Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы.doc
Скачиваний:
54
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
3.74 Mб
Скачать

Суспільний вибір в умовах прямої демократії

Пряма демократія — це така політична система, за якої кожний громадянин має право особисто висловлювати свою думку і голосувати за будь-яке конкретне питання. У масштабах, наприклад, нашої країни пряма демократія проявляється у виборах депутатів Верховної Ради або Президента, у проведенні референдумів.

Модель медіанного виборця характеризує властиву прямій демократії тенденцію, згідно з якою прийняття рішень здійснюється відповідно до інтересів виборця-центриста (людини, яка займає місце в середині шкали інтересів певного суспільства).

Вирішення питань на користь виборця-центриста має свої плюси й мінуси. З одного боку, воно утримує суспільство від прийняття однобічних рішень, від крайнощів. Із іншого - воно далеко не завжди га­рантує прийняття оптимального рішення.

Навіть в умовах прямої демократії, коли рішення приймаються простою більшістю голосів, можливим є вибір на користь економічно неефективного результату.

У рамках прямої демократії всі рішення співтовариства мають тенденцію відповідати інтересам медіанного виборця, що часто не завжди економічно доцільно.

Суспільний вибір в умовах представницької демократії

В умовах представницької демократії процес голосування ускладнюється. На відміну від особистого суспільний вибір здійснюється через певні проміжки часу і об­межений певним колом претендентів, кожний з яких пропонує свій пакет програм.

Останнє означає, що виборець позбавлений можливості вибирати декількох депутатів: одного — для вирішення проблем корупції, другого — для подолання інфляції, третього — для боротьби зі злочинністю і т.д.

Він змушений вибрати одного депутата, позиція якого з конкретних питань не повністю збігається з його поглядами. Тому виборець змушений із багатьох бід вибирати меншу. Ускладнюється і процедура голосування. Для вибору кандидата може вимагатися відносна або абсолютна більшість.

Виборці повинні володіти певною інформацією про майбутні вибори. Для її отримання потрібні і час, і гроші. Не всі виборці можуть дозволити собі значні витрати, пов'язані з отриманням не­обхідної інформації про майбутні вибори. Більшість виборців є раціональними і намагаються мінімізувати свої витрати.

Представницька демократія має перевагу:

використовує вигоди суспільного поділу праці, і обрані депутати спеціалізуються на прийнятті рішень з окремих питань.

Разом із тим така демократія має недолік:

прийняте рішення може не відповідати інтересам більшості населення.

Крім того, представницька демократія створює умови для появи лобізму.

Способи впливу на представників влади з метою прийняття вигідного для обмеженої групи виборців політичного рішення називають лобізмом.

Лобіюванням займаються переважно колишні й нинішні чиновники законодавчих і виконавчих органів.

Це пояснюється змістом та обсягом вимог до лобіста:

  • лобіст повинен мати відповідний рівень освіти,

  • повинен орієнтуватися у спеціальних питаннях, які перебувають у сфері інтересів замовника,

  • бути здатним зробити аналітичний висновок, подати переконливу аргументацію, скласти про­гноз щодо конкретної проблеми;

  • лобіст повинен мати достатній досвід перебування у коридорах влади, що передбачає володіння конкретним механізмом прийняття політичних рішень;

  • лобіст мусить мати широке коло ділових знайомств у різних сферах, бути комунікабельним

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]