
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1 Загальні положення
- •1.1 Мета курсового проектування
- •1.2 Тематика курсових проектів
- •1.3 Організація курсового проектування
- •1.3.1 Визначення теми курсового проекту
- •1.3.2 Розробка технічного завдання
- •1.3.3 Розробка курсового проекту
- •1.3.4 Захист курсового проекту
- •1.3.5 Доповідь про виконання курсового проекту
- •2 Структура курсового проекту
- •2.1 Загальні вимоги до курсового проекту
- •2.2 Склад курсового проекту
- •2.3 Зміст розділів пояснювальної записки
- •2.4 Склад графічної частини курсового проекту
- •3 Загальні вимоги до оформлення матеріалів курсового проекту
- •3.1 Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •1 2 3 4
- •3.1.1 Оформлення основного тексту пояснювальної записки
- •3.1.2 Заголовки розділів та підрозділів
- •3.1.3 Перелічення, числа в тексті
- •3.1.4 Скорочення, умовні позначки, одиниці вимірів, розмірність
- •3.1.5 Правила написання формул
- •3.1.6 Оформлення таблиць та списків
- •3.1.7 Оформлення рисунків та графіків
- •3.1.8 Посилання
- •3.1.9 Перелік посилань
- •Приклади оформлення бібліографічного опису переліку посилань, які відповідають сучасним вимогам, для різного типу посилань, наведені в додатку в.
- •3.1.10 Додатки
- •3.2 Вимоги до оформлення графічних матеріалів
- •Додаток a Перелік тем курсових проектів
- •Додаток б Бланк технічного завдання на курсовий проект
- •Завдання
- •Додаток в Приклади оформлення бібліографічного опису у переліку посилань
- •Збірника
- •Журналу
- •Іноземного журналу
3.1.7 Оформлення рисунків та графіків
Всі рисунки виконуються з дотриманням правил ЄСКД. Заголовки до рисунків повинні доповнювати текст ПЗ, а не повторювати його.
У випадку використання рисунків враховується наступне:
нумерація рисунків повинна бути по розділам (Рисунок 4.1, Рисунок 5.2 і т.п., приклад наведено на рис. 3.3);
заголовок рисунку зазначається після рисунку та вирівнюється посередині, наприкінці заголовка крапка не ставиться;
використані на рисунках умовні позначки мають бути пояснені в підрисункових підписах.
В пояснювальній записці всі рисунки повинні бути виконані одноманітно: тільки з номером або з номером та назвою рисунка.
Рисунок 3.3 –Топологія мережі у вигляді зірки
Графіки слід виконувати з сіткою, але без стрілок. Сітка визначається масштабом шкал (рівномірних або логарифмічних) осей координат. На осях вказують назву та розмірність величини, чисельні значення яких показані на діленнях шкали. Якщо на одному рисунку приведені кілька графіків, то вони викреслюються різними лініями, або різними кольорами, або коло них проставляють позначки з подальшою розшифровкою. Наприклад:
t, c
Рисунок 3.4 – Перехідні характеристики аперіодичної ланки при різних коефіцієнтах посилення: h1(t) – при k=6; h2(t) – при k=3
3.1.8 Посилання
Посилання в тексті на джерела варто зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “...у роботах [1-7]...”.
Приклад. Цитата в тексті: „...у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70% [6]”
Відповідний опис у переліку посилань:
6. Коротун М.С. Автоматизація робіт в установах / С.М. Коротун // Вісник ЗНУ. – 1995. – №11. – С.69.
3.1.9 Перелік посилань
Список використаних джерел (перелік посилань) містить в собі бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків у кінці тексту пояснювальної записки, починаючи з нової сторінки. Список використаних джерел повинний бути однотипне оформлений згідно чинного державного стандарту. Список використаних джерел треба розміщувати одним із таких способів:
у порядку появи посилань у тексті;
в алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків;
у хронологічному порядку.
Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).
До основних елементів бібліографічного опису належить інформація про автора (чи авторів), назву твору, вид видання (перевидання чи переклад), місце видання, видавця, рік видання та обсяг публікації. У бібліографічному описі використовують різні скорочення, які регламентовані відповідними стандартами. Кожну ділянку бібліографічного опису розділяють знаком крапка і тире (.–), який допускається заміняти знаком крапка (.).
Приклади оформлення бібліографічного опису переліку посилань, які відповідають сучасним вимогам, для різного типу посилань, наведені в додатку в.
3.1.10 Додатки
Додатки слід оформляти, як продовження пояснювальної записки, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті ПЗ.
Кожний додаток повинний починатися з нової сторінки. Додаток повинний мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. У правому куті над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово „Додаток” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, I, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і таке інше.
Один додаток позначається як „Додаток А”.
Додатки повинні мати спільну з рештою пояснювальної записки наскрізну нумерацію сторінок.