
- •1.Предмет практичної філософії.
- •2 Визначення філософської антропології
- •3. Постановка питання «людина» у західноєвропейській філософії.
- •4. Визначення соціальної філософії.
- •5. Визначення суспільства.
- •7. Провідні «кола ідей», що визначають класичне поняття «людина» (м. Шелер).
- •8. Завдання філософської антропології в світлі теорії м. Шелера.
- •9. Провідні риси агресії, запропоновані теоретичними дослідженнями хх ст. (е.Фромм).
- •10.Небезпека «злоякісної» деструктивної агресії.
- •11.Основні характеристики понять «спільнота» і «суспільство».
- •12.Поділ соціальних груп на два типи (ф.Теніс).
- •13.Визначення поняття «суспільство» (ф.Теніс). Відтворіть його думку.
- •14.Основна думка праці «Ерос і цивілізація» (за г.Маркузе). Відтворіть його позицію.
- •15. Характеристика «осьового часу» (к.Ясперс).
- •16. Характеристика «трьох хвиль», е.Тофлер
- •17. «Демасифікація» змі і культури
- •18. Характеристика «особистості майбутнього» в концепції е. Тофлера.
- •19. Поняття «електронний котедж» (е. Тофлер).
- •20. Характеристика «конфігуративного я» в концепції е. Тофлера.
- •21.Окреслення «двозначності поняття людини та проблематичністі її ідеї» (м. Шелер).
- •22.Обґрунтування особливого метафізичного становища людини (м. Шелер).
- •23. Окреслення сфери свободи людини як духовної істоти (м. Шелер). 24. Обґрунтування ідеї людини як «аскета життя» (м.Шелер).
- •25.Еволюція поняття «деструктивність» від з. Фройда до е. Фрома.
- •26. Теза: «Кожна людина – торговець». Про який еквівалент (еквіваленти) йдеться? Наведіть приклади згідно тексту.
- •27. Коментар тези: «Суспільство достатку є суспільством війни.
- •28.Пояснення небезпеки фрази: «На захист життя» в суспільстві достатку (г.Маркузе).
- •29.Феномен «інтелектуальної відмови» (г.Маркузе).
- •30.Актуальність концепції г.Маркузе у контексті нинішніх соціальних потрясінь в Україні.
- •31.Назвіть основні структурні компоненти постіндустріального суспільства (д.Белл).
- •32.Можливість застосування структури суспільства д.Белла до сучасного українського суспільства.
- •33.Потреба дослідити «вісь світової історії» (к.Ясперс).
- •34. Духовні зміни в людському бутті, спричинені «осьовим часом».
- •35.Характеристика особливості кожної з хвиль, означених е. Тофлером (1-ша, 2-га, 3-тя). Специфіка «зіткнення хвиль».
- •36.Зміни в суспільстві 3-ї хвилі. Наведіть приклади згідно текста-першоджерела.
- •38.Феномен нуклеарної сім'ї
- •39.Можливість повернення до нуклеарної сім`ї, на думку Елвіна Тофлера. Ваша позиція стосовно цього питання.
- •40.Оптимістичний погляд е.Тофлера на суспільство Третьої хвилі. Ваша позиція стосовно цього питання.
16. Характеристика «трьох хвиль», е.Тофлер
В книзі «Третя хвиля» Тофлер виклав свій варіант «постіндустріального суспільства». В цій книзі Тофлер запропонував таку схему розвитку цивілізації: «Перша хвиля» – утворення суспільства аграрного типу, «Друга хвиля» – розвиток індустріального суспільства; «Третя хвиля» знаменує собою появу «суперіндусіпріального суспільства».
Він стверджує, що нова цивілізація зароджується в наших життях, і ті, хто не здатні побачити її, намагаються придушити її. Ця нова цивілізація несе за собою нові сімейні відносини; інші способи працювати, любити і жити; нову економіку; нові політичні конфлікти, і понад те - змінену свідомість. Шматочки нової цивілізації існують вже зараз. Мільйони людей вже налаштовують своє життя відповідно до ритму завтрашнього дня. Інші люди, що бояться майбутнього, тікають в безнадійне, марне минуле; вони намагаються відновити вмираючий світ, в якому вони з'явилися.
Розрив сімей, коливання в економіці, параліч політичних систем, руйнування наших цінностей - на все це справляє свій вплив Третя хвиля. Вона кидає виклик усім старим владним відносинам, привілеїв та прерогативам вимираючих еліт нинішнього суспільства і створює фон, на якому розгортатиметься основна боротьба за завтрашню владу. Багато що в цій виникаючої цивілізації суперечить старій традиційній індустріальній цивілізації. Вона є одночасно і високотехнологічною, і антиіндустріальна цивілізацією.
17. «Демасифікація» змі і культури
В епоху Другої хвилі засоби масової інформації захоплювали все більшу і більшу владу. Зараз же відбуваються разючі зміни. Коли подібно грозі нагрянула Третя хвиля, ніхто не очікував, що засоби масової інформації замість того, щоб розправити крила, будуть змушені поділитися своїм впливом. Причини подібного явища Тоффлер пов'язує не тільки з поширенням телемовлення, скільки з появою щотижневих газет і журналів більш маленького тиражу і радіуса поширення, які підлаштовуються під специфічні інтереси різних ринків. Поширення швидкої, більш дешевої преси та копіювальних машин дало можливість будь-якої організації або групі за інтересами випускати своє власне видання. Все це призвело до втрати впливу масових видань.
Процесу демасифікації піддалося і радіомовлення: між 1950 і 1970 рр. число радіостанцій зросло на 129%, що призвело до зменшення числа слухачів масових радіостанцій. Збільшився і тематичний обхват: «різні радіостанції звертаються до своєї власної аудиторії, а не до безликої загальної маси, як раніше.» Розпаду масової аудиторії сприяло також поява нових форм аудіокомунікації, таких, як магнітофони, касетні програвачі та Сі-Бі.
Перші ознаки демасифікації в області телемовлення описав Times: «Все руйнується, боси телемовлення нервово вдивляються в цифри ... вони не вірять своїм очам ... Вперше за свою телебачення втрачає глядачів» . У сфері телебачення демасифікуючими факторами стало поширення кабельного телебачення і відеоігор.
18. Характеристика «особистості майбутнього» в концепції е. Тофлера.
Тофлер стверджує, що Третя хвиля не створює якогось ідеального супермена, що мешкає серед нас, а докорінно змінює риси характеру, притаманні всьому суспільству. Створюється не нова людина, а новий соціальний характер.
На зміну етиці споживання має прийти етика самообслуговування, що несе в собі інші цінності й типи поведінки. В останній повага до людини залежить вже не від наявного у неї капіталу, а від практичної віддачі в безпосередній її діяльності. Внаслідок цього змінюється цінність не лише окремої людини, а й суспільства загалом. Па думку Тоффлера, відбувається своєрідна «гуманізація» суспільства, оскільки мірою того як знецінюється влада капіталу, зникає і притаманний капіталізмові дух користолюбства.
Внаслідок цього виникають можливості для нового типу поведінки особи в сфері виробництва, дозвілля, культури, освіти. Тоффлер присвятив окремий розділ «майбутній особистості». Особистість майбутнього неможливо змальовувати в термінах попередньої цивілізації. Адже йдеться про переворот в усьому внутрішньому світі людини, який позначиться на її свідомості й підсвідомості.