38

Міністерство освіти і науки україни

Запорізький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторних робіт з дисципліни

“Комп‘ютерні системи”

для студентів спеціальності 6.091501 «Комп‘ютерні системи та мережі»

напрямку 6.50102 «Комп‘ютерна інженерія»

всіх форм навчання

Частина 2

Розподілені обчислення на базі ОС Windows

2010

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Комп‘ютерні системи” для студентів спеціальності6.091501 «Комп‘ютерні системи та мережі» напрямку6.50102«Комп‘ютернаінженерія» всіх форм навчання. Частина 2. Розподілені обчислення на базі ОС Windows / Укл. С.Д. Точилін, Т.С. Дьячук, Т.С. Драмашко - Запоріжжя: ЗНТУ, 2010. – 38 с.

Укладачі:

С.Д. Точилін, доцент, к.ф-м.н.

Т.С. Дьячук, асистент

Т.С. Драмашко, асистент

Рецензент: Р.К. Кудерметов, доцент, к.т.н.

Відповідальний за випуск: Т.С. Дьячук, асистент

Затверджено

на засіданні кафедри

«Комп’ютерних систем та мереж»

Протокол № 1від31.08.2010

ЗМІСТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 1

Запорізький національний технічний університет 1

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 1

до лабораторних робіт з дисципліни 1

“Комп‘ютерні системи” 1

для студентів спеціальності 6.091501 «Комп‘ютерні системи та мережі» 1

напрямку 6.50102 «Комп‘ютерна інженерія» 1

всіх форм навчання 1

Частина 2 1

Розподілені обчислення на базі ОС Windows 1

2010 1

ЗМІСТ 3

1 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3 CORBA 4

1.1 Теоретичні відомості про CORBA 4

1.1.2 IOR-доступ до віддалених об'єктів 6

1.1.3 Мова IDL 6

1.2 Завдання до лабораторної роботи 8

1.2.1 Порядок створення java CORBA-додатка 8

1.2.2 З'єднання із сервером без використання служби імен 13

1.3 Контрольні питання 15

1.4 Зміст письмового звіту 16

2 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4 JAVA-СЕРВЛЕТИ 17

2.1 Теоретичні відомості 17

2.2 Завдання до лабораторної роботи 18

2.2.1 Створення і розгортання Web-додатку на основі сервлет-технології 18

2.2.2 Перший сервлет 19

2.2.3 Завдання 1 22

2.2.4 Робота сервлетів з протоколом http 22

2.2.5 Завдання 2 24

2.2.6 Завдання 3 – самостійна робота за індивідуальним варіантом 24

2.3 Контрольні питання 29

2.4 Зміст письмового звіту 30

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ВИВЧЕННЯ 31

Додаток А Індивідуальні варіанти до лабораторної роботи №3 32

Додаток Б Конфігурування Web-додатків з використанням сервлет-технології 34

Додаток В Основні поняття HTML 36

1 Лабораторна робота №3 corba

Мета роботи: Ознайомитися зі специфікацією CORBA (Common Object Request Broker Architecture). Навчитися створювати розподілені додатки за допомогою Java реалізації CORBA.

1.1 Теоретичні відомості про corba

1.1.1 Загальні відомості про corba

Міжнародна організація з розвитку стандартів об'єктного програмування -OMG (Object Management Group) була створена з метою "просування" об‘єктно-орієнтованого підходу до розробки розподіленого програмного забезпечення.

OMG включає близько 800 членів. В 1989 році групою була запропонована технологія CORBA для нової архітектури ОМА (Object Management Architecture - архітектура керування об'єктами), в основу якої була покладена технологія віддаленого виклику об'єктів.

Згодом технологія CORBA, що представляє інтерес як для промислових, так і для комерційних сфер, була значно вдосконалена й тепер доступні декілька її реалізацій.

Головною складовою архітектури CORBA (архітектура загальних брокерів об'єктних запитів) є спеціальні механізми, за допомогою яких об'єкти розподіленої системи передають один одному запити й отримують відповіді, причому самі ці механізми, які називаються брокерами об'єктних запитів (Object Request Broker, ORB), є прозорими для об'єктів.

Інфраструктура CORBA дозволяє встановлювати зв'язок між об'єктами незалежно від використовуваних для їх реалізації платформ і технологій. Відповідність стандарту CORBA гарантує переносимість об'єктів і їх здатність до взаємодії в мережі гетерогенних систем.

Версія CORBA 1.1, випущена в 1991 році, складалася із двох компонентів: мови опису інтерфейсів і інтерфейсу прикладного програмування, що забезпечують взаємодію об'єктів за принципом "клієнт-сервер" у рамках певної реалізації брокера об'єктних запитів.

Версія CORBA 2.0, прийнята в грудні 1994 року, описує, як можуть взаємодіяти брокери об'єктних запитів різних виробників. В останні роки широко використовується версія стандарту CORBA 2.4 і починається освоєння версії 3.0.

Брокер (ORB) об'єктних запитів являє собою проміжне програмне забезпечення, що забезпечує взаємодію між об'єктами за принципом "клієнт-сервер".

Схема цієї взаємодії така. Клієнт, з використанням заглушки (stub), викликає метод серверного об'єкта, розташованого на локальному або віддаленому комп'ютері, а брокер перехоплює виклик і знаходить об'єкт, якому він призначається, активізує його метод, передає йому параметри й повертає результат. Клієнту не потрібно знати, де перебуває об'єкт, на якій мові програмування він написаний, у якій операційній системі працюють і які інші характеристики його осередку. Все, що необхідно клієнтам, - це інтерфейс об'єкта.

Робоча група OMG пропонує стандартні специфікації відповідностей для мов Ada, З, C++, COBOL, мови сценаріїв CORBA, Lisp, Java, PL/1, Python і Smalltalk.

Є множина реалізацій ORB, серед яких найбільшою популярністю користуються VisiBroker фірми Borland International, Orbix фірми IONA Technologies і Java ORB - фірми Sun Microsystems.

Взаємодія брокерів об'єктних запитів основана на протоколі GIOP (General Inter-ORB Protocol - протокол загального призначення для взаємодії між брокерами об'єктних запитів), що визначає стандартний набір форматів повідомлень (які містять закодований виклик методу або його результат), які передаються між брокерами за допомогою транспортного протоколу, орієнтованого на установку з'єднання.

Ще один протокол, IIOР (Internet Inter-ORB Protocol - протокол взаємодії між брокерами об'єктних запитів в Інтернеті), визначає механізм передачі за допомогою протоколу ТСР/IР.

Для звертання до віддалених методів в CORBA створюється об'єкт-служник (servant). "Служник" - реалізація об'єкта CORBA конкретною мовою.

Частина стандартної поставки J2SE SDK для роботи з CORBA називають Java IDL. Вона включає пакет org.omg.CORBA і велику кількість допоміжних класів і утиліт.