- •1. Визначення психології як науки, її завдання.
- •2. Основні галузі психології.
- •3. Місце психології в системі наук.
- •3. Методи психології.
- •4. Свідомість людини, її розвиток. Відмінність свідомості людини від психіки тварин.
- •5. Основні форми прояву психіки та їхній взаємозв’язок (психічні процеси, стани, властивості).
- •8. Особистість, її структура.
- •9. Класифікація груп, їхня характеристика.
- •10. Колектив як високорозвинена мала група, його розвиток, формування
- •11. Потреби. Ієрархія людських потреб (за Маслоу).
- •12. Поняття про спілкування. Вербальні і невербальні засоби спілкування.
- •13. Функції та структура спілкування.
- •15. Індивід, особистість, індивідуальність.
- •16. Взаємозв’язок біологічного та соціального в особистості.
- •17. Формування і розвиток особистості.
- •18. Соціалізація особистості. Основні механізми соціалізації особистості.
- •19. Самосвідомість та „я-концепція” особистості.
- •20. Сутність темпераменту. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •21. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •22. Темперамент, його види, прояв у життєдіяльності.
- •23. Характер особистості. Природні і соціальні передумови його формування.
- •24. Акцентуація характеру. Етапи формування характеру.
- •25. Здібності, їх розвиток і формування.
- •26. Структура здібностей: загальні та спеціальні здібності.
- •27. Пізнавальні психічні процеси, їх характеристика.
- •28. Поняття про емоції та почуття. Їх функції в житті людини.
- •29. Основні якості і форми переживання почуттів.
- •30. Поняття про волю. Зв'язок волі з характером.
- •31. Психічні стани, їх роль у життєдіяльності.
- •32. Увага. Класифікація, якості уваги.
- •34. Поняття про сприймання. Закони сприймання.
- •35. Поняття про пам'ять. Роль та місце пам’яті в системі психічних процесів.
- •36. Види пам'яті.
- •37. Основні процеси та механізми пам’яті.
- •38. Мислення як вища форма пізнавальних психічних процесів.
- •39. Мова – матеріальна основа мислення.
- •40. Логічні форми мислення.
- •41. Види мислення, їхні особливості.
- •42. Класифікація людей за типами мислення.
- •43. Уява. Процеси уяви.
- •44. Уява і творчість. Талант. Геніальність.
44. Уява і творчість. Талант. Геніальність.
Уява - психічний процес, що полягає у створенні нових образів (подань) шляхом переробки матеріалу сприйнять і уявлень, отриманих у попередньому досвіді. Від сприйняття уява відрізняється тим, що його образи не завжди відповідають реальності, в них є елементи фантазії, вигадки. Якщо уява малює свідомості такі картини, яким нічого або мало що відповідає в дійсності, то воно носить назву фантазії. Якщо, крім того, уява націлене на майбутнє, його називають мрією.
Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей. Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).
В психології Творчість вивчається головним чином у двох аспектах: як психологічний процес творення нового і як сукупність властивостей особистості, які забезпечують її включеність у цей процесс.
Талант — притаманні від народження певні здібності та вміння, які розкриваються з набуттям навичок і досвіду. Геніа́льність — це найвищий рівень розвитку здібностей, який визначає появу творів, що мають історичне значення в житті суспільства, засвідчують нову епоху в розвитку культури, науки та науково-технічн