Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

M03523

.pdf
Скачиваний:
8
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
574.35 Кб
Скачать

51

∑В - сума видатків населення.

Позитивне сальдо свідчить про зростання залишків готівки в населення; від'ємне - про зменшення.

2. Платоспроможний попит на товари:

ПП = ∑Д - ОП – ПВ - Вф.о. - З - Він.вал - Сгрош.пер., (5.6)

де ОП - оплата послуг; ПВ - обов'язкові платежі та добровільні внески;

Вф.о. - видатки фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльно-

сті;

З - приріст заощаджень у вкладах і придбання цінних паперів; Він.вал. - видатки на купівлю іноземної валюти;

Сгрош.пер. - сальдо грошових переказів (від'ємне). 3. Оборотна каса населення:

Ок.н. =

ГПнас БПнас

,

(5.7)

 

 

V

 

де ГПнас - грошові прибутки населення; БПнас - безготівкові платежі населення;

V - середня кількість оборогів грошової маси.

4. Середня тривалість одного обороту однієї наявної гривні, в

днях:

Д =

Ок.н. × Д

,

(5.8)

ГПнас БПнас

де Д - календарна тривалість періоду, днів.

5.3. Статистичний аналіз грошового мультиплікатора та швидкості обороту грошей

Грошова база охоплює сукупність готівки, яка емітована НБУ, та залишки коштів комерційних банків на їх рахунках у НБУ. Фактично, це - консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей. Тоді пропозиція грошей (Ms) прямо пропорційна грошовій базі (Mh) і залежить від грошового мультиплікатора (r):

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

52

Ms = Mh × m.

(5.9)

За своєю структурою грошова база (Mh) включає: М0 (гроші готівкою) і R (банківські резерви).

Банківські резерви - це резервна категорія, яка охоплює також готівку в обігу, що перебуває в касах банків. їхня особливість полягає в тому, що ці гроші не перебувають в обігу і не входять до складу грошових агрегатів.

Зв'язок між банківськими резервами (R) та масою грошей в обігу (М0) можна визначити за допомогою грошового мультиплікатора.

Грошовий мультиплікатор - це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу внаслідок операцій на монетарному ринку.

Величина грошового мультиплікатора (r) визначається за формулою:

m =

M0 + D

,

(5.10)

M0 + R

де D - гроші в депозитах комерційних банків. Даний показник можна розрахувати за формулою:

m =

M

,

(5.11)

 

 

Mh

 

де М - грошова маса.

Грошовий мультиплікатор показує, у скільки разів зростатиме ефективність грошової бази. Його величина є оберненою величиною до норми ефективного резервування:

m =

1

,

(5.12)

 

r

де

 

 

 

 

R

 

 

r =

 

.

(5.13)

 

 

 

 

D

 

 

 

У даному випадку мультиплікатор характеризує фактичні можливості банків розширювати обсяги кредитних вкладень в економіку.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

53

Якщо в якості грошової бази прийняти величину готівки, то грошовий мультиплікатор можна розглядати як один із способів визначення швидкості оборотності наявних грошей та міру ефективності їх використання в економічній системі.

Середня норма резервування по банківській системі в цілому як середня з індивідуальних норм резервування, зважених по структурі вкладів різних видів (по структурі депозитів), розраховується за формулою:

 

=

åri Di = årdi ,

(5.14)

r

 

 

åDi

 

де ri - норма обов'язкового резервування по /-му виду депозитів; Di - середній розмір вкладу і-го типу;

di - частка депозиту i-го типу в загальній величині депозитів.

На основі фактичного значення середньої норми резервування можна визначити фактичне значення грошового мультиплікатора як обернену до норми резервування величину:

m =

1

,

(5.15)

 

r

 

 

 

де r - середній рівень норми резервування.

Такий підхід дозволяє виявити ступінь впливу на динаміку мультиплікативного ефекту зміну норм резервування та структури вкладів:

J

 

=

år0d0

=

år0d1

×

år0d0

= J J

, (5.16)

 

år1d1

år1d1

år0d1

 

m

 

 

 

r d

 

де Jm - індекс грошового мультиплікатора;

Jr - індекс, обернений до індексу норми резервування; Jd - індекс структурних зрушень у депозитах.

Важливим фактором зміни грошового обороту є швидкість обороту грошей. її можна виразити двома показниками: кількістю оборотів грошової одиниці та тривалістю одного обороту в днях.

Кількість оборотів грошової одиниці визначається на основі трансакційного рівняння Фішера за формулою:

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

54

V =

PQ

=

ВВП

.

(5.17)

M

 

 

 

М

 

Тривалість оборотів визначається за формулою:

Д =

360

.

(5.18)

 

 

V

 

Оскільки для відображення грошової маси використовується система грошових агрегатів, то швидкість обігу кожного з них, розрахована відповідно, буде відображати швидкість оборотів різних видів ліквідних активів. Важливими серед них є:

- швидкість обороту наявних грошей:

V 0 =

ВВП

;

(5.19)

 

 

М0

 

- швидкість обороту грошової маси:

V =

ВВП

;

(5.20)

М

 

 

 

Використовуючи індексний метод можна кількісно виміряти зміну середньої швидкості обороту грошей під впливом зміни швидкості обігу окремих видів ліквідних активів та структурної зміни грошової маси.

Важливе значення для вивчення швидкості обігу грошової маси має аналіз швидкості обігу наявних грошей. Виділивши цей агрегат з грошової маси, можна отримати модель швидкості обігу грошової маси:

V =

ВВП

=

ВВП

×

M0

,

(5.21)

М

 

M

 

 

М0

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V = V 0d,

 

 

(5.22)

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

55

де d - частка наявних грошей у грошовій масі; V0 - швидкість обороту наявних грошей.

Абсолютний приріст сукупної швидкості обороту грошової маси, за рахунок зміни швидкості агрегату М0, визначається за формулою:

V( V0 ) = ( V01 V00 )d1 = V0 × d1

(5.23)

Вплив другого фактора визначається за формулою:

V( d ) = ( d1 - d0 )V00 = d × V00 .

(5.24)

Зіставляючи значення грошового агрегату М3 та валового внутрішнього продукту за два суміжні періоди, можна провести факторний аналіз М3 та динаміки рівня монетизації (РМ).

Загальна зміна грошового агрегату М3:

M3 = (M3)1 – (M3)0,

(5.25)

в тому числі за рахунок: - зміни рівня монетизації:

( M3 )РМ = (PM1- РМ0 )ВВП1,

(5.26)

- зміни обсягу ВВП:

( M3 )ВВП = ( ВВП1 - ВВП0 )РМ0

(5.27)

Зміна рівня монетизації:

РМ = РМ1 - РМ0,

(5.28)

в тому числі за рахунок:

- зміни обсягу грошового агрегату М3:

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

 

56

 

 

 

 

 

 

PM (M3 ) =

(M3 )1 (M3 )0

×100% ,

(5.29)

 

 

 

 

 

 

ВВП1

 

 

 

 

- зміни обсягу ВВП:

 

 

 

 

 

 

 

 

PM (ВВП ) =

(M3 )0

(РM 0 )

×100%.

(5.30)

ВВП

 

 

 

ВВП

0

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

Для статистичного аналізу динаміки та закономірностей зміни грошової маси в цілому та окремих її компонентів доцільно на основі місячних темпів приросту грошової маси та її складових розраховувати коефіцієнт випередження:

kвип. =

М

.

(5.31)

 

 

М0

 

Спостереження та аналіз купюрної будови наявної грошової маси є важливим напрямком статистики грошового обігу.

Під купюрною будовою мається на увазі частка окремих видів грошових знаків у загальній величині наявних грошей. Взаємозв'язок номіналу грошової одиниці, її кількість та суми виражаються формулою:

f =

Bn

,

(5.32)

 

 

N

 

де N - номінал грошової одиниці; Вn - сума банкнот (монет) номіналу

f - кількість грошових одиниць номіналу N.

Купюрну будову можна також визначити за кількістю купюр як частку кількості грошових одиниць номіналу N у загальній кількості грошових знаків:

d f =

f

 

å f .

(5.33)

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

57

За сумою купюрна будова визначається часткою суми банкноти номіналу в загальній величині наявної грошової маси:

d

m

=

Bn

.

(5.34)

 

 

 

åBn

 

Динаміку купюрної будови грошей та тенденцію її зміни можна отримати на основі даних про середню купюрність, яка розраховується за формулою середньої арифметичної зваженої (якщо відомі номінали купюр та їхня кількість):

 

 

 

åN × f

= åN × d f ,

 

N =

(5.35)

å f

 

 

 

 

 

або за формулою середньої гармонічної зваженої (якщо відомі номінали купюр та відповідна їм грошова маса):

 

 

 

åN × f

 

 

N =

.

(5.36)

å

N × f

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

МОДУЛЬ II СТАТИСТИКА ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ

ТЕМА 6 СТАТИСТИКА БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6.1. Предмет і завдання банківської статистики

Банківська статистика вивчає кількісні показники та характеристики масових явищ та процесів банківської діяльності, використовуючи стандартний арсенал прикладних статистичних методів сучасної економічної та фінансової статистики, а також загальної прикладної статистичної теорії та аналізу.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

58

Основними завданнями банківської статистики є:

контроль за виконанням планових показників та зобов'язань банку, а також виконання нормативів НБУ;

аналіз якості планування та нормування банківської діяльнос-

ті;

своєчасне виявлення внутрішніх диспропорцій у діяльності окремих банків;

виявлення внутрішньобанківських резервів підвищення ефективності банківської діяльності;

забезпечення зацікавлених організацій стандартами щодо банківської діяльності;

організація та проведення вибіркових обстежень банків;

порівняльний аналіз інформації про банківську діяльність різних банків;

статистичне забезпечення маркетингу банківської діяльності;

характеристика результатів діяльності банку;

аналіз надійності банку;

визначення та оцінка рейтингу банку.

6.2. Інформаційне забезпечення банківської статистики

Форми звітності банків поділяються на щоденні, щомісячні, квартальні та річні.

До щоденних форм звітності належать:

− форма № 310Д «Звіт про суми і процентні ставки за кредита-

ми»;

− форма № 350Д «Звіт про суми і процентні ставки за депозита-

ми»;

Щодекади надається:

форма № 631 «Звіт про структуру активів та пасивів за стро-

ками»; До щомісячних належать такі форми звітності:

форма № 363-Н «Дані про залишки коштів за іншою заборгованістю (класифікація за секторами економіки)»;

форма № 302 «Звіт про класифіковані кредитні операції за формами власності»;

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

59

форма № 310 «Звіт про суми і процентні ставки за наданими кредитами (за видами економічної діяльності)»;

форма № 317 «Звіт про вимоги за кредитами, наданими в економіку України (класифікація за організаційно-правовими формами господарювання)»;

форма № 320 «Звіт про вимоги за кредитами, наданими в економіку України (класифікація за видами економічної діяльності)»;

форма № 321 «Звіт про вимоги за наданими кредитами (класифікація за секторами економіки)»;

форма № 322 «Звіт про вимоги за кредитами, наданими в економіку України (класифікація за цільовим спрямуванням)»;

форма № 323 «Звіт про вимоги за кредитами, наданими в економіку України (класифікація за формами власності)»;

форма № 354 «Звіт про зобов'язання за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб (класифікація за організаційно-правовими формами господарювання)»;

форма № 360 «Звіт про зобов'язання за залученими коштами (класифікація за секторами економіки)»;

форма № 361 «Звіт про зобов'язання за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб (класифікація за видами економічної діяльності)»;

форма № 362 «Звіт про зобов'язання за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб (класифікація за формами власності)»;

форма № 363 «Звіт про цінні папери, емітовані банком, та залишки коштів за іншою заборгованістю (класифікація за секторами економіки)»;

форма № 391 «Звіт про стан портфеля цінних паперів (класифікація емітентів за секторами економіки)»;

форма № 528 «Дані про рух коштів на валютних рахунках, відкритих небанківською фінансовою установою в закордонних банках»;

форма № 604 «Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями».

До квартальних форм звітності належать:

форма № 3-ПБ «Звіт про міждержавний рух капіталів у формі портфельних інвестицій»;

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

60

форма № 4-ПБ «Звіт про міждержавний рух капіталів у формі прямих інвестицій та фінансового лізингу».

Статистична інформація про банківську діяльність міститься у фінансовій звітності банків, а для її деталізації використовують дані бухгалтерського обліку.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку, материнського банку та учасників консолідованої групи як єдиної економічної одиниці.

До складу фінансової звітності входять: звіт «Баланс»; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний; примітки до звітів.

Фінансову звітність в електронному вигляді подають територіальним управлінням Національного банку в установлені ними терміни, але не пізніше:

квартальну - 25-го числа місяця, наступного за звітним кварта-

лом;

річну - разом з аудиторським висновком 30-го квітня року, наступного за звітним;

річну консолідовану - разом з аудиторським висновком 15-го травня року, наступного за звітним.

Банк зобов'язаний публікувати квартальну фінансову звітність у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» чи газеті Верховної Ради України «Голос України» протягом місяця, наступного за звітним кварталом. Річну фінансову звітність банку та річну консолідовану фінансову звітність материнського банку, підтверджену аудитором, банк (материнський банк) зобов'язаний публікувати не пізніше 1 червня наступного за звітним року в газеті «Урядовий кур'єр» чи «Голос України».

6.3. Система показників банківської статистики

Система показників банківської статистики складається з чотирьох блоків.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]