- •Криві сукупного, середнього та граничного продуктів
- •Характеристика графіка виробничої функції у короткостроковому періоді
- •Властивості ізоквант
- •Криві сукупних, постійних та змінних витрат
- •37.Розгляньте теорію ринкових структур.
- •38.Наведіть основні риси ринку досконалої конкуренції.
- •39.Проаналізуйте рівновагу фірми та галузі в короткостроковому періоді за умов досконалої конкуренції.
- •40.Поясніть поведінку конкурентної фірми в довгостроковому періоді.
- •41.Поясність правило максимізації прибутку фірмою.
- •42.Доведіть ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •43.Дослідіть модель чистої монополії та її характеристики. Ознаки “чистої” монополії.
- •44.Проаналізуйте поведінку монополіста у короткостроковому періоді. Крива попиту монополіста.
- •45.Поясніть вибір монополістом ціни і обсягу виробництва в довгостроковому періоді. Вплив на поведінку монополіста цінової еластичності попиту.
- •46.Розгляньте особливості формування пропозиції монополіста. Визначення монопольної ціни.
- •47.Розгляньте цінову дискримінацію. Яким чином здійснюється досягнення та утримання ринкової влади?
- •48.Проаналізуйте економічні наслідки монополізації галузі. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків. Антимонопольна політика держави.
- •49.Наведіть основні ознаки олігополії.
- •50.Розкрийте сутність теоретичних моделей олігополії. Олігополістична взаємозалежність і еволюція способу дій учасника ринку.
- •51.Особливості організації олігополістичного ринку. Взаємозалежність олігополістів, цінові війни і схильність до змови.
- •52.Проаналізуйте особливості монополістичної конкуренції. Умови вступу до галузі.
- •53.Дослідіть ринкову поведінку монополістичного конкурента. Визначення оптимального обсягу виробництва та цінова політика.
- •54.Наведіть умови досягнення і підтримання беззбитковості монопольного конкурента в довгостроковому періоді.
- •55.Розгляньте сутність та передумови розвитку нецінової конкуренції в умовах монополістичної конкуренції.
- •56.Проаналізуйте позитивні наслідки та загрози поглиблення диференціації продукту: Вплив рекламної діяльності на обсяг виробництва і витрат в умовах монополістичної конкуренції.
- •57.Дослідіть ефективність монополістичної конкуренції. Суспільна ціна монополістичної конкуренції.
- •58.Розкрийте сутність похідного попиту. Взаємозв’язок ринків продукту та факторів виробництва. Попит на продукти та фактори виробництва.
- •Попит на економічні ресурси
- •Ефективність використання праці в залежності від статусу фірми на ринку ресурсу і на ринку благ
- •60.Поясність процес обґрунтування рішення про найом. Формування індивідуального галузевого та ринкового попиту на працю.
- •61.Розгляньте ринкову пропозицію праці на досконало-конкурентному ринку. Еластичність пропозиції праці для галузей з різною динамікою витрат на виробництво.
- •62.Поясність процес обґрунтування вибору робітника щодо праці і відпочинку. Рівновага на ринку праці.
- •63.Дослідіть попит монополії на працю та монопольну рівновагу.
- •64. Розгляньте контроль профспілок над пропозицією робочої сили, рівнем заробітної плати та продуктивністю праці.
- •65.Проаналізуйте попит та пропозицію капіталу, рівновагу на ринку капіталу.
- •66. Вступ до аналізу інвестиційних рішень (дисконтова величина, види процентних ставок, показники теперішньої та майбутньої вартості).
- •67.Дослідить особливості формування пропозиції землі та попиту на землю. Рента. Ціна землі.
- •68.Визначте рівновагу в економіці обміну (діаграма Еджворта, крива контрактів, Парето-ефективність).
- •69.Поясність сукупну ефективність конкурентних ринків.
- •70.Розкрийте економічний зміст зовнішніх ефектів.
- •71.Дослідіть сутність громадського блага і громадського вибору.
- •72.Розкрийте сутність теорії суспільного вибору.
- •Суспільний вибір в умовах прямої демократії
- •Суспільний вибір в умовах представницької демократії
- •Економіка бюрократії
Суспільний вибір в умовах прямої демократії
Пряма демократія — це така політична система, за якої кожний громадянин має право особисто висловлювати свою думку і голосувати за будь-яке конкретне питання. У масштабах, наприклад, нашої країни пряма демократія проявляється у виборах депутатів Верховної Ради або Президента, у проведенні референдумів.
Модель медіанного виборця характеризує властиву прямій демократії тенденцію, згідно з якою прийняття рішень здійснюється відповідно до інтересів виборця-центриста (людини, яка займає місце в середині шкали інтересів певного суспільства).
Вирішення питань на користь виборця-центриста має свої плюси й мінуси. З одного боку, воно утримує суспільство від прийняття однобічних рішень, від крайнощів. Із іншого - воно далеко не завжди гарантує прийняття оптимального рішення.
Навіть в умовах прямої демократії, коли рішення приймаються простою більшістю голосів, можливим є вибір на користь економічно неефективного результату.
У рамках прямої демократії всі рішення співтовариства мають тенденцію відповідати інтересам медіанного виборця, що часто не завжди економічно доцільно.
Суспільний вибір в умовах представницької демократії
В умовах представницької демократії процес голосування ускладнюється. На відміну від особистого суспільний вибір здійснюється через певні проміжки часу і обмежений певним колом претендентів, кожний з яких пропонує свій пакет програм.
Останнє означає, що виборець позбавлений можливості вибирати декількох депутатів: одного — для вирішення проблем корупції, другого — для подолання інфляції, третього — для боротьби зі злочинністю і т.д.
Він змушений вибрати одного депутата, позиція якого з конкретних питань не повністю збігається з його поглядами. Тому виборець змушений із багатьох бід вибирати меншу. Ускладнюється і процедура голосування. Для вибору кандидата може вимагатися відносна або абсолютна більшість.
Виборці повинні володіти певною інформацією про майбутні вибори. Для її отримання потрібні і час, і гроші. Не всі виборці можуть дозволити собі значні витрати, пов'язані з отриманням необхідної інформації про майбутні вибори. Більшість виборців є раціональними і намагаються мінімізувати свої витрати.
Представницька демократія має перевагу:
використовує вигоди суспільного поділу праці, і обрані депутати спеціалізуються на прийнятті рішень з окремих питань.
Разом із тим така демократія має недолік:
прийняте рішення може не відповідати інтересам більшості населення.
Крім того, представницька демократія створює умови для появи лобізму.
Способи впливу на представників влади з метою прийняття вигідного для обмеженої групи виборців політичного рішення називають лобізмом.
Лобіюванням займаються переважно колишні й нинішні чиновники законодавчих і виконавчих органів.
Це пояснюється змістом та обсягом вимог до лобіста:
лобіст повинен мати відповідний рівень освіти,
повинен орієнтуватися у спеціальних питаннях, які перебувають у сфері інтересів замовника,
бути здатним зробити аналітичний висновок, подати переконливу аргументацію, скласти прогноз щодо конкретної проблеми;
лобіст повинен мати достатній досвід перебування у коридорах влади, що передбачає володіння конкретним механізмом прийняття політичних рішень;
лобіст мусить мати широке коло ділових знайомств у різних сферах, бути комунікабельним