Cемінар №4 Пед. творчість

Висновок У результаті проаналізованої літератури, а також на основі накопиченого педагогічного досвіду, можна прийти до наступних висновків: Естетичні, моральні і музичні мети виховання носять насамперед розвиваючий характер. У процесі музичного навчання створюються оптимальні умови для всебічного розвитку дітей і відбувається це тільки через діяльність. Музичні заняття впливають на формування естетичного смаку. Сприяють становленню характеру, норм поведінки. Збагачують внутрішній світ людини яскравими переживаннями. Музичні заняття не що інше, як пізнавальний багатогранний процес, який розвиває художній смак дітей, виховує любов до музичного мистецтва - формує моральні якості особистості та естетичне ставлення до навколишнього. Музичне виховання розглядається в музичній педагогіці як невід'ємна частина морального виховання підростаючого покоління, підсумком якого є формування загальної культури особистості. У нашій країні музичне виховання розглядається не як сфера, доступна лише обраним особливо обдарованим дітям, але як складова частина загального розвитку всього підростаючого покоління. Одним з видів музичної діяльності є ритмічні рухи. На заняттях значна частина часу відводиться розучування різних рухів під музику. Діти вчаться прискорювати і сповільнювати руху, невимушено рухатись відповідно до музичними образами, різноманітним характером, динамікою музики. Слухання музики - одна з кращих форм роботи для розвитку здібностей активно сприймати музику і уважно вслухатися у різні її особливості. До того ж слухання музики дозволяє познайомити дітей зі значно більш складною музикою в порівнянні з тією, яку вони самі виконують. Діти отримують можливість почути великі вокальні, інструментальні, оркестрові твори в хорошому виконанні. Слухання дає можливість почути музику різних жанрів, форм, стилів, епох у виконанні відомих виконавців і композиторів. У наш час слухання музики, завдяки широко розвиненою концертної діяльності, розвитку різноманітних видів технічних засобів, здатних відтворювати музику (радіо, телебачення, магнітофони, кіно тощо) стає доступною формою спілкування з мистецтвом широких верств населення. Потік музичної інформації практично безмежний. Тим важливішою стає проблема організації цілеспрямованого слухання музики, що допомагає формувати вибірковість споживання музичних вражень у відповідність з рівнем вихованого художнього смаку. Спостереження показують, що навчити дітей активно слухати музику - справа складна. Завдання полягає саме в тому, щоб процес сприйняття був активним, творчим. Можна зробити висновок про те, що музика прикрашає життя, робить її більш цікавою, а також відіграє важливу роль в загальній роботі з виховання наших дітей. Музичне розвиток надає нічим не замінне вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, дитина робиться чуйним до краси в мистецтві і житті. У нашій країні музично-естетичним вихованням дітей займаються багато організацій, і всіх їх об'єднує одна мета - виховання гармонійно-розвиненої, духовно багатої людини.

Семінар 5

питання