41. Проаналізуйте вплив інфляції на виробництво, зайнятість та життєвий рівень.

Інфляція призводить до вітчутних наслідків у багатьох сферах суспільного життя. У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими робітниками та підприємцями на користь останніх, але не завжди ця закономірність реалізується. Адже підприємці не тільки продають, а й купують товари за зростаючими цінами, а працівники не тільки купують товари, а й продають робочу силу, ціна на яку в період інфляції теж зростає. Тому виграш чи втрати від інфляції можуть мати представники будь-кої соціальної групи. Проте є соц групи, які не можуть захистити себе від інфляції це пенсіонери, службовці державних установ, студенти, науковці. Особливо негативно впливає інфляція на матеріальне становище людей похилого віку, що живуть за рахунок своїх заощаджень, які в період інфляції знецінюються чи взагалі зникають. Негативними соціальними наслідками є також загальна невпевненість підприємців і всіх працівників у перспективі свого економічного становища, загострення соц суперечностей, посилення групового егоїзму.

Якшо розглядати вплив інфляції на виробництво, то на стадії повзучої інфляції, вона забезпечує стимулювання виробництва завдяки тому, що держава через дефіцитне фінансування розширює свої замовлення підприємствам, допомагає їм у поновленні основного капіталу. Водночас виникає економ ситуація, коли з одного боку зростає попит на інфляційне фінансування, а з іншого притупляється відчуття небезпеки надмірного насичення обороту грошовими коштами, внаслідок чого інфляція підвищується та гальмує економічний розвиток. Інфляція спричиняє посилення хаотичності та диспропорційності розвитку суспільного виробництва. Позичкові капітали спрямовуються переважно у галузі зі швидким зростанням цін і відволікаються з інших галузей, де виникає застій і занепад. Часті стрибки і коливання цін посилюють економічний ризик інвестицій, що призводить до затухання НТП. Скорочується платоспроможний попит населення, інфляція зумовлює звуження ринку збуту товарів народного споживання. Нерідко виникає затоварення на цих ринках при абсолютному скороченні особистого споживання. Спад виробництва може також зумовлюватися відливом капіталів з виробничої сфери в торгівлю, де інфляційне зростання підсолюється спекуляцією. У сферу спекулятивної торгівлі відволікається також значна частина робочої сили, що також стримує розвиток виробництва.

42. Банківське законодавство не дозволяє базові банківські операції виконувати небанківським фінансовим посередникам і одночасно дозволяє банкам виконувати небазові операції. Внесіть свої пропозиції щодо подальшого розширення банківського обслуговування клієнтів.

Крім традиційних, притаманних суто банкам операцій, вони виконують на замовлення своїх клієнтів нетрадиційні операції і послуги. Це їх змушує робити конкуренція, яка існує на грошовому ринку, а також всередині банківської системи.

Швидко розвивається попит на послуги банків у сфері обігу цінних паперів: купівля—продаж цінних паперів за заявками клієнтів, розміщення емісії цінних паперів тощо.

Лізингові послуги полягають у здаванні в оренду на тривалий строк предметів довгострокового користування. Як правило, протягом строку дії договору про лізинг орендар сплачує орендодавцю повну вартість взятого в оренду майна. Дохід банку від лізингових послуг включає: лізинговий процент, залишкову вартість майна до моменту закінчення строку оренди, податкові пільги, пов'язані з інвестуванням в обладнання. Плата за лізингову послугу нижча від позичкового процента, тому клієнту вигідніше користуватися лізингом, ніж брати грошову позичку для оренди дорогого обладнання.

Факторинг являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу (без права зворотної вимоги до клієнта). Як правило, банк купує дебіторські рахунки, пов'язані з постачанням товарів або наданням послуг. При цьому функціями банку є не тільки стягнення боргів, а й обслуговування боргу: аналіз платоспроможності боржників, інкасування, залікові Операції, прийняття на себе ризику неоплати тощо. Клієнт, що продав дебіторські рахунки, одержує від банку гроші (готівка, переказ, оплата чека тощо) у розмірі 80—90% суми рахунків.

Гарантія — це зобов'язання гаранта, що видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредитору відповідно до умов гарантійного зобов'язання певну грошову суму. Банки беруть на себе зобов'язання при несплаті клієнтом у строк належних платежів здійснити їх за рахунок власних ресурсів. Банківська гарантія може надаватися і під відповідне забезпечення, тобто супроводжуватися відповідною заставою майна.

Трастові послуги засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа — засновник — передає своє майно у розпорядження іншої особи — довірительному власнику, для управління в інтересах третьої особи — бенефіціара. Банки, виконуючи функції трасту, можуть:

• обслуговувати облігаційні послуги;

• здійснювати тимчасове управління справами компаній на

випадок їх реорганізації чи ліквідації;

• інвестувати кошти клієнта у визначені ним види активів;

• управляти коштами благодійних фондів;

• зберігати цінності.

За надання довірчих послуг банк стягує плату, розмір якої установлюється в договорі між банком та клієнтом.