42. Класифікація людей за типами мислення.

Крім описаних, є і індивідуально своєрідні типи мислення. Одну з класифікацій типів розумової діяльності людїй за ознаками екстраверсії і інтроверсії, домінування раціонального або ірраціонального, емоційного та логічного в процесах мислення запропонував К. Юнг. Він виділив наступні типи людей за характером мислення:

1. Інтуїтивний тип. Характеризується переважанням емоцій над логікою і домінуванням правого півкулі головного мозку над лівим.

2. Розумовий тип. Йому притаманні раціональність і переважання лівої півкулі мозку над правим, примат логіки над інтуїцією і почуттям.

Критерієм істинності для інтуїтивного типу виступають відчуття правильності і практика, а критерієм правильності для розумового типу є експеримент і логічна бездоганність виводу.

Пізнання у розумового типу істотно відрізняється від пізнання інтуїтивного типу. Розумовий тип зазвичай цікавиться знанням як таким, шукає і встановлює логічний зв'язок між явищами, в той час як інтуїтивний тип орієнтований на прагматику, на практично корисне використання знань незалежно від їх істинності і логічної несуперечності. Істинно те, що корисно, - ось його життєве кредо.

43. Уява. Процеси уяви.

У складній структурі людської психіки є така якість, як уява, або фантазія.

Уява – це психічний процес створення образів предметів, ситуацій, обставин через приведення наявних у людини знань у нову комбінацію.

Уява відтворює образ предметів та явищ, що сприймалися раніше, чи створює нові образи та ситуації, які раніше не виникали. Тобто механізм уяви базується на основі тих образів, що має людина, але ці образи постають у нових не очікуваних зв'язках і сполученнях. Процеси уяви:

Аглютинація - створення нового образу шляхом сполучення елементів, узятих з різних уявлень. Наприклад, образ русалки в казках, де голова і тулуб - жінки, а хвіст - риби. Цей прийом не набув великого поширення, оскільки образи його важко втілюються в предметні речі

Гіперболізація - збільшення предмета (велетень Гуллівер). Літота - на відміну від гіперболізації, зменшення предмета (хлопчик-мізинчик). Ці прийоми використовують у народних казках, фантастичних творах. Підкреслення - акцентування якоїсь частини образу чи певної властивості. За допомогою такого прийому створюють шаржі, карикатури. Схематизація - образ уяви, коли розбіжності зменшуються, а риси схожості виходять на перший план. Прикладом може бути орнамент, елементи якого художник узяв із рослинного світу. Типізація - виокремлення істотного в однорідних фактах і втілення їх у конкретних образах. Це найскладніший прийом. Його широко застосовують у літературі. Комбінування - сполучення даних у досвіді елементів у нові, більш-менш незвичні комбінації. Це найпростіша техніка уяви, саме її мали на увазі дослідники минулої доби, коли вважали механізмом уяви асоціацію. Алегоризація, створення алегорії - використання образу в переносному значенні. Образ є лише умовно обраним знаком якогось явища дійсності. Метафоризація, побудова метафор. Метафора є глибшим уявним відображенням явища, ніж алегорія, оскільки між метафоричним образом та його значенням існує певна подібність, аналогія. Символізація, використання символів, є найглибшою за значенням, сутнісним наповненням технікою уяви. Розуміння мови символів допомагає людині свідомо отримувати послання від власного несвідомого (сни тощо). Символ відрізняється від знака тим, що він є не умовно обраним для позначення, а глибино, сумісно єдиним із тим, що він позначує. На відміну від поняття, символ має необмежений обсяг значення. Вираженню через символи підлягає тільки загальнолюдське, приналежне до самого способу існування людини. У техніці уяви завжди створюється складна динамічна єдність свідомого і несвідомого. Уява - це вільне, своєрідне, творче відображення дійсності