17. Проаналізуйте економічну суть грошових реформ, їх цілей та видів.

Грошові реформи - повна та часткова перебудова грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту.За глибиною реформаційних заходів грош реформи поділяють на структурні (повні) що проводяться у період переходу від біметалізму до монометалізму, а потім до системи паперового і кредитного обігу. В цих випадках потрібно не тільки замінити один вид грошей на інший, а здійснити структурні зміни в економіці, банківській та валютній системах. Такий же характер мають грош реформи ,що проводяться пристворенні нових держав, які виникають унаслідок розпаду колоніальних імперій чи дуже великих держав (СРСР); реформи часткового типу, які торкаються тільки самого грошового обороту і зводяться до зміни окремих елементів грошоврї системи, найчастіше змінюється масштаб цін, вид та номінал грошових знаків, механізм емісії грошей. Ці реформи в свою чергу можна класифікувати за повнотою здійснення змін: формальні реформи за яких купюри одного зразка замінюються накупюри іншого, а масштаб цін не змінюється, деномінаційні реформи – здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці. За характером обміну старих грошей на нові виділяють: неконфіскаційні реформи – за єдиним співвідношенням обміну грошей здійснюється уцінка запасу грошей для всіх економ субєктів однаково, конфіскаційні реформи – співвідношення обміну грошей диференціюється залежно від величини поданого до обміну запасу грошей, від форми їх зберігання (вклади в банках чи готівка), від форми власності власника грошей. До цього типу належить і нуліфікація – коли старі грош знаки оголошуються недійсними і вилучаються з обороту, а взамі н випускаються нові гроші. За порядком введення в обіг нових грошей розрізняють: одномоментні реформи – введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий час (7-15 днів), протягом якого технічно можливо обміняти гроші; реформи паралельного типу – випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється попступово, паралельно з обігом старих, і вони тривалий час функціонують паралельно і одночасно.

Найголовнішою метою грошових реформ є стабілізація грошового обороту. А щоб їх успішно провести потрібно нагромадити золотовалюті і матеріальні резерви, припинити чи зменшити зростання грошової маси, оздоровити державні фінанси, поліпшити структуру суспільного виробництва, збалансувати ринок.

Грошова реформа є складовим елементом антиінфляційної політики і спрямовується на усунення наслідків інфляції в грошовій сфері, створює монетарні та економічні передумови для стабілізації грошей.

18. Наведіть Ваші аргументи „за” і „проти” щодо здійсення центральним банком нагляду за діяльністю комерційних банків та внесіть свої пропозиції з цього приводу.

Під банківським наглядом розуміється сукупність процесів, що мають місце в банківській системі від моменту створення банків, до їх ліквідації, а також застосування до них примусових заходів з метою регулювання їх діяльності.

До основних повноважень центрального банку, щодо регулювання і нагляду банківської діяльності можна віднести: регулювання допуску до банківської системи, тобто НБУ встановлює вимоги та умови, яким повинанна відповідати установа, щоб отримати ліцензію для здійснення банківської діяльності; здійснює нагляд за дотримання цих умов та вимог; забезпечує розумне регулювання діяльності банків, тобто таке, яке з одного боку не обмежує їх самостійну діяльність, а навпаки підпримує фінансову стійкість, подруге створює певні вимоги до банків для запогіння негатимвним наслідкам та мінімізації ризиків; регулярно отримує від банків звіти про їх фінансову діяльність; здійснює інспекційні перевірки в банках; застосовує примусові заходи щодо проблемних банків; бере під свій нагляд неплатоспроможні банки, займається їхньою реорганізацією та ліквідацією. Це є позитивними сторонами виконання ЦБ наглядової функції. Позитивну сторону наглядової діяльності можна прослідкувати під час ек кризи в Україні, коли ЦБ було запропоновано Національну систему масових електронних платежів (СЕП), за допомогою якої було прискорено розрахунки та обіг грошових коштів, зменшено документообіг та здійснено перехід до безпаперових технологій, зменшено вірогідність фальсифікації міжбанківських платежів і підвищено рівень безпеки розрахунків, мінімізовано банківські ризики, підвищилися можливості НБУ щодо регулювання грошового ринку. Позитивним є те, що ЦБ установлює для банків обовязкові ек нормативи, що регламентують достатність капіталу, ліквідну позицію банків, кредитний ризик, ризик інвестування і ризик відкритої валютної позиції і контролює дотримання цих нормативів, хоча це обмежує в певній мірі діяльність комерційних банків. ЦБ визначає порядок формування обовязкових резервів та здійснює контроль за їх формуванням для відшкодування можливих втрат від кредитної діяльності. Негативним стосовно резервування є те, що збільшуючи обовязкові резерви ЦБ зменшує кількість коштів, якими оперують комерційні