МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
Ознайомча лекція з предмету “психологія соціальних об’єднань”
Виконав: к. психол. н. Москальов М.В.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
Поняття «особистість» в соціальній психології.
Теорії особистості в соціальній психології. Соціальні ролі. Соціальні статуси.
Поняття груп в соціальній психології.
Історія розвитку великих груп.
Конституційні права громадян.
Поняття «соціальні об’єднання».
Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія).
Напрями діяльності комісії.
Керівні принципи заборони політичних партій і аналогічних заходів.
ПОНЯТТЯ ОСОБИСТОСТІ
В самому у широкому розумінні поняття “особистість” вживається для визначення соціальності людини. В сучасній науці вживаються поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність” та “особистість”, які за своєю суттю означають одне – ЛЮДИНУ.
ПОНЯТТЯ ОСОБИСТОСТІ
Поняття “індивід” – підкреслює, що мова йде про одиницю, яка належить певному цілому (людському роду).
В понятті “особистість” – відображено те, що ця одиниця (індивід) має властивості, які набуваються в суспільстві, в процесі сумісної діяльності із собі подібними.
ПРОБЛЕМА СОЦІАЛІЗАЦІЇ
Можна сказати, що для соціальної психології головним орієнтиром в дослідженні особистості є взаємовідносини особистості з групою: не просто особистість в групі, а саме результат, який отримано від взаємовідносин з конкретною групою, інакше кажучи – це проблема соціалізації.
Отже, проблема соціалізаці це і є соціальнопсихологічний аспект дослідження особистості, в якій відзеркалюється, з одного боку, соціологічна, а з іншого – загально психологічна проблематика особистості.
ПРОБЛЕМА СОЦІАЛІЗАЦІЇ
За допомогою категорії “соціальність” аналізується людський індивід з боку тих його характеристик, які роблють його здатним виступати в якості суб’єкта суспільного виробництва.
А оскільки людина не може бути зрозумілою без співвідношення з її роллю у суспільному виробництві, з суспільними відносинами, тут і стає зрозумілим поняття “соціальність”.
ПРОБЛЕМА ТИПОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ
Соціальний характер – специфічна форма людської енергії, що виникає в процесі динамічної адаптації людських потреб до певного способу життя в певному суспільстві.
За своїм змістом він визначає думки, почуття, дії, світогляд та ін., які є загальними для більшості людей.
Але, першим хто сформулював поняття “соціальний характер особистості” був О.Ф.Лазурський.
ПРОБЛЕМА ТИПОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ
Сукупність рис характеру, які є загальною для більшості членів групи можна назвати “соціальним характером”.
В соціальний характер входить лише та сукупність рис характеру, яка є у більшості членів соціальної групи і виникла в результаті загальних для них переживань і загального способу життя.
Коли ж йдеться про “індивідуальність” – мається на увазі вся сукупність рис, яка у свєму сполученні формує структуру індивіда.
СОЦІАЛЬНА ЗРІЛІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
Соціально зріла особистість – це особистість, що втілила соціальнотипові риси у такій мірі, яка є достатньої як для існування її у певній суспільній системі в якості історичного суб’єкту, так і всієї системи в цілому.
Отже, показником зрілості індивіда є
формування його як соціального типу особистості.
ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ
ОСОБИСТОСТІ
Соціальнотипові риси – це природний атрибут кожної людини. Це ставить завданням дослідити проблему соціальнотипового зв’язку між соціальним та індивідуальним.
Людина як твоча істота, постійно створює свій світ і саму себе. Тому людське “Я” – це світ розвитку людських сил. Саме в діяльності з перетворення світу, перш за все, і виявляється індивідуальна неповторність і незамінність конкретної людини.