6. Система голосних фонем сучасної української літературної мови. Класифікація голосних.

У СУЛМ є шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [и], [і] та кілька модифікацій їх, що виявляються в потоці мовлення.

• В основі лежить тон (голос), що виникає унаслідок гармонійного коливання голосових зв’язок.

• При вимові на шляху повітря не виникає перешкод. Повітря виходить вільно.

• При вимові слабо напружений мовленнєвий апарат

• Є складотворними

• Найвища роль належить язикові (вертикальний і горизонтальний рух змінює форму ротової порожнини і тим самим якість голосу звуку).

Залежно від положення язика в у ротовій порожнині голосні класифікуються:

• За місцем артикуляції (горизонтальний рух язика) – голосні переднього, середнього і заднього ряду.

• За ступенем підняття спинки язика до піднебіння:

• Високого – і, у.

• Високо-середнього – и.

• Середнього – е, о.

• Низького – а.

• За участю губ виділяють:

• Огублені (лабіалізовані) – [о], [у]

• Не огублені (не лабіалізовані) - [а], [е], [и], [і].

Класифікуючи голосні української мови, можна помітити ще кілька їх особливостей.

По-перше, голосний [і] вживається виключно після м’яких чи пом’якшених приголосних, голосний [и] – тільки після твердих приголосних. Стосовно голосних [у], [о], [а], [е], то вони протиставляються названим, оскільки вживаються і після тердих, і після м’яких приголосних. По-друге, голосні [у], [а] й переважно [і] не змінюють своєї якості в слабкій позиції. Інші ж голосні у потоці мовлення можуть модифікуватися, тобто дещо змінюватися, наближаючись у вимові до інших голосних.

По-третє, голосні, що вживаються як після твердих, так і після м’яких приголосних, можуть різнитися між собою також артикуляційними особливостями.

7. Система приголосних фонем сучасної української літературної мови.

Приголосними виступають звуки, основою яких є шуми, утворювані при походженні і доланні струменем видихуваного повітря різних перепон.

Таким чином, приголосні відрізняються від голосних своїми акустичними і анатомо-фізіологічними особливостями.

У сучасній українській мові 32 приголосних фонем.

• В їх основі здебільшого лежить шум з невеликою кількістю голосу, бо виникають внаслідок не періодичного коливання голосових зв’язок.

• При вимові пасивного і активного мовлення органи зближають повітряні органи. Повітряний струм долає перешкоду, у наслідок чого шум посилюється

• При вимові напруження мовленнєвого апарату сильніше й чітко локалізоване в тих органах, що збігаються.

• Не складотворчі

• Важливу роль відіграє глотка, зуби, язик, губи, носова порожнина

Приголосні укр.. мови класифікуються за 5-ма ознаками:

1. За участі голосу і шуму (переважає голос над шумом):

• Сонорні – при вимові голос переважає над шумом – в, л, л’, м, м’, р, р’, й, н, н’.

• Шумні – шум над голосом –

• Дзвінкі – шум