- •1.Предмет практичної філософії.
- •2 Визначення філософської антропології
- •3. Постановка питання «людина» у західноєвропейській філософії.
- •4. Визначення соціальної філософії.
- •5. Визначення суспільства.
- •7. Провідні «кола ідей», що визначають класичне поняття «людина» (м. Шелер).
- •8. Завдання філософської антропології в світлі теорії м. Шелера.
- •9. Провідні риси агресії, запропоновані теоретичними дослідженнями хх ст. (е.Фромм).
- •10.Небезпека «злоякісної» деструктивної агресії.
- •11.Основні характеристики понять «спільнота» і «суспільство».
- •12.Поділ соціальних груп на два типи (ф.Теніс).
- •13.Визначення поняття «суспільство» (ф.Теніс). Відтворіть його думку.
- •14.Основна думка праці «Ерос і цивілізація» (за г.Маркузе). Відтворіть його позицію.
- •15. Характеристика «осьового часу» (к.Ясперс).
- •16. Характеристика «трьох хвиль», е.Тофлер
- •17. «Демасифікація» змі і культури
- •18. Характеристика «особистості майбутнього» в концепції е. Тофлера.
- •19. Поняття «електронний котедж» (е. Тофлер).
- •20. Характеристика «конфігуративного я» в концепції е. Тофлера.
- •21.Окреслення «двозначності поняття людини та проблематичністі її ідеї» (м. Шелер).
- •22.Обґрунтування особливого метафізичного становища людини (м. Шелер).
- •23. Окреслення сфери свободи людини як духовної істоти (м. Шелер). 24. Обґрунтування ідеї людини як «аскета життя» (м.Шелер).
- •25.Еволюція поняття «деструктивність» від з. Фройда до е. Фрома.
- •26. Теза: «Кожна людина – торговець». Про який еквівалент (еквіваленти) йдеться? Наведіть приклади згідно тексту.
- •27. Коментар тези: «Суспільство достатку є суспільством війни.
- •28.Пояснення небезпеки фрази: «На захист життя» в суспільстві достатку (г.Маркузе).
- •29.Феномен «інтелектуальної відмови» (г.Маркузе).
- •30.Актуальність концепції г.Маркузе у контексті нинішніх соціальних потрясінь в Україні.
- •31.Назвіть основні структурні компоненти постіндустріального суспільства (д.Белл).
- •32.Можливість застосування структури суспільства д.Белла до сучасного українського суспільства.
- •33.Потреба дослідити «вісь світової історії» (к.Ясперс).
- •34. Духовні зміни в людському бутті, спричинені «осьовим часом».
- •35.Характеристика особливості кожної з хвиль, означених е. Тофлером (1-ша, 2-га, 3-тя). Специфіка «зіткнення хвиль».
- •36.Зміни в суспільстві 3-ї хвилі. Наведіть приклади згідно текста-першоджерела.
- •38.Феномен нуклеарної сім'ї
- •39.Можливість повернення до нуклеарної сім`ї, на думку Елвіна Тофлера. Ваша позиція стосовно цього питання.
- •40.Оптимістичний погляд е.Тофлера на суспільство Третьої хвилі. Ваша позиція стосовно цього питання.
3. Постановка питання «людина» у західноєвропейській філософії.
Класична західна філософія висунула вимогу пізнання природи і суспільства з метою їх розумного перетворення. При цьому більшість мислителів виходило з тези доступності пізнання, і відповідно, можливості осягнути істину будь-якій людині. Такий "демократизм" доповнювався "оптимізмом". Вважалося цілком можливим на основі осягнення законів природи і суспільства панувати над ними. Це означало, в першу чергу, досягнення матеріального благоденства людства за допомогою науки і найвищого розвитку людини, всіх його духовних і фізичних сил за допомогою встановлення оптимального суспільного устрою.
Науково-технічна революція, яка розпочалась „новітньою революцією в природознавстві” на зламі ХIХ-ХХ століть, виявила величезні перспективи освоєння земної і космічної природи, але разом з тим і глобальні проблеми людства: екологічну, демографічну, економічну, сировинну, енергетичну, проблему відвернення світової термоядерної війни тощо.
Перед філософами постала необхідність: по-новому осмислити одвічну проблему „людина - світ” і при цьому визначити своє відношення до „класичної” філософії якій були властиві віра в силу людського розуму як принцип у поясненні світобудови; віра в соціальний прогрес як поступальний процес реалізації розуму в історії людства; віра в здійснення розумної суспільної організації.
Новітня наукова революція порушила „класичну” ньютонівську ясність світорозуміння, а кризові явища у суспільстві, особливо катастрофічні події двадцятого століття (дві світові війни, встановлення тоталітарних, репресивних режимів тощо), підірвали „благодушну віру в історичний розум і прогрес, виявили ілюзорні засади історичного оптимізму.
У філософії почала посилюватися реакція проти класичного раціоналізму; акцент був перенесений на ірраціональний аспект дійсності.
4. Визначення соціальної філософії.
Соціальна філософія - область філософії, що займається вивченням суспільства і поведінкою людини в ньому.
Вивчення соціальної філософії надає людині цілісну картину про світ, суспільство, людину і сенс її життя. Вона стає провідною складовою частиною філософії, відсуваючи в якійсь мірі філософію природи на другий план. До неї звертаються кожен раз, коли необхідно знайти вихід з кризи, в якій опиняється суспільство, коли потрібні нові ідеї шляхи виходу з ситуації, що склалася.
Основним питанням, яке вирішує соціальна філософія, є взаємодія суспільства і людини, вплив людини на суспільство в залежності від його мінливих потреб (матеріальних, духовних). Суспільство ж представлено у вигляді невидимих зв'язків між людьми у формі соціальних інститутів (мови, сім'ї, грошей, держави), соціальних спільнот (вікові, етнічні, професійні).
Соціальна філософія не розглядає людину, як якогось індивіда, а як у складі якоїсь спільності: сім'я, країна, етнос і т.д. При цьому він постає одночасно відразу в декількох соціальних сферах.
Соціальна філософія тісно пов'язана з філософією історії. Однак вона вивчає ще взаємозв'язок людини і суспільства історично, у вигляді історії окремих цивілізацій, тобто більш конкретні фактори.