29.Феномен «інтелектуальної відмови» (г.Маркузе).

Інтелектуальна відмова означає не сприймання та протест проти системи.

«Організована праця діє для захисту status quo, тією мірою, якою частка праці в матеріальному процесі виробництва знижується, - інтелектуальні уміння і здібності стають соціальними і політичними факторами. Сьогодні відмова учених, математиків, техніків, індустріальних психологів і дослідників суспільної думки від співробітництва із системою може зробити те, що вже не в змозі зробити навіть широкомасштабний страйк, який, однак, поклав початок зміні й підготував ґрунт для політичних дій. Те, що така ідея здається зовсім нереалістичною, не применшує політичної відповідальності тих, хто бере інтелектуальну участь у функціонуванні індустріального суспільства. Інтелектуальна відмова може знайти підтримку іншого каталізатора - інстинктивної відмови протестуючої молоді. Тому що ставкою є саме їх життя або хоча б їхнє духовне здоров'я і здатність діяти не як каліки. їх протест не придушити, тому що він - біологічна необхідність. "За природою" молодь - на передньому краї боротьби за Ерос проти Смерті та проти цивілізації, що прагне скоротити "окільний шлях до смерті" шляхом контролю над засобами підтримки життя. Але в керованому суспільстві біологічна необхідність не обов'язково переходить у дію: організація вимагає контрорганізації. Сьогодні боротьба за життя, боротьба за Ерос - це політична боротьба».»

30.Актуальність концепції г.Маркузе у контексті нинішніх соціальних потрясінь в Україні.

Завдяки процесу глобалізації в Україні є такі ж проблеми,як і в інших країнах. З розвитком технологічного процесу потреба в людській праці зменшується. Адже на сьогоднішній день машини роблять багато того, чого раніше могла робити людина.

Маркузе визначає категорію «одновимірності» суспільного буття та свідомості людини, подолати котру, на його думку, практично неможливо. Адже багато людей просто не можуть відмовитись від комфорту. Ця система заставляє людей далі слідувати за новинками в одязі побутових речей тагаджетів. Уряди розвинутих індустріальних суспільств і тих, що розвиваються, можуть утриматися при владі й мати безпеку тільки за умов успішної мобілізації. організації й використання технічної, наукової та механічної продуктивності, які відповідають індустріальній цивілізації. А ця продуктивність мобілізує все суспільство, піднімаючись над окремими індивідуальними і груповими інтересами.

31.Назвіть основні структурні компоненти постіндустріального суспільства (д.Белл).

1. В економічному секторі: перехід від виробництва товарів до розширення сфери послуг.( більша частина робочої сили вже не зайнята в сільському господарстві або виробництві, а зосереджена у сфері послуг, до якої належать торгівля, фінанси, транспорт, охорона здоров'я, індустрія розваг, а також сфери науки, освіти та управління)

2. У структурі зайнятості: домінування професійного і технічного класу.( найбільш вражаюча зміна пов'язана зі зростанням професійної і технічної зайнятості, - діяльність, котра вимагає освіти на рівні коледжу, яка зростає удвічі швидше середнього показника)

3. Осьовий принцип суспільства: центральне місце теоретичного знання як джерела нововведень і формування політики.( теоретичне знання дедалі більшою мірою стає стратегічним ресурсом, осьовим принципом, а університети, дослідницькі організації та інтелектуальні інститути, де вони кодифікуються й збагачуються, стають осьовими структурами цивілізації, що з'являється.)

4. Орієнтація на майбутнє: особлива роль технології і технологічних оцінок.

5. Ухвалення рішень: створення нової "інтелектуальної технології".( Метою нової інтелектуальної технології є не більше й не менше, як реалізувати мрію соціального алхіміка: "упорядкувати" масове суспільство