
Право інтелектуальної власності
.pdf-пластичне , графічне, кольорове і фактурне рішення цих елементів, що знаходяться, як правило, на фронтальній поверхні виробу.
Для |
характеристики художньо-конструк торських |
рішень, |
що |
||||
мають площинну композицію (наприклад, тканини, килими, хустки і |
|||||||
т.п.), використовуються зокрема, ознаки: |
|
|
|
|
|||
- лінійно-графічне співвідношення елементів орнаменту; |
|
||||||
- колористичне рішення; |
|
|
|
|
|
||
- характер фактури (переплетення ниток тканини). |
|
|
|
||||
Для |
характерис тики |
художньо-конструкторських |
рішень |
||||
предметів одягу використовуються, зокрема, ознаки: |
|
|
|
||||
- форма, що є об'ємною характеристикою моделі; |
|
|
|
||||
- пропорції, що визначають співвідношення частин між собою; |
|||||||
- силует, що є площинною характеристикою моделі; |
|
|
|
||||
- ритм, що визначає розмірне чергування яких-небудь елементів; |
|||||||
- деталі, тобто елементи, що накладаються на поверхню одягу |
|||||||
на будь-якій її ділянці, їхня форма; |
|
|
|
|
|||
- обробка, тобто елемент, що не має функціонального значення |
|||||||
з |
погляду |
утилітарне застосуванн я |
виробу, |
що |
грає |
||
декоративну роль у рішенні моделі, використання якого може |
|||||||
бути одночасно технологічним прийомом (наприклад, обробка |
|||||||
краю одягу, зміцнення з'єднуючого деталі шва і т.п.); |
|
|
|||||
- фурнітура (ґудзика, гачки і т.п.); |
|
|
|
|
|||
- матеріал. |
|
|
|
|
|
|
|
Для |
характерис тики |
художньо-конструкторських |
рішень |
||||
комплектів (наборів) виробів крім ознак, використовуваних для |
|||||||
характеристики |
художньо-конст рукторських |
рішень |
відповідних |
||||
виробів, використовуються ознаки, що втілюють: |
|
|
|
||||
- характер взаємодії частин; |
|
|
|
|
- співпідпорядкованість елементів; |
331 |
|
-пропорційний лад як самих вихідних елементів, так і всього комплекту (набору) у цілому.
Обсяг наданої правової охорони визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу (його макета, малюнка), і які визначають зовнішній вигляд виробу з його естетичними та ергономічними особливостями, зазначеними заявником. Тлумачення ознак промислового зразка повинне здійснюватись в межах опису промислового зразка. Тому дуже важливо для заявника правильно скласти опис до промислового зразка і визначити істотні ознаки. Перелік суттєвих ознак промислового зразка призначений для адекватного тлумачення, відображеної на фотографіях сукупності істотних ознак, що визначають обсяг правової охорони, що проситься, наданим патентом на промисловий зразок.
Ознаки відносяться до істотних, якщо вони впливають на формування зовнішнього вигляду виробу, що має естетичні та ергономічні особливості.
Відповідно до Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
Законом встановлені об’єкти, які не можуть бути промисловим зразком, а саме:
- об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;
- друкована продукція як така; - об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або
подібних до них речовин тощо.
Промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі), площинними (малюнок) чи комбінованими.
332
Об'ємні промислові зразки являють собою композицію, в основі якої лежить об'ємно-просторова структура. Наприклад, зовнішній вигляд меблів, машин, приладів і ін.
Площинні промислові зразки являють собою композицію, в основу якої лежить лінійно-графічне співвідношення елементів, що не може сприймаються візуально як об'ємне, наприклад, зовнішній вигляд килима, хустки, тканини й ін.
Комбіновані промислові зразки характеризуються загальни ми ознаками, властивим об'ємним і площинним зразкам. Наприклад, зовнішній вигляд інформаційної, виставочної конструкції, будівельної лицювальної плитки й ін.
Естетичні і ергономічні особливості можуть виражатися, наприклад, у тому, що:
- забезпечено співпідпорядкованість частин, завдяки об'єднанню всіх ознак навколо головного, сприятливої послідовн ості сприйняття елементів композиції (для об'єкта, що має велику довжину,);
- забезпечено повну досяжність зони регулювання механізмів (для встановленого на автомобілі енергоагрегату);
- створено образ, що виражає силу і міць машини (для ескаватора);
- зоровий образ відбиває невиробничий, побутовий , спортивний характер машини (для садовогороднього міні-тр актора, пасажирського автомобіля) і т.п.
Для характеристики художньо-конструкторських рішень виробів, що мають складну композицію, в основі якої лежить розвинена об'ємно-про сторова структура (наприклад, верстат, мотоцикл, сільськогосподарська машина і т.п.), використовуються, зокрема наступні ознаки:
- наявність композиційних елементів; - взаємне розташування елементів; - форма композиційних елементів.
333
Для характеристики художньо-конструкторських рішень виробів з моно блочною композицією (наприклад, телевізор, радіоприймач, щитовий прилад, скринька і т.п.), а також рішень, побудованих на співвідношеннях елементарних геометричних об’ємів (наприклад, меблевих секційних блоків), використовуються, зокрема, ознаки:
- склад і розподіл композиційних елементів; - пластичне, графічне, кольорове і фактурне рішення цих
елементів, що знаходяться, як правило, на фронтальній поверхні виробу.
Для характеристики художньо-конструкторських рішень, що |
||
мають площинну композицію (наприклад, тканини, килими, хустки і |
||
т.п.), використовуються зокрема, ознаки: |
|
|
- лінійно-графічне співвідношення елементів орнаменту; |
||
- колористичне рішення; |
|
|
- характер фактури (переплетення ниток тканини). |
|
|
Для |
характерис тики художньо-конструкторських |
рішень |
предметів одягу використовуються, зокрема, ознаки: |
|
|
- форма, що є об'ємною характеристикою моделі; |
|
|
- пропорції, що визначають співвідношення частин між собою; |
||
- силует, що є площинною характеристикою моделі; |
|
|
- ритм, що визначає розмірне чергування яких-небудь елементів; |
||
- деталі, тобто елементи, що накладаються на поверхню одягу |
||
на будь-якій її ділянці, їхня форма; |
|
|
- обробка, тобто елемент, що не має функціонального значення |
||
з |
погляду утилітарн е застосування виробу, |
що грає |
декоративну роль у рішенні моделі, використання якого може бути одночасно технологічним прийомом (наприклад, обробка краю одягу, зміцнення з'єднуючого деталі шва і т.п.);
- фурнітура (ґудзика, гачки і т.п.); - матеріал.
334
Для характерис тики художньо-конструкторських рішень комплектів (наборів) виробів крім ознак, використовуваних для характеристики художньо-конст рукторських рішень відповідних виробів, використовуються ознаки, що втілюють:
- характер взаємодії частин; - співпідпорядкованість елементів;
- пропорційний лад як самих вихідних елементів, так і всього комплекту (набору) у цілому.
Обсяг наданої правової охорони визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу (його макета, малюнка), і які визначають зовнішній вигляд виробу з його естетичними та ергономічними особливостями, зазначеними заявником. Тлумачення ознак промислового зразка повинне здійснюватись в межах опису промислового зразка. Тому дуже важливо для заявника правильно скласти опис до промислового зразка і визначити суттєві ознаки. Перелік суттєвих ознак промислового зразка призначений для адекватного тлумачення, відображеної на фотографіях сукупності суттєвих ознак, що визначають обсяг правової охорони, що проситься, наданим патентом на промисловий зразок.
Ознаки відносяться до суттєвих, якщо вони впливають на формування зовнішнього вигляду виробу, що має естетичні та ергономічні особливості.
2.5. Придатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього
Статтею 461 ЦК України встановлені умови за яких промисловий зразок придатний для набуття права інтелектуальної власності на нього.
Промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.
335
Згідно статті 5 Закону правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить суспільним інтересам , принципам гуманності і моралі.
Для того щоб одержати правову охорону, промисловий зразок відповідно до статті 6 Закону має відповідати визначеним умовам. Він повинний бути новим.
Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки на нього, або якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.
На визнанн я промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором чи особою, яка одержала від автора прямо або опосередковано таку інформацію протягом шести місяців від дати подання заявки, або якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, зацікавлену у застосуванні цього положення.
2.6. Поняття та ознаки компонування інтегральної мікросхеми. Придатність компонування інтегральної мікросхеми до набуття права інтелектуальної власності на нього
Компонування інтегральної мікросхеми або інакше топографія інтегральної мікросхеми як особливий об’єкт права інтелектуальної власності являє собою зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з‘єднань між ними. Інтегральна мікросхема - це мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функції електронної схеми, елементи і з‘єднання якого неподільно сформовані в об’ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовленн я. Саме таке визначення дано топографії інтегральної мікросхеми і самої інтегральної мікросхеми статтею 1 Закону України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” (зі змінами, внесеними згідно із Законами № 783–XIV від 30.06.1999, № 2188–III від 21.12.2000, № 2921–III від 10.01.2002, № 34–IV від 04.07.2002, № 850–IV від 22.05.2003). Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і
336
здійсненням права власності на топографії інтегральних мікросхем в Україні.
Статтею 471 ЦК України визначені умови за яких компонування ІМС придатне для набуття права інтелектуальної власності на нього.
Компонування ІМС вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є оригінальним.
Не охороняються права на ідеї, способи, системи, технології або закодовану інформацію, які можуть бути втілені в топографію ІМС.
Компонування IMC визнається оригінальним, якщо воно є результатом інтелектуальної діяльності його автора, не створено шляхом прямого відтворення (копіювання) іншого компонування IMC, має відмінності, що надають йому нові властивості, і не було відомим у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки або до дати його першого використання. Дата першого використання компонування IMC – це дата, коли використання компонування IMC стало відомим у галузі мікроелектроніки.
Відповідно до Закону компонування IMC визнаєт ься оригінальним доти, доки не доведено протилежне.
Компонування, яке містить елементи, відомі в галузі мікроелектроніки на дату подання заявки або на дату першого використання компонування IMC, може бути визнана оригінальним тільки в тому разі, якщо сукупність таких елементів не створена шляхом прямого відтворення (копіювання) сукупності іншого компонування IMC і має відмінност і, що надають йому нові властивості.
На визнання компонуванн я IMC оригіналь ним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію, якщо строк від дати розкриття інформації до дати подання заявки на реєстрацію цього компонування IMC не перевищує двох років. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації, достовірності дати розкриття інформації та першого використання топографії IMC покладається на заінтересовану особу.
337
Не може бути визнана оригінальною те компонування IMC, заявка на реєстрацію якого подана пізніше ніж через два роки від дати його першого використання.
Обсяг прав на компонування IMC визначається зображенням компонування IMC на матеріальному носії.
Питання для самоперевірки
1. Поняття й ознаки винаходу (корисної моделі).
2. Об'єкти винаходу (корисної моделі).
3. Об'єкти, що не визнаються винаходом (корисною моделлю).
4. Критерії охраноспособности винаходу.
5. Пріоритет і порядок його встановлення.
6. Поняття й ознаки промислового зразка.
7. Умови надання правової охорони на промисловий зразок: новизна, оригінальність і промислова застосовність.
338
3. СУБ'ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ВИНАХОДИ, КОРИСНІ МОДЕЛИ, ПРОМИСЛОВІ ЗРАЗКИ І КОМПОНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ МІКРОСХЕМ
Відповідно до Статті 421 ЦК України суб'єктами права інтелектуально ї власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Кодексу, іншого закону чи договору.
Таким чином до суб'єктів права інтелектуальної власності на об’єкти промислової власності відносяться особи (юридичні і фізичні), які беруть участь у відносинах, пов'язаних зі створенням, набуттям і використанн ям винаходів, корисни х моделей, промислових зразків та компонування інтегральних мікросхем. До їх числа відносяться: автори (винахідники), патентовласники і правонаступники авторів (винахідників) та патентовласників.
3.1. Автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонування інтегральних мікросхем
Відповідно до статті 54 Конституції України, яка установлює право кожного громадянина на результат своєї інтелектуальної, творчої діяльності, одним з основних суб’єктів права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування ІМС є творець цих об’єктів. Тобто людина, результат інтелектуальної діяльності якої визначено таким, що він відповідає умовам придатності їх для набуття права інтелектуальної власності.
Для визнання особи автора відповідного об'єкта не має значення ні його вік, ні стан його дієздатності.
Поряд із громадянами України правами на зазначені об'єкти користаються особи без громадянства, що проживають на території України, іноземні особи й особи без громадянства, що мають постійне місце проживання за межами України.
Якщо у створенні винаходу, корисної моделі, промислового зразка, компонування ІМС брали участь кілька фізичних осіб, усі вони вважаються співавторами. Підставою для виникнення
339
співавторства є спільна творча праця декількох осіб для вирішення конкретної задачі. При цьому не стільки важлива доля участі в спільній творчій роботі, скільки сама участь. Так, робота може бути почата однією особою, продовжена іншою, а довершена третьою. Не є обов'язковою ознакою такої спільної роботи і місце створення кінцевого результату, тобто для того, щоб особа могла бути визначена співавтором, необхідно, щоб ця особа внесла творчий вклад у розробку.
Не визнаються авторами (винахідниками) фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), промислового зразка, компонування ІМС, а надали автору (винахіднику) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.
Спільна творча діяльність, що приводить до співавторства, може здійснюватися на підставі угоди.
Порядок користування правами, що належать співавторам, визначається угодою між ними. Від волевиявлення самих співавторів залежить і розподіл частки в належних їм правах на об'єкт. У випадку виникнення суперечки, частки встановлюються рівними, хоча кожний із співавторів вправі доводити, що його творчий внесок був більшим.
Необхідно зазначити, що відповідно до статті 428 ЦК України право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.
Статтею 423 ЦК України встановлено, особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:
- право на визнання людини творцем (автором, винахідником) об'єкта права інтелектуальної власності;
- право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності.
340