- •1. Визначення психології як науки, її завдання.
- •2. Основні галузі психології.
- •3. Місце психології в системі наук.
- •3. Методи психології.
- •4. Свідомість людини, її розвиток. Відмінність свідомості людини від психіки тварин.
- •5. Основні форми прояву психіки та їхній взаємозв’язок (психічні процеси, стани, властивості).
- •8. Особистість, її структура.
- •9. Класифікація груп, їхня характеристика.
- •10. Колектив як високорозвинена мала група, його розвиток, формування
- •11. Потреби. Ієрархія людських потреб (за Маслоу).
- •12. Поняття про спілкування. Вербальні і невербальні засоби спілкування.
- •13. Функції та структура спілкування.
- •15. Індивід, особистість, індивідуальність.
- •16. Взаємозв’язок біологічного та соціального в особистості.
- •17. Формування і розвиток особистості.
- •18. Соціалізація особистості. Основні механізми соціалізації особистості.
- •19. Самосвідомість та „я-концепція” особистості.
- •20. Сутність темпераменту. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •21. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •22. Темперамент, його види, прояв у життєдіяльності.
- •23. Характер особистості. Природні і соціальні передумови його формування.
- •24. Акцентуація характеру. Етапи формування характеру.
- •25. Здібності, їх розвиток і формування.
- •26. Структура здібностей: загальні та спеціальні здібності.
- •27. Пізнавальні психічні процеси, їх характеристика.
- •28. Поняття про емоції та почуття. Їх функції в житті людини.
- •29. Основні якості і форми переживання почуттів.
- •30. Поняття про волю. Зв'язок волі з характером.
- •31. Психічні стани, їх роль у життєдіяльності.
- •32. Увага. Класифікація, якості уваги.
- •34. Поняття про сприймання. Закони сприймання.
- •35. Поняття про пам'ять. Роль та місце пам’яті в системі психічних процесів.
- •36. Види пам'яті.
- •37. Основні процеси та механізми пам’яті.
- •38. Мислення як вища форма пізнавальних психічних процесів.
- •39. Мова – матеріальна основа мислення.
- •40. Логічні форми мислення.
- •41. Види мислення, їхні особливості.
- •42. Класифікація людей за типами мислення.
- •43. Уява. Процеси уяви.
- •44. Уява і творчість. Талант. Геніальність.
Питання і завдання для модульного контролю знань з дисципліни
«Психологія і педагогіка»
1. Визначення психології як науки, її завдання.
Психологія – вчення про душу. Це наука про факти, закономірності виникнення і розвитку, прояву психіки і свідомості людини. Це наука про світ суб’єктивних (душевних) явищ, процесів і станів, усвідомлених або неусвідомлених людиною.
Предметом педагогіки є якісне вивчення психічних явищ, а також психіка, свідомість, несвідоме, особистість, поведінка та діяльність.
2. Основні галузі психології.
У даний час психологія є дуже розгалуженою системою наук. В ній виділяється багато галузей, які є відносно самостійними напрямами наукових досліджень, що розвиваються. Враховуючи цей факт, а також те, що зараз система психологічних наук продовжує активно розвиватися, правильніше було б говорити не про одну науку психологію, а про комплекс психологічних наук, що розвиваються. Кожні 4 – 5 років з'являється який-небудь новий напрям в психології.Ці науки можна розділити на фундаментальні і прикладні, загальні і спеціальні. Фундаментальні, або базові, галузі психологічних наук покликані дати знання, однаково необхідні всім, кого цікавлять психологія і поведінка людей. Через таку універсальність ці знання іноді об'єднують терміном «загальна психологія». Прикладними називають галузі науки, досягнення яких використовують на практиці. Загальні галузі ставлять і вирішують проблеми, однаково важливі для розвитку всіх без виключення наукових напрямів, а спеціальні – виділяють питання, що представляють особливий інтерес для пізнання якої-небудь однієї або декількох груп явищ. Для прикладу розглянемо деякі фундаментальні і прикладні, загальні і спеціальні галузі психології, пов'язані з освітою. Загальна психологія досліджує індивіда, виділяючи в ньому пізнавальні процеси і особистість. Пізнавальні процеси охоплюють відчуття, сприйняття, увагу, уяву, пам’ять, мислення і мовлення. За допомогою цих процесів людина одержує і переробляє інформацію про світ, вони ж беруть участь у формуванні і перетворенні знань. Особистість містить властивості, які визначають справи і вчинки людини. Це – емоції, здібності, мотивація, темперамент, характер і воля. Спеціальні галузі психології, тісно пов'язані з теорією і практикою навчання і виховання, включають генетичну психологію, психофізіологію, психотерапію та ін. Генетична психологія вивчає спадкові механізми психіки і поведінки, їх залежність від генотипу. Психофізіологія займається вивченням зв'язків, існуючих між психологічними явищами і фізіологічними процесами в організмі. Це область досліджень, яка межує з психологією і фізіологією. Диференціальна психологія виявляє і описує індивідуальні відмінності людей, їх передумови і процес формування.
У віковій психології ці відмінності представлені в залежності від віку. Ця галузь психології вивчає психологічні особливості людей різного віку, їх розвиток і зміни. Генетична, диференціальна і вікова психологія разом узяті є науковою основою для розуміння законів психічного розвитку дитини. Соціальна психологія вивчає людські взаємостосунки, явища, що виникають в процесі спілкування і взаємодії людей один з одним в різного роду групах, зокрема в сім'ї, у Вузі та ін. колективах. Такі знання необхідні для психологічно правильної організації виховання. Педагогічна психологія об'єднує всю інформацію, пов'язану з навчанням і вихованням. Особлива увага тут приділяється обґрунтовуванню і розробці методів навчання і виховання людей різного віку. Три наступні галузі психології – медична і патопсихологія, а також психотерапія – мають справу з відхиленнями від норми в психіці і поведінці людини. Задача цих галузей психологічної науки – пояснити причини можливих психічних порушень і обґрунтувати методи їх попередження і лікування. Такі знання необхідні там, де педагог має справу з так званими важкими, у тому числі педагогічно запущеними дітьми або людьми, що потребують психологічної допомоги. Психодіагностика – область досліджень, пов'язаних з кількісною оцінкою і точним якісним аналізом психологічних властивостей і станів людини за допомогою науково перевірених методів, що дають достовірну інформацію про них. У сфері освіти психодиагностика ставить і вирішує проблеми психологічної оцінки рівня розвитку дітей і їх диференціації. Юридична психологія вивчає сприйняття і засвоєння людиною правових норм і правил поведінки і також потрібна для виховання.