GDiK / ГДiК_РГЗ

11

1.2.4.3 Збереження графіки

Для збереження графіки потрібно виділити рисунок, що необхідно зберегти, та виконати одну з операцій перерахованих нижче.

Для того, щоб зберегти рисунок або групу рисунків у вигляді файлу, потрібно натиснути на нього (них) правою кнопкою миші, а потім обрати команду «Зберегти як рисунок». У діалоговому вікні «Збереження документа» вибрати потрібний формат або використати формат за замовчуванням та натиснути «Зберегти».

Для збереження графіки в бібліотеці макетів потрібно обрати рисунок або групу об’єктів і в меню «Вставлення» обрати пункт «Додати обраний об’єкт у бібліотеку макетів» та ввести ім’я макету, вибрати одну з операцій у полі «Розділ» та натиснути кнопку ОК.

1.2.5 Веб-публікації

У Microsoft Publisher можна створювати два типу публікацій: друковані та веб-публікації. Робота з веб-публікаціями відбувається в режимі Веб. Параметри, доступні в режимі Веб, призначені для вебпублікацій і дозволяють оптимізувати відображення публікацій у веббраузері. З цієї ж причини певні параметри форматування тексту та засоби, призначені для роботи з друкованими публікаціями, такі як «Засоби професійного друку», недоступні в режимі Веб.

Тип публікації легко можна дізнатися, подивившись на рядок заголовка: там відображається напис «Друкована публікація» або «Веб-публікація».

Друковану публікацію можна перетворити у веб-публікацію і навпаки. При створенні початкової публікації за допомогою майстра використовувані параметри майстра будуть недоступні для перетвореної публікації. Оскільки одні властивості друку недоступні в режимі Веб, а інші – в режимі Друк, при перетворенні типу публікації можлива зміна форматування.

Щоб перетворити друковану публікацію у веб-публікацію треба відкрити її та у меню «Файл» вибрати команду «Перетворити у вебпублікацію», а далі діяти відповідно до інструкцій майстра. Для зворотного перетворення потрібно в меню «Файл» вибрати «Перетворити в друковану презентацію».

12

У Microsoft Publisher 2010 створення нових веб-додатків та вебпублікацій не підтримується, дозволяється тільки редагувати вебпублікації, які було створено раніше.

1.2.6 Розширення функціональності в різних версіях

Microsoft Publisher

Які і інші додатки Office 2010 (Word, PowerPoint тощо), Publisher 2010 використовує інтерфейс Office Fluent, в якому для організації роботи з додатком застосовується стрічка (яку можна налаштувати відповідно до власних потреб) та подання Backstage.

Publisher 2010 дозволяє повторно використовувати контент з публікацій та інших документів, зберігаючи текст, елементи дизайну та рисунки у вигляді стандартних блоків (для цього призначена команда «Зберегти як стандартний блок…» контекстного меню). Для повторного використання створеного стандартного блоку необхідно скористатись розділом «Стандартні блоки» вкладки «Вставлення».

Microsoft Publisher 2010 надає вдосконалені засоби роботи з зображеннями: обертання, масштабування та обрізання тощо, для чого призначена вкладка «Знаряддя для зображень | Формат».

Для вирівняння та впорядкування вмісту сторінки використовуються візуальні направляючі. Для навігації по сторінкам виділена спеціальна область, на якій сторінки відбиваються у вигляді мініатюр, звідки надається контекстне меню задач управління сторінкою.

Для надання публікації іншим користувачам (зокрема замовникам) призначена окрема вкладка «Розсилки».

1.3 Завдання до роботи

1.3.1Ознайомитися з основними теоретичними відомостями за темою роботи, використовуючи дані методичні вказівки, а також рекомендовану літературу.

1.3.2Вивчити програму Publisher, зокрема дослідити пункти головного меню та навчитися:

– створювати та зберігати нові публікації;

– використовувати шаблони публікацій та самостійно змінювати оформлення;

13

–вставляти в публікацію таблиці, графіки, малюнки, створені за допомогою інших програм;

–навчитися працювати з об’єктами бібліотеки макетів, дублювати сторінки публікації.

1.3.3 Підготувати доповідь на будь-яку тему, попередньо узгоджену з викладачем.

У розділі «Публікації для друку» створити швидку публікацію на основі підготовленої доповіді, що складається не менше ніж з 8 сторінок.

При створенні публікації обов’язково необхідно, використовуючи відповідні засоби Publisher, виконати:

–зміну кольорової схеми публікації;

–використати різні стилі форматування тексту;

–вставити малюнки та таблиці;

–додати особисті дані.

1.3.4На основі тексту створеної публікації створити буклет.

1.3.5Створити власну візитну картку.

1.3.6Оформити звіт з роботи

1.3.7Відповісти на контрольні запитання.

1.4 Зміст звіту

1.4.1Тема та мета роботи.

1.4.2Завдання до роботи.

1.4.3Короткі теоретичні відомості.

1.4.4Текст підготовленої доповіді.

1.4.5Фрагмент (не менше ніж 5 сторінок) створеної публікації.

1.4.6Зображення буклету та візитної картки.

1.4.7Висновки, що містять відповіді на контрольні запитання (5 шт. за вибором студента), а також відображують результати виконання роботи та їх критичний аналіз.

1.5 Контрольні запитання

1.5.1Для чого використовують програму Microsoft Publisher?

1.5.2Поясніть призначення пунктів головного меню MS Publisher 2003: Файл, Правка, Вид, Вставлення, Формат, Сервіс, Таблиця, Розташування, Вікно, Довідка.

14

1.5.3Поясніть призначення вкладок MS Publisher 2010: Файл, Основне, Вставлення, Макет сторінки, Розсилки, Рецензування, Вигляд? Які додаткові вкладки можуть використовуватися в процесі роботі?

1.5.4Як створити нову публікацію в Publisher 2010?

1.5.5Назвіть способи створення нової публікації в Publisher

2003.

1.5.6Як змінити шаблон оформлення публікації?

1.5.7Як збільшити/зменшити шрифт тексту?

1.5.8Які додаткові можливості форматування тексту присутні в

Publisher?

1.5.9Як створити автофігуру?

1.5.10Як створити листівку в Publisher?

1.5.11Чи можна в якості фона встановити малюнок або фотока-

ртку?

1.5.12Чи можна створювати новий шаблон публікації?

1.5.13Які типи вирівнювання тексту передбачено у Publisher?

1.5.14Що таке місцезаповнювач?

1.5.15Чи можна імпортувати стиль з документу MS Word?

1.5.16Як створити новий текстовий стиль?

1.5.17Чи можна вилучати текстовий стиль з публікації?

1.5.18Файли яких форматів підтримує програма Publisher?

1.5.19Для чого потрібна перевірка стану картинок в публікації? Як перевірити стан картинки в публікації?

1.5.20Які малюнки не відображає диспетчер графіки?

1.5.21Як зберегти зображення у Publisher як файл?

1.5.22Чи можна використовувати контент публікації повторно?

1.5.23Які типи публікацій можна створювати?

1.5.24Чи можна перетворювати друковану публікацію у вебпублікацію і навпаки?

1.5.25Який стиль застосовується за замовчуванням до абзаців після вилучення власного стилю?

1.5.26Як додати до публікації об’єкт з бібліотеки макетів?

1.5.27Як розмістити текст в автофігурі?

1.5.28Чи можливо окремо створити головну сторінку?

1.5.29Переваги та недоліки програми Microsoft Publisher.

1.5.30Які додаткові можливості надає MS Publisher 2010 і чим вони корисні?

15

2 РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНЕ ЗАВДАННЯ № 2 ОФОРМЛЕННЯ ПРОГРАМНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

2.1 Мета роботи

Навчитися оформлювати програмну документацію.

2.2 Основні теоретичні відомості

Основними документами при розробленні програмного забезпечення є:

–технічне завдання;

–специфікація;

–опис програми;

–текст програми;

–керівництво програміста;

–керівництво системного програміста;

–керівництво оператора.

2.2.1 Технічне завдання

Згідно з ГОСТом 19.201–78 технічне завдання повинно містити такі розділи:

–вступ;

–підстави для розробки;

–призначення розробки;

–вимоги до програми чи програмному виробу;

–вимоги до програмної документації;

–техніко-економічні показники;

–стадії та етапи розробки;

–порядок контролю та приймання.

Утехнічне завдання допускається включати додатки.

Узалежності від особливостей програми чи програмного виробу допускається уточнювати зміст розділів, вводити нові розділи чи поєднувати окремі з них.

16

У розділі «Вступ» вказують найменування, коротку характеристику області застосування програми чи програмного виробу та об’єкта, у якому використовують програму чи програмний виріб.

У розділі «Підстави для розробки» повинно бути зазначено:

– документ (документи), на підставі якого ведеться розроблен-

ня;

–організація, що затвердила цей документ, і дата його затвердження;

–найменування і (або) умовне позначення теми розробки.

Урозділі «Призначення розробки» повинно бути зазначене функціональне та експлуатаційне призначення програми чи програмного виробу.

Розділ «Вимоги до програми чи програмного виробу» повинен містити наступні підрозділи:

– вимоги до функціональних характеристик;

– вимоги до надійності;

– умови експлуатації;

– вимоги до складу та параметрів технічних засобів;

– вимоги до інформаційної та програмної сумісності;

– вимоги до маркування та упакування;

– вимоги до транспортування та збереження;

– спеціальні вимоги.

Упідрозділі «Вимоги до функціональних характеристик» повинно бути зазначено вимоги до складу виконуваних функцій, організації початкових і вихідних даних, тимчасових характеристик тощо.

Упідрозділі «Вимоги до надійності» повинно бути зазначено вимоги до забезпечення надійного функціонування (забезпечення стійкого функціонування, контролю початкової та вихідної інформації, часу відновлення після відмовлення тощо).

Упідрозділі «Умови експлуатації» повинно бути зазначено умови експлуатації (температура навколишнього повітря, відносна вологість тощо для обраних типів носіїв даних), при яких повинні забезпечуватися задані характеристики, а також вид обслуговування, необхідна кількість і кваліфікація персоналу.

Упідрозділі «Вимоги до складу і параметрів технічних засобів» указують необхідний склад технічних засобів із зазначенням їхніх основних технічних характеристик.

17

Упідрозділі «Вимоги до інформаційної і програмної сумісності» повинно бути зазначено вимоги до інформаційних структур на вході і виході та методів розв’язання, вихідних кодів, мов програмування та програмних засобів, що використовуються програмою. За необхідності повинен забезпечуватися захист інформації та програм.

Упідрозділі «Вимоги до маркування та упакування» у загальному випадку указують вимоги до маркування програмного виробу, варіанти та способи упакування.

Упідрозділі «Вимоги до транспортування та збереження» повинні бути зазначені для програмного виробу умови транспортування, місця збереження, умови збереження, умови складування, терміни збереження в різних умовах.

Урозділі «Вимоги до програмної документації» повинен бути зазначений попередній склад програмної документації і, за необхідності, спеціальні вимоги до неї.

Урозділі «Техніко-економічні показники» повинні бути зазначені: орієнтована економічна ефективність, передбачувана річна потреба, економічні переваги розробки порівняно з кращими вітчизняними та закордонними аналогами.

Урозділі «Стадії та етапи розробки» установлюють необхідні стадії розроблення, етапи та зміст робіт (перелік програмних документів, що повинні бути розроблені, погоджені та затверджені), а також, як правило, терміни розроблення, та визначають виконавців.

Урозділі «Порядок контролю та приймання» повинні бути зазначені види іспитів і загальні вимоги до приймання роботи.

2.2.2 Специфікація

Згідно з ГОСТом 19.202-78 специфікація повинна містити розді-

ли:

–документація;

–комплекси;

–компоненти.

Специфікацію оформлюють у вигляді таблиці. Найменування кожного розділу вказують у виді заголовка в графі «Найменування». Для документів, виконаних друкованим способом, заголовок підкреслюють.

18

Урозділ «Документація» вносять програмні документи на дану програму, крім специфікації і технічного завдання, у порядку зростання коду виду документа, що входить у позначення.

Далі записують запозичені програмні документи. Запис їх виконується в порядку зростання кодів підприємств-розробників і далі в порядку зростання коду виду документа, що входить у позначення.

Після кожного розділу специфікації необхідно залишати декілька вільних рядків для додаткових записів.

Графи специфікацій заповнюють наступним чином.

Уграфі «Позначення» вказують:

–у розділі «Документація» – позначення записаних документів програми;

–у розділі «Комплекси» – позначення специфікації комплексів, що входять у даний комплекс;

–у розділі «Компонента» – позначення основних програмних документів компонентів;

У графі «Найменування» вказують:

–у розділі «Документація» – найменування і вид документа для документів на дану програму; повне найменування програми, найменування й вид документа для запозичених документів;

–у розділах «Комплекси» і «Компоненти» – повне найменування програми, найменування та вид документа;

–у графі «Примітка» – додаткові відомості, що відносяться до записаної в специфікації програми.

За відсутності місця в графі «Примітка» допускається записувати тільки порядкові номери приміток. Текст приміток записують наприкінці відповідних розділів специфікації. Допускається текст приміток записувати на останніх аркушах специфікації на аркушах без граф із проставлянням порядкового номера примітки.

У графі «Позначення» запис роблять в один рядок. В інших графах специфікації записи допускаються в декілька рядків.

2.2.3 Опис програми

Згідно з ГОСТом 19.402–78 опис програми повинен містити наступні розділи:

–загальні відомості;

–функціональне призначення;

20

У додаток до опису програми допускається включати різні матеріали, що недоцільно включати в розділи опису.

2.2.4 Текст програми

Згідно з ГОСТом 19.401–78 основна частина документу «Текст програми» повинна складатися з текстів одного чи декількох розділів, яким дано найменування. Допускається вводити найменування також і для сукупності розділів. Кожний з цих розділів реалізується одним з типів символічного запису, наприклад:

–символічний запис вихідною мовою;

–символічний запис проміжними мовами;

–символічне представлення машинних кодів.

У символічний запис розділів рекомендується включати коментарі, що можуть відбивати, наприклад, функціональне призначення, структуру.

2.2.5 Керівництво програміста

Керівництво програміста оформлюється згідно з ГОСТом 19.504–79, відповідно до якого воно має містити наступні розділи:

–призначення та умови застосування програми;

–характеристики програми;

–звернення до програми;

–вхідні та вихідні дані;

–повідомлення.

Узалежності від особливостей документа допускається поєднувати окремі розділи або вводити нові.

Урозділі «Призначення та умови застосування програми» повинно бути зазначено призначення та функції, які виконуються програмою, умови, необхідні для виконання програми (обсяг оперативної пам’яті, вимоги до складу та параметрів периферійних пристроїв, вимоги до програмного забезпечення тощо).

Урозділі «Характеристика програми» повинно бути приведено опис основних характеристик і особливостей програми (часові характеристики, режим роботи, засоби контролю правильності виконання та самовідновлення програми тощо).