Семінарське заняття 6. Тема: Педагогічна етика та технологія використання прийомів індивідуальної педагогічної взаємодії План:
Класифікація прийомів індивідуальної педагогічної взаємодії.
Технологія використання прийомів індивідуальної педагогічної взаємодії в найбільш типових ситуаціях шкільного життя (порушення учнями дисципліни, небажання виконувати доручення, неохайність тощо).
Алгоритм розв’язування морального конфлікту за допомогою прийомів індивідуальної педагогічної взаємодії.
Розв’язання педагогічних ситуацій як зразок етичної позиції вчителя (приклади з праць відомих педагогів-гуманістів).
1.
Педагогічний вплив – це педагогічно доцільна організація життєдіяльності учнів, у процесі якої вони набувають необхідних моральних та інших рис і якостей, знань, умінь і звичок. Призначення педагогічного впливу в тому, щоб надавати учневі можливість самостійно і свідомо ставати суб’єктом власного життя, робити правильний вибір. Для цього педагог має ініціювати активність дитини, стимулювати її потребу в тих чи інших заняттях. Активізація діяльності учнів повинна супроводжуватися наданням їм можливостей приймати рішення, робити індивідуальний вибір і нести за нього відповідальність. Таким чином, основними функціями педагогічного впливу можна вважати: ініціювання активності особистості учня; оснащення його різноманітними способами діяльності; стимулювання індивідуального вибору учня. У момент педагогічного впливу вчитель використовує такі елементи, як оцінка, вимога, конфлікт, інформаційний вплив, педагогічна техніка.
Першніж говорити про конкретні прийоми педагогічного впливу, треба вказати на те, що відбір цих прийомів повинен бути чітким і педагогічно виправданим. Вимоги до прийомів педагогічного впливу, тобто принципи педагогічного впливу сформулювала Е.Ш.Натанзон: педагогічний оптимізм, повага до вихованця, розуміння душевного стану учня, розкриття мотивів і зовнішніх обставин здійснених вчинків, зацікавленість у долі вихованця. Е.Ш.Натанзон також належить спроба класифікації прийомів педагогічного впливу, тобто способів організації певної педагогічної ситуації. В основу класифікації поклаладено ті почуття, які виникають у школярів при застосуванні прийомів. Перша група прийомів коригує поведінку учнів на основі виникнення позитивних почуттів. Цю групу прийомів назвали створюючими прийомами, бо вони сприяють розвитку нових позитивних якостей. Друга група прийомів допомагає виправити поведінку, активізуючи переважно негативні почуття. Ці прийоми названо гальмівними, бо вони сприяють подоланню негативних почуттів. Гама нових почуттів і думок може розвиватися у вихованців і внаслідок застосування такого прийому, як вибух. Він не належить до жодної групи, але може відбутися як при використанні створюючих, так і гальмівних прийомів.
Дана класифікація, звичайно, не могла включити всю палітру прийомів педагогічного впливу. Виділяють ще ряд прийомів педагогічного впливу, які допомагають ініціювати в дитині прагнення працювати над собою: авансування, великодушне вибачення, витіснення, ігнорування, надання права на вільний вибір, концентрація на позитивному, залишення наодинці з самим собою, педагогічний паліатив, пауза, придушення, підміна мотиву, санкціонування, створення ситуації успіху, жарт. Слід пам’ятати, що всі ці (та інші, не описані тут) прийоми вчитель може використовувати лише творчо, в залежності від того, як складуться обставини, від стану учнів, стосунків між ними, ставлення до вчителя, змісту подій та ін
Взаємодія двох суб'єктів можлива лише тоді, коли кожен із них транслює своє "Я”. Педагогу це зробити легше, бо він має більший досвід спілкування. Учневі ж треба допомагати у набутті такого досвіду, демонструючи йому зразки правильного особистісно ціннісного ставлення до навколишнього світу. Така демонстрація включає три основні ключові операції педагогічного впливу: "Я-повідомлення”, позитивна підтримка, безумовність норми.
3.