Особистісно-орієнтована технологія навчання має відповідати таким вимогам:

— здатність навчального матеріалу забезпечувати виявлення суб'єктивного досвіду учня, передусім досвіду попереднього навчання;

— спрямованість викладу матеріалу в підручнику (вчителем) не тільки на розширення обсягу знань, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а й на постійне перетворення набутого суб'єктивного досвіду кожного учня;

— сприяння у процесі навчання узгодженню суб'єктивного досвіду учнів з науковим змістом здобутих знань;

— стимулювання самооцінної освітньої діяльності учнів, зміст і форми якої повинні забезпечувати можливість для самоосвіти, саморозвитку, самовираження у процесі оволодіння знаннями;

— можливість учня самостійно обирати зміст навчального матеріалу, вид і форму виконання завдань тощо;

— виявлення й оцінювання способів навчальної роботи, якими самостійно, стійко і продуктивно послуговується учень;

— здійснення контролю й оцінювання не тільки результатів, а й процесу учіння;

— забезпечення в освітньому процесі організації, реалізації, оцінки і самооцінки учіння як суб'єктивної діяльності.

Складовими особистісно-орієнтованої технології навчання є особистісно-орієнтовані ситуації. Опинившись у такій ситуації, дитина повинна пристосувати її до своїх інтересів, вибудувати образ чи модель своєї поведінки, виявити у ній творчий момент, дати критичну оцінку. Для цього недостатньо наявних знань, потрібні пізнавальні пошуки.

Особистісно-орієнтована технологія навчання відрізняється від традиційної психолого-педагогічними підходами до підготовки учнів.

Процесуальна реалізація проекту (планування видів роботи з учнями, структурування змісту навчання математики у початкових класах, упровадження робочого проекту у навчальний процес):

Зупинки, бесіда, діалог, математичний диктант, робота із збірниками, з набірним полотном.

Контрольно-оцінна діяльність (визначення рівнів засвоєння навчального матеріалу школярами, контроль діяльності учнів, розробка та реалізація коригувальних процедур)

Після кожної зупинки, виступу вчитель оцінює учнів. Результати вчитель заносить у відповідну оціночну таблицю.

Прикінцева діагностика (порівняння очікуваних та реальних результатів навчання математики молодших школярів)

Висновки на основі аналізу навчального проекту, його упровадження, самоаналіз навчально-педагогічної діяльності.

• розвиток пізнавальної активності

• Планувати організацію діяльності учнів потрібно поступово:

• - актуалізація опорних знань учнів;

• - робота над новим матеріалом (постановка утруднення, відкриття нового знання, засвоєння нового навчального матеріалу, що передбачає формування вмінь у відомих, нових умовах, а також на творчому рівні)

• Плануючи організацію навчальної діяльності учнів вчитель свій мисленнєвий пошук має розбити на три частини:

• 1. Визначення навчальних завдань для актуалізації опорних знань учнів та їхнього життєвого досвіду (підготовка до вивчення нового матеріалу, здійснюється переважно в процесі виконання учнями системи вправ, які враховують особливості подальшої роботи).

• 2. Планування навчальних завдань для організації діяльності учнів щодо ознайомлення з новим матеріалом (відкриття нового знання).

• 3. Визначення завдань, які виконуватимуться з метою засвоєння нового навчального матеріалу. Їх доцільно добирати в такій послідовності:

• - завдання репродуктивного характеру, які передбачають відтворення засвоєних знань (етап первинного закріплення);

• - завдання з метою формування вмінь у знайомих та нових умовах (на цьому етапі доцільно планувати проведення самостійної роботи);

• - завдання творчого характеру, які передбачають формування нестандартного мислення молодших школярів.