40.В чому полягає протилежність матеріалістичного і ідеалістичного розуміння історії?

Суть гносеологічної (пізнавальною) сторони основного питання: пізнаваний або чи непізнаваний світ, що первинно в процесі пізнання?

Філософи розділилися на два великі табори згідно тому, як відповідали вони на це питання. Ті, які стверджували, що дух існував раніше природи, і які, отже, кінець кінцем, так або інакше визнавали створення світу, а у філософів, наприклад в Гегеля, створення світу набирає незрідка ще заплутанішого і безглуздішого вигляду, ніж в християнстві, склали ідеалістичний табір. Ті ж, які основним початком вважали природу, прилучилися до різних шкіл матеріалізму.

Нічого іншого спочатку і не означають вираження: ідеалізм і матеріалізм, і лише в цьому сенсі вони тут вживаються. Нижче ми побачимо, яка плутанина виникає в тих випадках, коли їм додають яке-небудь інше значення.

Матеріалізм первинною визнає матерію, природу, а свідомість, мислення - вторинним, похідним від матерії. Що оточує нас матеріальний світ існує вічно, завжди, вважають матеріалісти. Його ніхто не створив. Він існує незалежно від волі і свідомості людей. Свідомість же, носієм якої на Землі є людина, є продукт, результат розвитку і функціонування матерії, природи.

Ідеалізм же в протилежність матеріалізму первинним вважає щось нематеріальне, а саме - свідомість, дух, ідею. Дух, свідомість, згідно ідеалістам, існує раніше природи і незалежно від неї. Матерію, природу вони розглядають як результат творчої діяльності свідомості, духу. Духовне, на їх думку, породжує, визначає існування матеріального, природи.

41. Якими факторами можна пояснити поліваріативність історії? Наведіть приклади поліваріативності перебігу історичних подій в історії України та країн, мови яких Ви вивчаєте? (зовсім нечітко)

Поліваріативність – багатоваріантність історичних подій, що створює умови для розвитку історії людства. Кожна нація у своїй історії мала багато прикладів історичного «роздоріжжя», що стало умовами для вибору ходу історії та зміни її русла. Фактори, що зумовлюють поліваріативність перебігу історичних подій:

- варіанти різних суджень щодо одного явища

- умови для розвитку декількох варіантів однієї і тієї ж події

- зіткнення кількох різних історичних передумов для створення історичного «роздоріжжя»

Історія обов’язково вибирає один із варіантів.

Україна: сучасний стан держави. Поліваріативність наступного кроку: Євросоюз або Митний союз. Зумовлено історією, що пов’язує нашу країну із Росією, політичними, економічними факторами. А також прогноз на краще майбутнє у складі Євросоюзу. Різні судження підтримувала різна група людей. Направлення України на працю з Єропою було завжди. Зовнішні фактори (створення організації Митного союзу) створили умови для вибору між двома варіантами.

Англія: Вражений падінням Тобрука і поразкою британської армії в Лівії, У.Черчілль попри протести американських генералів вирішив змінити плани відкриття другого фронту в Європі висадкою союзників у Північній Африці. Щоб переконати Сталіна в необхідності цього, британський прем'єр у супроводі представника американського президента Гаррімана прибув у серпні 1942 р. до Москви. Радянський лідер був украй незадоволений ухвалою про затримку другого фронту, і переговори були дуже напруженими, хоча Черчілль обіцяв відкрити другий фронт в Європі в 1943 р. Англія була на «роздоріжжі». Було два варіанти розгортання подій, але згодом відбулася Тегеранська конференція. Міжнародне значення Тегеранської конференції, незважаючи на певні суперечності між її учасниками, було величезним, її рішення передбачали не тільки прискорення закінчення війни в Європі, а й перспективи розвитку європейських країн у мирний час. Конференція «Великої трійки» підтвердила силу і єдність антигітлерівської коаліції, знаменувала новий етап її діяльності.

Іспанія:  Араби стали називати захоплені ними землі Аль-Андалуз. Це призвело до зародження Реконкісти. Реконкіста — від reconguistar, що означає — боротьба народів Піренейського п-ова у VIII-XV ст.ст. проти арабів (маврів), що захопили частину п-ова в 711-714 роках. Реконкіста почалася у 718 р. битвою в долині Ковадонга. Вирішальне значення мала битва при Лас-Навас-де-Толосе в 1212 р., де об'єднані сили Кастилії, Арагону, Португалії і Наварри завдали арабам великої поразки. На середину XIII ст. більша частина п-ова (за винятком Гранадського емірату) була повернена до христіянського володіння.

Реконкіста завершилася у 1492 р. взяттям іспанцями Гранадського емірату, останнього оплоту маврів на Піренейському п-ові. У тому ж році Колумб здійснив свою першу експедицію до Нового Світу.

Реконкіста була зобов'язана своїми успіхами не тільки військовим діям християн. Велику роль відіграла також готовність християн йти на переговори з мусульманами і надавати їм право проживання в християнських державах, зберігаючи свої віру, мову і звичаї. Завдяки плаванню Колумба в 1492 р. і відкриттю Нового Світу була закладена основа іспанської колоніальної імперії.

Поліваріативність цієї ситуації полягає у тому, що реконкіста могла не початись, тоді, можливо, маври встановили мусульманські порядки в країні. Реконкіста взагалі показала «роздвоєність» вибору між релігіями. Християнство, перемігши, дало змогу мусульманам визначити свої права. Так зародилося інше бачення як християнства, так і мусульманства в Іспанії. Питання було вирішено «розумно», хоча могло осквернити якусь із релігій.