2. Основні школи давньогрецької філософії та їх філософська проблематика
2. Агностицизм.
Філос. вчення, яке заперечує можливість пізнання об’єктивного світу людиною.Неможливо однозначно довести, що наші знання відповідають дійсності.
Агностици́зм — філософськаустановка, відповідно до якої неможливо однозначно довести відповідність пізнання дійсності, а отже — вибудувати істинну всеосяжну систему знання.
Виростає з античногоскептицизму і середньовічногономіналізму. Серед розмаїття А. можна виділити кілька підкатегорій. Нещодавно запропоновані варіанти включають:
Сильний агностицизм— погляд, який полягає в тому, що питання існування/неіснування всесильногоБогата природи об'єктивної реальності — не може бути осяваним через нашу вроджену неможливість перевірити будь-який досвід жодним іншим чином, окрім іншого суб'єктивного досвіду.
М'який агностицизм— погляд, який полягає в тому, що існування/неіснуванняБога/богівна сьогодні не осяване, але не обов'язково не здатне бути осяянним, і тому потрібно утриматись судити аж поки більше доказів стануть доступними.
Апатичний агностицизм— погляд, який полягає в тому, що не існує доказу існування/неіснуванняБога/богів, але оскільки будь-якийБог(боги), який може існувати, виявляєтьсяіндиферентнимстосовнолюдствачи благоденства населення, питання, в основному, варте вивчення.
Агностичний теїзм— погляд тих, хто не вимагаєзнати про існування Бога/богів, але все такивірить у таке існування.
Агностичний атеїзм— погляд тих, хто не знає про існування/неіснуванняБога/богіві не вірить у них.
Ігностицизм— погляд, який полягає в тому, що ясне та зрозуміле визначення «Бога» має бути запропоноване до того, як питання існування Богаможе бути виразно обговорене. Коли обране означення не врозумливе, ігностики притримуютьсянекогнітивістичногопогляду, що існуванняБогабезглузде або не може бути перевірене дослідним шляхом.Альфред Аєр,Теодор Дранж, й інші філософи вбачаютьатеїзміА. несумісними з ігностицизмом, ґрунтуючись на тому, що атеїзміА. приймають висловлювання«Бог існує» як зрозуміле й ясне, а отже, придатне для аргументування «за» чи «проти».
З точки зору логіки, особистість має належати одній і лише одній із цих трьох взаємовиключних категорій:
1. Ви вірите філософському погляду, за якого істинне значення певних тверджень — особливо метафізичнихтверджень щодотеології,життя після смерті, або існуванняБога,богів,божеств, або навітьоб'єктивної дійсності— можна пізнати.
2. Ви не вірите філософському погляду, за якого істинне значення певних тверджень — особливо метафізичнихтверджень щодотеології,життя після смерті, або існуванняБога,богів,божеств, або навітьоб'єктивної дійсності— можна пізнати.
3. Ви не маєте сумніву щодо філософського погляду, за якого істинне значення певних тверджень — особливо метафізичнихтверджень щодотеології,життя після смерті, або існуванняБога,богів,божеств, або навітьоб'єктивної дійсності— можна пізнати, хоча це не обов'язково робить когось «офіційно»агностиком, але досить просто виражає агностичні сумніви, які не мають вибраковувати віру, що хтось фактично може знати правду.
До прикладу: хтось може бути пресвітеріаниномі бути не до кінця впевненим, що Бог є. Цей хтось — просто маєвіру, що Бог є, безміркувань.
3. а)(ребята отвечаю слово неразборчиво написано:сенена или сенепа) (хуй просцишь) сорри)
б)Карл Маркс
Білет № 30
1.