
- •1. Визначення психології як науки, її завдання.
- •2. Основні галузі психології.
- •3. Місце психології в системі наук.
- •3. Методи психології.
- •4. Свідомість людини, її розвиток. Відмінність свідомості людини від психіки тварин.
- •5. Основні форми прояву психіки та їхній взаємозв’язок (психічні процеси, стани, властивості).
- •8. Особистість, її структура.
- •9. Класифікація груп, їхня характеристика.
- •10. Колектив як високорозвинена мала група, його розвиток, формування
- •11. Потреби. Ієрархія людських потреб (за Маслоу).
- •12. Поняття про спілкування. Вербальні і невербальні засоби спілкування.
- •13. Функції та структура спілкування.
- •15. Індивід, особистість, індивідуальність.
- •16. Взаємозв’язок біологічного та соціального в особистості.
- •17. Формування і розвиток особистості.
- •18. Соціалізація особистості. Основні механізми соціалізації особистості.
- •19. Самосвідомість та „я-концепція” особистості.
- •20. Сутність темпераменту. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •21. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •22. Темперамент, його види, прояв у життєдіяльності.
- •23. Характер особистості. Природні і соціальні передумови його формування.
- •24. Акцентуація характеру. Етапи формування характеру.
- •25. Здібності, їх розвиток і формування.
- •26. Структура здібностей: загальні та спеціальні здібності.
- •27. Пізнавальні психічні процеси, їх характеристика.
- •28. Поняття про емоції та почуття. Їх функції в житті людини.
- •29. Основні якості і форми переживання почуттів.
- •30. Поняття про волю. Зв'язок волі з характером.
- •31. Психічні стани, їх роль у життєдіяльності.
- •32. Увага. Класифікація, якості уваги.
- •34. Поняття про сприймання. Закони сприймання.
- •35. Поняття про пам'ять. Роль та місце пам’яті в системі психічних процесів.
- •36. Види пам'яті.
- •37. Основні процеси та механізми пам’яті.
- •38. Мислення як вища форма пізнавальних психічних процесів.
- •39. Мова – матеріальна основа мислення.
- •40. Логічні форми мислення.
- •41. Види мислення, їхні особливості.
- •42. Класифікація людей за типами мислення.
- •43. Уява. Процеси уяви.
- •44. Уява і творчість. Талант. Геніальність.
36. Види пам'яті.
Існує декілька підстав для класифікації видів пам'яті. Одна з них — розподіл пам'яті за часом збереження матеріалу, інша — по переважаючому в процесах запам'ятовування, збереження і відтворення матеріалу аналізатору. В першому випадку виділяють миттєву, короткочасну, оперативну, довготривалу і генетичну пам'ять. В другому випадку говорять про рухову, зорову, слухову, нюхову, дотикову, емоційну і інші види пам'яті. Розглянемо і дамо коротке визначення основним з названих видів пам'яті.
Миттєва, або іконічна, пам'ять пов'язана з утриманням точної і повної картини того, що тільки що було сприйнято органами відчуття, без будь-якої переробки одержаної інформації. Ця пам'ять — безпосереднє віддзеркалення інформації органами чуття. Її тривалість від 0,1 до 0,5 з. Миттєва пам'ять є повним залишковим враженням, яке виникає від безпосереднього сприйняття стимулів. Це — пам'ять-образ. Короткочасна пам'ять є способом зберігання інформації протягом короткого проміжку часу. Тривалість утримання мнемічних слідів тут не перевищує декількох десятків секунд, в середньому близько 20 (без повторення). В короткочасній пам'яті зберігається не повний, а лише узагальнений образ сприйнятого, його найістотніші елементи. Зорова пам'ять пов'язана із збереженням і відтворенням зорових образів. Вона надзвичайно важлива для людей будь-яких професій, особливо для інженерів і художників. Слухова пам'ять — це хороше запам'ятовування і точне відтворення різноманітних звуків (музичних, мовних та ін.). Вона необхідна філологам, людям, що вивчають іноземні мови, акустикам, музикантам. Особливий різновид мовної пам'яті складає словесно-логічна, яка тісним чином пов'язана із словом, думкою і логікою. Даний вид пам'яті характеризується тим, що людина, що володіє нею, швидко і точно може запам'ятати значення подій, логіку міркувань або якого-небудь доказу, значення читаного тексту і т.п.
37. Основні процеси та механізми пам’яті.
З особливостями короткочасної пам'яті, обумовленими обмеженістю її об'єму, зв'язана така властивість, як заміщення. Воно виявляється в тому, що при переповнюванні індивідуально обмеженого об'єму короткочасної пам'яті людини знов поступаюча інформація частково витісняє ту, що бережеться там, і остання безповоротно зникає, забувається, не потрапляє в довготривале сховище. Короткочасна пам'ять грає велику роль в житті людини. Завдяки ній переробляється найбільший об'єм інформації, відразу відсівається непотрібна і залишається потенційно корисна. Внаслідок цього не відбувається інформаційного перевантаження довготривалої пам'яті зайвими відомостями, економиться час людини. Короткочасна пам'ять має велике значення для організації мислення; матеріалом останнього, як правило, стають факти, що знаходяться або в короткочасній, або в близькій до неї по своїх характеристиках оперативній пам'яті. Даний вид пам'яті активно працює і в процесі спілкування людини з людиною.
Перехід інформації з короткочасної в довготривалу пам'ять пов'язаний з рядом особливостей. В короткочасну пам'ять потрапляють останні 5 або 6 одиниць інформації, що поступили через органи чуття, вони то і проникають в першу чергу в довготривалу пам'ять. Зробивши свідоме зусилля, повторюючи матеріал, можна утримувати його в короткочасній пам'яті і на більш тривалий термін, ніж декілька десятків секунд. Тим самим можна забезпечити переклад з короткочасної в довготривалу пам'ять такої кількості інформації, яка перевищує індивідуальний об'єм короткочасної пам'яті. Цей механізм лежить в основі запам'ятовування шляхом повторення.