
- •Вступ
- •1.5. Ринкова рівновага та механізм її досягнення
- •1.6. Сутність та структура господарського механізму
- •1.7. Підприємництво та власність, її різновиди
- •1.8. Витрати виробництва, ціна та прибуток
- •1.9. Державне регулювання економіки
- •2.2. Сутність та економічний зміст інтелектуального капіталу
- •2.3. Класифікація видів інтелектуального капіталу за ознаками
- •3.1. Сутність та джерела інвестицій
- •3.2. Інноваційна діяльність в сфері інтелектуальної економіки
- •3.3. Інноваційна модель розвитку економіки та її стратегія
- •3.4. Міжнародний рух капіталу та економічна інтеграція
- •4. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •4.2. Корпоративні трансакції та корпоративні права
- •4.3. Інтелектуальна власність як складова активів, її ознаки
- •4.6. Економічний аналіз нематеріальних активів
- •5.1. Фінанси в системі економічних відносин
- •5.4. Фінансова політика нематеріальних активів
- •5.5. Облікова політика нематеріальних активів.
- •6.1 Принципи побудови та організації бухгалтерського обліку об’єктів нематеріальних активів
- •6.2. Система рахунків бухгалтерського обліку
- •7.1. Вимоги до проведення амортизації нематеріальних активів
- •7.2. Методи амортизації нематеріальних активів
- •7.3. Переоцінка нематеріальних активів
- •8.1. Безоплатне одержання та передача нематеріальних активів
- •8.2. Внесення нематеріальних активів до Статутного капіталу
- •8.4. Продаж нематеріальних активів
- •8.5. Бухгалтерський облік роялті
- •9. МЕХАНІЗМ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
- •9.3. Комерціалізація інтелектуальної власності та її механізм
- •10. ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ
- •10.1 Визачення
- •10.3. Операції придбання нематеріальних активів на корпоративних умовах та на умовах здійснення спільної діяльності
- •10.5. Операції придбання нематеріальних активів, що не передбачають передачі права власності на таке майно та на умовах подальшої реалізації їх іншим особам
- •10.6. Операції з продажу нематеріальних активів
- •ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ЧАСТИНИ І
- •ВСТУП
- •1. ПОНЯТТЯ РИНКУ, ВАРТОСТІ, ЦІНИ
- •1.1. Поняття ринку
- •1.2. Вартість
- •1.3. Ціна та її формування
- •1.3.1. Формування рівноважної ціни
- •1.3.2. Оцінка знизу і оцінка зверху
- •1.4. Зміна вартості грошей у часі
- •1.4.1. Основні закони фінансів
- •1.4.2. Техніка розрахунку дійсної вартості
- •1.4.2.1. Формула дисконтованого грошового потоку
- •1.4.2.2. Дійсна вартість нескінченного потоку постійних платежів
- •1.4.3. Складний відсоток і періодичність платежів
- •Простий відсоток
- •Складний відсоток
- •2.1. Право на об'єкти інтелектуальної власності
- •3. ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ І МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
- •3.1. Підходи до оцінки
- •3.1.1. Загальна характеристика підходів
- •3.1.2. Витратний підхід
- •3.1.3. Порівняльний підхід
- •3.1.4. Дохідний підхід
- •3.2.1. Зв'язок між підходами і методами оцінки
- •3.2.2. Метод прямого відновлення
- •3.2.3. Метод заміщення
- •3.2.4. Метод фактичних витрат
- •3.2.5. Метод приведених витрат
- •3.2.6. Метод порівняння продажів
- •3.2.7. Метод прямої капіталізації доходу
- •3.2.8. Метод дисконтування грошових потоків
- •3.2.9. Метод надлишкового прибутку
- •3.2.10. Метод роялті
- •3.2.11. Метод звільнення від роялті
- •4.1. Оцінка ризиків
- •4.1.1. Поняття невизначеності та ризику
- •4.1.2. Аналіз чутливості
- •4.1.3. Аналіз сценаріїв
- •4.1.4. Імітаційне моделювання Монте-Карло
- •4.2. Визначення ставки дисконту
- •4.2.1. Сутність дисконтування
- •4.2.2. Модель оцінки капітальних активів (САРМ)
- •4.2.3. Кумулятивний підхід
- •4.2.4. Поправка на країновий ризик
- •4.3. Визначення ставки роялті
- •4.3.1. Зв'язок між роялті і ставкою роялті
- •4.3.2. Визначення ставки роялті для орієнтовних розрахунків
- •4.3.5. Приклад розрахунку ставки роялті
- •5.1. Загальний порядок оцінки
- •5.1.1. Алгоритм оцінки
- •5.1.2. Ідентифікація предмета оцінки
- •5.1.3. Визначення мети оцінки
- •5.1.4. Вибір бази оцінки
- •5.1.4.1. Загальні положення
- •5.1.4.2. Ринкова вартість
- •5.1.4.3. Вартість на відкритому ринку
- •5.1.4.4. Вартість при існуючому використанні
- •5.1.4.5. Розрахункова вартість реалізації
- •5.1.4.6. Розрахункова вартість обмеженої реалізації
- •5.1.4.7. Залишкова вартість заміщення
- •5.1.4.8. Вартість оренди на відкритому ринку
- •5.1.4.9. Розрахункова майбутня вартість оренди
- •5.1.4.10. Утилізаційна вартість
- •5.1.4.11. Вартість для страхування і оподаткування
- •5.1.4.12. Інвестиційна вартість
- •5.2. Оцінка прав на об'єкти промислової власності
- •5.2.1. Оцінка прав на винаходи і корисні моделі
- •5.2.1.1. Оцінка на базі витратного підходу
- •5.2.1.2. Порівняльний підхід
- •5.2.1.3. Дохідний підхід
- •5.2.2. Оцінка прав на промисловий зразок
- •5.2.3. Оцінка прав на торговельну марку
- •5.2.4.1. Нормативно-правова база оцінки
- •5.2.4.2. Формули для розрахунку вартості прав
- •5.2.4.4. База роялті
- •5.2.4.5. Ставка роялті
- •5.2.4.6. Оцінка прав на програми для ЕОМ
- •6.1.1. Поняття гудвіла
- •6.1.2. Оцінка гудвілу
- •6.2.1. Людський капітал як об'єкт оцінки
- •6.2.2. Кількісна оцінка інтелекту
- •7. ОЦІНКА ПРЕДМЕТА ЛІЦЕНЗІЇ
- •7.1. Ліцензія і ціна ліцензії
- •7.2. Фактори, що визначають ціну ліцензії
- •7.3. Види ліцензійних платежів
- •7.4. Визначення ціни ліцензії на основі розміру прибутку ліцензіата
- •7.4.1. Формула для розрахунку
- •7.5. Визначення ціни ліцензії за методом роялті
- •7.5.1. Формула для розрахунку ціни ліцензії
- •7.5.2. Розрахунковий термін дії ліцензії
- •7.5.3. Визначення величини грошових потоків
- •7.6. Визначення ціни ліцензії у вигляді паушального платежу
- •8.1. Завдання аналізу
- •8.2. Критерії економічної ефективності
- •8.3. Чиста дійсна вартість (NPV)
- •8.4. Період окупності (PBP)
- •2.8.5. Внутрішня норма віддачі (IRR)
- •8.6. Індекс прибутковості (PI)
- •8.7. Середній дохід на чистий капітал (BRR)
- •9.1.3. Міжнародні стандарти оцінки
- •9.1.4. Європейські стандарти оцінки
- •9.2. Суб'єкти оціночної діяльності
- •9.3. Основи проведення оцінки
- •9.3.1. Випадки проведення оцінки
- •9.3.2. Підстави для проведення оцінки
- •9.4. Етапи проведення оцінки
- •9.4.2. Аналіз ринку, до якого відноситься об'єкт оцінки
- •9.4.5. Складання і передача замовникові звіту про оцінку
- •9.4.5.2. Рекомендації з оформлення звіту про оцінку
- •9.4.5.3. Рецензування звіту (акту) про оцінку прав на ОІВ
9.3. Основи проведення оцінки
9.3.1. Випадки проведення оцінки
Оцінка майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності проводиться у випадках, визначених законодавством України, міжнародними договорами, на підставі договору, а також на вимогу однієї зі сторін договору і за згодою сторін [67].
Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:
-створення підприємств (господарчих товариств) на базі державного майна або майна, що перебуває у комунальній власності;
-реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств і підприємств (господарчих товариств) із державною часткою майна (часткою комунального майна);
-виділення або визначення частки майна у спільному майні, де є державна частка (частка комунального майна);
-визначення вартості внесків учасників і засновників господарчого товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарчих товариств із державною часткою (часткою комунального майна), а також у випадку виходу (виключення) учасника або засновника зі складу такого товариства;
-приватизації та іншого відчуження у випадках, установлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що перебуває в комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;
-переоцінки основних фондів для бухгалтерського обліку;
-оподатковування майна відповідно до закону;
-визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, установлених законом;
-в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку із необхідністю захисту суспільних інтересів [67].
Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного і комунального майна, відчуження державного і комунального майна способами, які не передбачають конкуренції покупців у процесі продажу, або у випадку продажу одному покупцеві, визна-
376
чення збитків або розміру відшкодування, під час рішення суперечок та
вінших випадках, визначених законодавством, або за згодою сторін.
9.3.2.Підстави для проведення оцінки
Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарської діяльності і замовником оцінки або на підставі постанови суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
У випадках, визначених нормативно-правовими актами із оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади і органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади і органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів із суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсній основі у порядку, встановленому законодавством.
Під час укладання органами державної влади і органами місцевого самоврядування договорів на проведення оцінки майна застосовуються обмеження [67, див. ст. 8]. Не допускається встановлення інших обмежень щодо участі суб'єктів оціночної діяльності у проведенні оцінки майна, крім тих, які визначено умовами конкурсного відбору згідно із законодавством.
9.3.3. Складання технічного завдання та договору на проведення оцінки
За своєю сутністю технічне завдання (ТЗ) на оцінку є погодженою клієнтом і оцінювачем інструкцією про виконання роботи. До складу ТЗ включають наступні пункти:
-найменування і місцезнаходження об'єкта оцінки;
-найменування клієнта - замовника оцінки;
-найменування оцінювача;
-найменування власника оцінюваної власності;
-характер поточного використання ОІВ;
-склад оцінюваних прав;
-мета оцінки;
377
-база оцінки із визначеннями і коментарями;
-дата оцінки або майбутнього продажу;
-перелік допущень і обмежень, що використовуються при оцінці;
-перелік інформації, що надається клієнтом, дату її подання, контактні адреси і телефони осіб, відповідальних за надання інформації;
-особливі інструкції клієнта із приводу проведення оцінки;
-ступінь і глибина огляду об'єкта оцінки;
-дата закінчення роботи;
-форма надання результатів оцінки;
-підписи, печатки клієнта та оцінювача.
Після узгодження ТЗ клієнт і оцінювач укладають договір на виконання оцінки. З юридичної точки зору договір на оцінку є звичайним договором між замовником і виконавцем на виконання певного виду робіт або послуг. На практиці специфічні особливості, пов'язані із оціночною діяльністю, формулюються із урахуванням ТЗ на оцінку і основних передумов, допущень і обмежень, у рамках яких виконується оцінка.
Договір на проведення оцінки майнових прав інтелектуальної власності складається у письмовій формі і може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору окрім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника, як сторону договору, поширюються обмеження [67, ст. 8].
Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також особи, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної і достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності – су- б'єкта господарської діяльності за умови виконання вимог [67, ст. 8, 9].
Істотними умовами договору на проведення оцінки є:
-зазаначення майнових прав, що підлягають оцінці;
378