
- •1. Українська мова – національна мова українського народу. Питання періодизації
- •Сегментні і суперсегментні одиниці фонетики
- •2. Система голосних фонем сум. Класифікація
- •3. Система приголосних фонем сум. Класифікація:
- •4. Чергування голосних
- •Зміни голосних звуків у потоці мовлення
- •6. Подвоєння та подовження приголосних. Спрощення в групах приголосних
- •10. Зміни приголосних звуків при словотворенні
- •Позиційні зміни
- •Комбінаторні зміни звуків
- •1. Спрощення в групах приголосних
- •2. Подвоєння приголосних.
- •3.Асиміляція. Типи асиміляції. Дисиміляція
- •4. Дисиміляція.
- •5. Поняття орфоепії. Орфоепічна норма. Основні риси сучасної української вимови
- •6. Поняття графіки. Одиниці графіки. Український алфавіт. Співвідношення звуків і букв.
- •13 Вопрос
- •14 Вопрос
- •15 Вопрос
- •16 Вопрос
- •17,18 Вопрос
- •19 Вопрос
- •20.Завдання словотвірного й морфемного аналізу
- •22.Дериваційні й формотворчі афікси
- •23.Предмет морфеміки. Морфемна структура слів.
- •24. Поняття морфа й морфеми. Типи морфем української мови.
- •25. Дериваційні й формотворчі афікси.
- •28.Предмет граматики. Основні поняття граматики: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія.
- •8.Граматичні категорії числівника. Словозміна числівника. Сполучуваність числівників з іменниками.
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Іменники - назви істот і неістот
- •15. Категорія способу дієслова. Форми вираження способів дієслів. Зв’язок категорії
- •17. Прислівник
- •18. Ступені порівняння прислівників:
- •19. Загальна характеристика прийменників як частини мови
- •20. Загальна характеристика сполучників як частини мови
- •21. Загальна характеристика часток як частини мови
- •22. Загальна характеристика вигуків як частини мови:
- •5.Речення, ускладнені вставними і вставленими конструкціями. Вставні слова, їх типи за значенням, вставні речення. Звертання, їх функції в реченні, форми вираження.
- •Відокремлення прикладок
- •4.Відокремлені обставини та способи їх вираження. Уточнювальні члени речення.
- •14.Пряма мова. Непряма мова.
- •50. Лексичні омоніми в українській мові. Полісемія та омонімія.
- •24. Лексика української мови з погляду вживання.
- •25. Відмінювання прикметників
- •4. Українська лексикографія, її історичні витоки та тенденції розвитку.
- •5. Загальна характеристика дієслова як частини мови. Система дієслівних форм. Дві основи дієслова та форми, що утворюються від них. Дієвідмінювані та недієвідмінювані форми дієслів.
- •6. Односкладні речення та їх типи.
- •7.Загальна характеристика числівника як частини мови. Значеннєві розряди числівників. Структурні розряди числівників.
3. Система приголосних фонем сум. Класифікація:
Звучність
Спосіб творення
|
Співвідношення тону (голосу) і шуму
|
Місце творення | ||||||||||||||||
губ |
Язикові |
Глоткова тв
| ||||||||||||||||
Губно-губні |
Губно-зубні |
передньо |
середньо |
задньо | ||||||||||||||
тв. |
тв. |
тв. |
м. |
м. |
тв. | |||||||||||||
Шумні |
Зімкнені |
зімкне-но-про-ривні |
дзв.
глухі |
б п |
|
д т |
д' т’ |
|
г. к |
| ||||||||
зімкне-но-щі-линні (африкати) |
дзв.
глухі |
|
|
дз дж ц ч |
дз' ц' |
|
|
| ||||||||||
Щілинні |
дзв.
глухі |
|
ф |
з ж с ш |
з' с' |
|
х |
г | ||||||||||
Сонорні
|
щілинні |
|
в |
|
|
|
й |
|
| |||||||||
носові |
|
м |
|
н н’ |
|
|
|
| ||||||||||
бокові |
|
|
|
л л' |
|
|
|
| ||||||||||
дрижачі (вібранти) |
|
|
|
р |
р' |
|
|
|
4. Чергування голосних
Чергування – це постійні закономірні зміни в одних і тих же частинах. Чергування бувають: у коренях (солі – сіль, ношу-несу-ніс, рука-руці), в префіксах (зогнути – зігнути, одійти – відійти), у суфіксах (палець – пальця), у закінченнях (палець – пальця).
Розрізняють: позиційні та історичні. Позиційні залежать від позиції звука у слові і є звуковими варіантами того самого слова: ве(и)сна-весни. Історичні – це давні,зумовлені причинами, відсутніми у сучасній мові (діють при словотворенні й словозміні), поділяються на найдавніші та давні.
Найдавніші виникли ще в дослав’янський період і є наслідком тих фонетичних змін, що відбулися давно. Наявні в багатьох слов’янських мовах.
е-о : брести-бродити; і-а : сідати-садити; е-і : мести-вимітати; о-а : гонити-ганяти; и-і : сито-сіяти; е-и-нуль звука : деру-здирати-драти; и-ов : рити-рови; у-ов : кузня-коваль.
Давні відбулися в укр..мові (починаючи з VI ст..) причини їх пояснити може історична фонетика.
о,е з і у відкритих/закритих складах : воля-вільний, село-сіл; о,е з нулем звука (випадні): швець-шевця; и-о у сполученнях ли, ри, ло, ро : глитай-глотка; е-о після шиплячих та й : вечеря-вечори.
5. Чергування приголосних при словотворенні та словозміні.
г-ж-з : нога-ніженька-нозі, крига-криженька-кризі, берег-узбережжя-на березі; к-ч-ц : юнак-юначе-юнацький, жінка-жінчин-жінці, бік-бічний-на боці; х-ш-с : рух-рушати-в русі, свекруха-свекрушин-свекрусі, муха-мушва-мусі.
У кількох словах як виняток ця закономірність порушується: рушник, рушниця, соняшник, мірошник, торішній, хоча вони походять від слів рука, сонце, мірка, торік.
Основні чергування про творенні слів:
Звуки |
+суфікси |
Змінюються на |
приклади |
г, ж, з |
-ськ-,-ств- |
-зьк-,-зтв- |
убогий-убозтво |
к, ц, ч |
-ськ-,-ств- |
-цьк-, -цтв- |
козак-козацтво |
х, ш, с |
-ськ-,-ств- |
-ськ-,-ств- |
Балхаш-балхаський |
г, з, ж |
-ш- |
-жч- |
низький-нижчий |
с |
-ш- |
-шч-, -щ- |
високий-вищий |
ц’к |
-ин- |
-чч- |
німецький-Німеччина |
с’к, ск |
-ин-,-ан- |
-щч-(-щ-) |
пісок-піщаний |
ск, ст |
-а- |
-шч-(-щ-) |
вереск-верещати |
зк |
-а- |
-жч- |
брязкіт-бряжчати |
с’к, з’к |
-енк-, -ук- |
-шч-(-щ-), -жч- |
Васько-Ващенко |
к, ц |
-н- |
-чн- |
рука-ручний, сонце-сонячний |