Припустимо, що в нашому прикладі, наведеному вище, обсяг фактичного виробництва становить за п’ять років 23000 од. продукції, а саме по кожному року : 1-й рік – 4600, 2-й рік – 3950, 3-й рік – 4800, 4-й

рік – 5900, 5-й рік – 3750.

Підставимо ці значення в формулу і обчислимо норму аморти-

зації :

Норма амортизації = 30000/23000 = 1,3043 грн./од.

Виходячи з цього обчислимо амортизаційні відрахування методом суми одиниць продукції (табл. 8.12.).

Слід зазначити, що вибір бази розрахунку амортизаційних відрахувань залежить від узгодженої наперед величини обсягів виробництва, кількості продажу, отриманого прибутку (доходу) тощо. Тобто, база розрахунку визначається самостійно підприємством в залежності від якісного впливу об’єкта нематеріального активу, її сталості в майбутньому. На цій основі спирається розрахунок норми амортизації. Це і є основним недоліком цього методу, тому що важко спрогнозувати базу, на якій може спиратися розрахунок норми амортизації.

7.3. Переоцінка нематеріальних активів

Переоцінка нематеріальних активів може здійснюватись за справедливою вартістю на дату балансу тих, щодо яких існує активний ринок.

Активний ринок – це ринок, якому притаманні такі умови:

-предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

171

-у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

-інформація про ринкові ціни є загально доступною.

Вразі відсутності умов, для яких існує активний ринок, переоцінка нематеріальних активів може здійснюватись за справедливою вартістю не по балансу тих, щодо яких існує ринок з ознаками неудосконаленої конкуренції, а саме для якого притаманні такі умови:

-на ринку діють десятки переважно серйозних підприємств, які конкурують між собою;

-конкуренти здійснюють продаж нематеріальних активів одного виду, але з визначеними лише їм особливостями;

-кожне підприємство володіє монопольним правом продажу свого нематеріального активу;

-на такому ринку домінує нецінова конкуренція, яка спирається на нематеріальні активи зі своїми особливостями з широким використанням реклами та правом продажу торгової марки;

-контроль над ринковим ціноутворенням здійснюється у вузьких межах.

У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі ніші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку), щоб не було перекосу вартості групи. Це означає, що всі об’єкти однієї групи відображаються по первісній вартості, або всі – за ринковою вартістю (справедливою вартістю).

Переоцінена первісна вартість об’єкта нематеріального активу та знос об’єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Індекспереоцінки= справедливавартістьнематеріальногоактиву залишковавартістьнематеріальногоактиву

Якщо підприємством проведена переоцінка об’єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці.

172

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріального активу відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки – у складі витрат звітного періоду.

При здійснені уцінки нематеріальних активів зменшення суми зносу відображається по дебету рахунка 133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів”, а сума уцінки залишкової вартості нематеріального активу списується на витрати звітного періоду і відтворюється по дебету рахунка 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій” в кредит рахунку 12 “Нематеріальні активи”

Приклад 1. Протягом відповідного періоду на об’єкт нематеріального активу вартістю 30000 грн. нараховувався знос в розмірі 6000 грн. Необхідно здійснити уцінку нематеріального активу, якщо відомо, що справедлива вартість цього нематеріального активу становить

21360 грн.

Послідовність здійснення уцінки первісної вартості об’єкта нематеріального активу та суми нарахування зносу показано в табл. 8.13.

Таблиця 8.13.

Розрахунок уцінки нематеріального активу та суми нарахування зносу

Результати переоцінки (уцінки) відобразимо в бухгалтерському обліку з додержанням вимоги, що сума уцінки залишкової вартості нематеріального активу списується на витрати звітного періоду (табл. 8.14.).

173

Таблиця 8.14.

Бухгалтерський облік уцінки нематеріального активу

За даними розрахунку видно, що :

залишок по кредиту рахунка 133 склав 6000 грн. – 660 грн. = 5340 грн., що відповідає сумі зносу з урахуванням переоцінки (ряд. 6

табл. 8.13.)

залишок по дебету рахунка 12 склав 3000 грн. - 660 грн. - 2640 грн. = 26700 грн., що відповідає переоціненій первісній вартості (ряд. 5

табл. 8.13.);

залишкова вартість нематеріального активу становила 26700 грн. – 5340 грн. = 21360 грн., що відповідає справедливій або переоціненій залишковій вартості нематеріального активу (ряд. 3 табл. 8.13.)

При здійсненні дооцінки нематеріальних активів сума дооцінки відноситься на збільшення первісної вартості нематеріального активу по кредиту рахунка 423 “Дооцінка активів” в дебет рахунку 12 “Нематеріальні активи” і одночасно відображається збільшення суми зносу, що відтворюється кореспонденцією рахунків по дебету 423 “Дооцінка активів” в кредит рахунку 133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів”.

Приклад 2. Протягом відповідного періоду на об’єкт нематеріального активу вартістю 28000 грн. нараховувався знос в розмірі 7000 грн. Необхідно здійснити уцінку нематеріального активу, якщо відомо, що справедлива вартість цього нематеріального активу становить

30030 грн.

Послідовність здійснення уцінки первісної вартості об’єкта нематеріального активу та суми нарахування зносу показано в табл. 8.15.

174

Таблиця 8.15.

Розрахунок уцінки нематеріального активу та суми нарахування зносу

Результати переоцінки (дооцінки) відобразимо в бухгалтерському обліку з додержанням вимоги, що сума дооцінки залишкової вартості нематеріального активу відображається в складі додаткового капі-

талу (табл. 8.16.) :

Таблиця 8.16.

Бухгалтерський облік уцінки нематеріального активу

За даними розрахунку видно, що :

залишок по кредиту рахунка 133 склав 7000 грн. + 3010 грн. = 10010 грн., що відповідає сумі зносу з урахуванням дооцінки (ряд. 6

табл. 8.15.)

залишок по дебету рахунка 12 склав 28000 грн. + 12040 грн. = 40040 грн., що відповідає переоціненій первісній вартості нематеріального активу (ряд. 5 табл. 8.15.);

залишкова вартість об’єкта нематеріального активу становила 40040 грн. – 10010 грн. = 30030 грн., що відповідає справедливій або переоціненій залишковій вартості нематеріального активу (ряд. 3 табл. 8.15.)

175

Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта нематеріального активу при черговій дооцінці вартості цього об’єкта нематеріальних активів включається до складу доходів звітного періоду із відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.

Приклад 3. Припустимо, що через деякий час виникла потреба здійснити переоцінку нематеріальних активів, які показані в першому прикладі. При цьому на відміну першої переоцінки нематеріальний актив дооцінюється, а оскільки сума дооцінки перевищує суму попередньої уцінки.

Послідовність здійснення розрахунку чергової дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріального активу та суми нарахування зносу показано в табл. 8.17.

Таблиця 8.17.

Розрахунок чергової дооцінки нематеріального активу та суми нарахування зносу

Результати чергової переоцінки (дооцінки) відобразимо в бухгалтерському обліку з додержанням вимоги, що різниця між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів вказаним перевищенням відобразимо у складі іншого додаткового капіталу (табл. 8.18.):

176

Таблиця 8.18.

Бухгалтерський облік чергової дооцінки нематеріального активу

Після відображення результатів переоцінки (дооцінки) нематеріального активу в бухгалтерському обліку за даними розрахунку видно :

-залишок по кредиту рахунка 133 склав 3000 грн. + 780 грн. = 3780 грн., що відповідає сумі зносу з урахуванням переоцінки ряд. 7 табл. 8.17.)

- залишок по дебету рахунка 12 склав 26700 грн. + 2640 грн. + 4302 грн. = 33642 грн., що відповідає переоціненій первісній вартості нематеріального активу (ряд. 6 табл. 8.17.);

-залишкова вартість об’єкта нематеріального активу становила 33642 грн. – 3780 грн. = 29862 грн., що відповідає справедливій або переоціненій залишковій вартості нематеріального активу (ряд 4 табл. 8.17.)

За результатами бухгалтерських проведень, відображених у строках 2 та 3 у таблиці 8.18. видно, що додатковий капітал збільшився на різницю між сумою останньої дооцінки залишкової вартості нематеріального активу та сумою перевищення, яка відображена у ряд. 1 :

(33642 грн. – 26700 грн.) – 2640 грн. =

= 4302 грн. – 780 грн. = 3522 грн.

Сума в дужках показує різницю між черговою дооцінкою нематеріального активу та його першою переоцінкою, на які вплинув відповідний розмір справедливої вартості нематеріального активу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об’єктів нематеріальних активів при черговій

177

уцінці залишкової вартості цього активу спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової )останньої) уцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів і вказаним перевищенням до витрат звітного періоду.

Приклад 4. Припустимо, що через деякий час виникла потреба здійснити переоцінку нематеріальних активів, які показані в другому прикладі. При цьому на відміну першої переоцінки нематеріальний актив дооцінюється.

Послідовність здійснення розрахунку чергової уцінки залишкової вартості об’єкта нематеріального активу та суми нарахування зносу показано в табл. 8.19.

Результати чергової переоцінки (уцінки) відобразимо в бухгалтерському обліку з додержанням вимог, що різниця між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів і вказаним перевищенням спрямуємо на зменшення іншого додаткового капіталу (табл. 8.20.):

178

Таблиця 8.20.

Бухгалтерський облік чергової дооцінки нематеріального активу

Після відображення результатів переоцінки (уцінки) нематеріального активу в бухгалтерському обліку за даними розрахунку видно :

залишок по кредиту рахунка 133 склав 7000 грн. - 980 грн. = 6020 грн., що відповідає сумі зносу з урахуванням переоцінки (строка 7

табл. 8.19.)

залишок по дебету рахунка 12 склав 40040 грн. - 1202 грн. - 4404 грн. = 34434 грн., що відповідає переоціненій первісній вартості нематеріального активу (строка 6 табл. 8.19.);

залишкова вартість об’єкта нематеріального активу становила 33040 грн. – 4626 грн. = 28414 грн., що відповідає справедливій або переоціненій залишковій вартості нематеріального активу (строка 4 табл. 8.19.).

За результатами бухгалтерських проведень, відображених у строках 1 та 2 у таблиці 8.20 видно, що додатковий капітал зменшився на суму перевищення попередніх дооцінок (уцінок) залишкової вартості (9030 грн.) над сумою попередніх уцінок (0 грн.).

При вибутті об’єктів нематеріальних активів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта нематеріальних активів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

179

Приклад 5 Припустимо, що переоцінений об’єкт нематеріального активу , який наведений у прикладі 3, вибуває. При цьому переоцінена залишкова вартість нематеріального активу склала 29862 грн., а продажна вартість склала 32500 грн. Витрати, які пов’язані з вибуттям нематеріального активу склали 300 грн. Перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості становило (див. табл. 8.18.)

Послідовність здійснення розрахунку вибуття нематеріального активу, який був переоцінений показано в табл. 8.21.

Таблиця 8.21. Розрахунок вибуття нематеріального активу, який був переоцінений

Слід зазначити, що дооцінка збільшувала додатковий капітал, тоді при продажі нематеріального активу, який був переоцінений, слід це збільшення списати. (табл. 8.22.):

Таблиця 8.22.

Бухгалтерський облік вибуття об’єкту нематеріального активу, який раніше був переоцінений

180

При здійсненні бухгалтерських проведень (табл. 8.22.) були використані наступні рахунки:

12 – “Нематеріальні активи”

377 – “Розрахунки з іншими кредиторами”

42 – “Додатковий капітал”

441 – “Прибуток нерозподілений”

63 – “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”

641 – “Розрахунки по податкам”

742 – “Доход від реалізації необоротних активів”

793 – “Результат іншої звичайної діяльності”

972 – “Собівартість реалізованих необоротних активів”.

181