3. Система приголосних фонем сум. Класифікація:

Звуч­ність Спосіб творення

Співвідношення тону (голосу) і шуму

Місце творення

губ

Язикові

Глоткова тв

Губно-губні

Губно-зубні

передньо

середньо

задньо

тв.

тв.

тв.

м.

м.

тв.

Шумні

Зімк­нені

зімкне-но-про-ривні

дзв. глухі

б п

д т

д' т’

г. к

зімкне-но-щі-линні (афри­кати)

дзв. глухі

дз дж ц ч

дз' ц'

Щілинні

дзв. глухі

ф

з ж с ш

з' с'

х

г

Сонор­ні

щілинні

в

й

носові

м

н н’

бокові

л л'

дрижачі (вібранти)

р

р'

4. Чергування голосних

Чергування – це постійні закономірні зміни в одних і тих же частинах. Чергування бувають: у коренях (солі – сіль, ношу-несу-ніс, рука-руці), в префіксах (зогнути – зігнути, одійти – відійти), у суфіксах (палець – пальця), у закінченнях (палець – пальця).

Розрізняють: позиційні та історичні. Позиційні залежать від позиції звука у слові і є звуковими варіантами того самого слова: ве(и)сна-весни. Історичні – це давні,зумовлені причинами, відсутніми у сучасній мові (діють при словотворенні й словозміні), поділяються на найдавніші та давні.

Найдавніші виникли ще в дослав’янський період і є наслідком тих фонетичних змін, що відбулися давно. Наявні в багатьох слов’янських мовах.

е-о : брести-бродити; і-а : сідати-садити; е-і : мести-вимітати; о-а : гонити-ганяти; и-і : сито-сіяти; е-и-нуль звука : деру-здирати-драти; и-ов : рити-рови; у-ов : кузня-коваль.

Давні відбулися в укр..мові (починаючи з VI ст..) причини їх пояснити може історична фонетика.

о,е з і у відкритих/закритих складах : воля-вільний, село-сіл; о,е з нулем звука (випадні): швець-шевця; и-о у сполученнях ли, ри, ло, ро : глитай-глотка; е-о після шиплячих та й : вечеря-вечори.

5. Чергування приголосних при словотворенні та словозміні.

г-ж-з : нога-ніженька-нозі, крига-криженька-кризі, берег-узбережжя-на березі; к-ч-ц : юнак-юначе-юнацький, жінка-жінчин-жінці, бік-бічний-на боці; х-ш-с : рух-рушати-в русі, свекруха-свекрушин-свекрусі, муха-мушва-мусі.

У кількох словах як виняток ця закономірність порушується: рушник, рушниця, соняшник, мірошник, торішній, хоча вони походять від слів рука, сонце, мірка, торік.

Основні чергування про творенні слів:

Звуки	+суфікси	Змінюються на	приклади
г, ж, з	-ськ-,-ств-	-зьк-,-зтв-	убогий-убозтво
к, ц, ч	-ськ-,-ств-	-цьк-, -цтв-	козак-козацтво
х, ш, с	-ськ-,-ств-	-ськ-,-ств-	Балхаш-балхаський
г, з, ж	-ш-	-жч-	низький-нижчий
с	-ш-	-шч-, -щ-	високий-вищий
ц’к	-ин-	-чч-	німецький-Німеччина
с’к, ск	-ин-,-ан-	-щч-(-щ-)	пісок-піщаний
ск, ст	-а-	-шч-(-щ-)	вереск-верещати
зк	-а-	-жч-	брязкіт-бряжчати
с’к, з’к	-енк-, -ук-	-шч-(-щ-), -жч-	Васько-Ващенко
к, ц	-н-	-чн-	рука-ручний, сонце-сонячний