17. Прислівник

Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний, повернути праворуч).).

На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.

Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).

Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).

РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ і роллю в реченні:

За значенням і роллю в реченні прислівники поділяються на три групи: обставинні, предикативні і модальні;

Серед обставинних виділяють такі підгрупи прислівників: способу дії; міри і ступеня; місця; часу; причини і мети;

Предикативні прислівники є характерними ознаками стану природи, стану людини та потреби й необхідності виконання дії;

Модальні прислівники (вставні слова у формі прислівників) виражають достовірність/недостовірність змісту речення, його емоційну оцінку, порядок викладу змісту й вказують на джерело інформації.

За походженням прислівники поділяються на дві групи:

- первинні

- вторинні. Переважно прислівники є вторинними, вони утворюються від самостійних та службових слів;

за будовою прислівники поділяються на три групи:

- прості,-

- складні

- складені.

Прості – містять один корінь; до них належать також прийменникові сполуки іменників, які, як правило, вживаються в ролі обставин. Складні – містять 2 і більше коренів, пишуться разом або через дефіс. Складені – мають форму словосполучення (з двох або більше повнозначних слів), які виконують роль обставини.

18. Ступені порівняння прислівників:

Ступені порівняння мають тільки прислівники, утворені від якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -е: швидкий — швидко, добрий — добре.

Ступенів порівняння два: вищий і найвищий. Кожен зі ступенів порівняння має дві форми — просту і складену.

Проста форма вищого ступеня утворюється за допомогою суфіксів -ш-, -іш- та кінцевого прислівникового суфікса -е: холодно — холодніше, весело — веселіше.

Деякі прислівники вищого ступеня мають інші, ніж звичайні прислівники, корені: погано — гірше, багато — більше, гарно — краще, мало — менше.

Деякі прислівники вищого ступеня мають інші, ніж звичайні прислівники, корені: погано — гірше, багато — більше, гарно — краще, мало — менше.

Проста форма найвищого ступеня утворюється від форми вищого ступеня за допомогою префікса най-: холодніше — найхолодніше, гірше — найгірше.

Для підсилення можуть вживатися префікси як-і що-: якнайкраще, щонайсильніше.

Складена форма ступенів порівняння прислівників утворюється додаванням до звичайного прислівника:

— для вищого ступеня — слів більш, менш: більш популярно, менш вправно;

— для найвищого ступеня — слів найбільш, найменш: найбільш часто, найбільш густо.

Співвідносність прислівників з іншими частинами мови.

Прислівники, співвідносні з іменниками та прийменниками, розрізняються тільки в контексті: «Назустріч котились широкі, як море, степи» і «Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи».