Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

sm_rgr_2z

.pdf
Скачиваний:
7
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
496.17 Кб
Скачать

21

3.2.2 Визначаємо реакції RA

MO = 0; RA l MO ql2

2ql2 = 0;

RA = 2.875ql.

 

 

 

 

 

2

 

 

 

3.2.3 Визначаємо Qy і Мх

 

 

 

 

 

Ділянка ОА, переріз І–І:

 

 

 

 

0≤zl.

qz2

 

Qy=−RO−qz; Мx=MO−RO·z

;

2

 

 

 

 

 

 

 

 

z=0;

Qy=−RO=0.875ql; Мx=MO=0.375ql2;

 

Q

y

= −0.875ql

ql = −1.875ql;

z=l;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

M x = −ql

 

 

 

 

Ділянка АВ, переріз ІІ–ІІ:

 

 

 

0≤zl.

 

 

Qy=q·l; Мx=−q·l z;

z=0; Qy=q·l; Мx=0; z=l; Qy=q·l; Мx=−q·l2.

За відомими даними будуємо епюри Qy та Мx (рис. 3.2; б, в).

3.2.4Визначення прогинів балки

Початок координат системи yz вибираємо в закріпленні (точка О).

Тоді початкові параметри WO і ϕО дорівнюють нулю (WO=0; ϕО=0) і рівняння прогинів набирає вид

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

O

z2

 

R

z3

 

q z4

 

Ділянка ОА:

0≤zl.

EI W

z

=

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

2

 

 

 

 

 

6

 

 

 

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ql4

 

1. z=0;

W(O)=0.

 

 

 

 

3.

z =

 

2l

;

W

2l

= 0.032

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

EIx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

ql4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

z =

 

l;

W

 

= 0.0151

 

.

 

4.

z=l;

 

W(l)=0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

1

 

EIx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22

Ділянка АВ: lz≤2l.

 

 

M

O

z

2

 

R z3

q z4

 

R

A

(z l )3

 

q(z l )4

EI W

=

 

 

 

O

 

 

 

+

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x z

 

 

2

 

 

 

6

 

 

 

24

 

 

 

6

 

 

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. z =1.5l;

W

 

= −0.067

ql4

 

. 2. z = 2l; W

= −0.55

ql4

.

 

 

 

 

 

 

(1.5l )

 

 

 

 

EIx

 

 

 

 

(2l )

 

 

EIx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Епюра прогинів показана на рис. 3.2; г.

[1, С. 404−442; 2, С. 38−39].

23

ТИПОВІ ЗАДАЧІ ДО РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ №2

4 РОЗРАХУНКИ НА СТІЙКІСТЬ ТИСНУТИХ СТЕРЖНІВ

4.1 Умова задачі

Сталевий стержень, довжиною l, стискається силою Р. Необхідно:

а) знайти розміри поперечного перерізу при допустимому напру-

женні [σ]=160 МПа (розрахунки виконувати послідовними наближеннями);

б) знайти критичну силу і коефіцієнт запасу стійкості.

Розрахункові схеми і вихідні дані наведені на рисунку 4.1 і 4.2 та в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 − Вихідні дані

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вид

Р,

l,

Схема

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рядка

пере-

кН

м

закріп-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

різу

лення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

I

100

2.1

1

 

 

 

 

 

 

l

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

II

200

2.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

III

300

2.3

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

IV

400

2.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

4

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

V

500

2.5

 

 

3

 

P

 

 

 

 

P

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

VI

600

2.6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

VII

700

2.7

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

8

VIII

800

2.8

l

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

IX

900

2.9

5

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

X

1000

3.0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е

г

д

д

 

Рисунок 4.1 Схеми закріплення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

I

a

II

1.5a

III

a

 

 

 

 

a

 

a

 

 

a

 

V

 

VI

 

VII

a

 

a

1.5a

 

a

0.2a

 

a

a

 

 

 

 

0.2a

IX

2a

X

 

 

 

 

 

a

 

a

 

0.2a

 

0.2a

 

 

IV 2a

a

VIII 2a

a 2a

Рисунок 4.2 Види поперечних перерізів стержня

4.2 Приклад розрахунку

P

l

d

х

Вихідні дані: Р=200 кН;

l=2.1 м;

 

Е=2·105 МПа;

0.2d

[σ]=160 МПа.

 

Розміри поперечного перерізу визначаємо з умови стійкості

σc = FP =ϕ [σ].

Розв’язуємо задачу методом послідовних наближень.

25

Коефіцієнт зменшення допустимого напруження для першого наближення приймаємо 0.5, тобто середнє значення 0 ϕ 1.

4.2.1 Перше наближення:

ϕ1=0.5.

4.2.1.1 Визначення розмірів поперечного перерізу

З одного боку площа поперечного перерізу визначається з умови стійкості

 

P

 

200 103

F =

 

;

F =

 

= 2.5 103 м2=25 см2.

ϕ1[σ]

0.5 160 106

З іншого боку площа поперечного перерізу розраховується як площа кільцевого перерізу

F = πd42 π4 (d 2 0.2d )2 = 0.160 πd 2 .

Тоді

d =

F

=

25

= 7.05 см.

 

 

0.16π

 

0.16π

 

d

0.2d

4.2.1.2 Розрахунок гнучкості стержня і моменту інерції

 

Визначаємо гнучкість стержня λ =

μl

і мінімальний радіус інерції

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

min

 

i

= Imin , а також мінімальний момент інерції кільцевого перерізу

min

F

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I = πd 4

π

(d 0.4d )4 =13.6 103πd 4 .

 

 

 

 

 

min

64

64

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

imin=

13.6 103πd

4

 

 

 

0.16πd 2

= 0.292d = 0.292 7.05 = 2.06 см;

 

 

 

 

 

 

λ= μ l = 2 210 = 204 .

imin 2.06

26

4.2.1.3Обираємо коефіцієнт зменшення допустимого напруження з

таблиць залежності ϕ=f(λ): ϕ1′ = 0.19 .

4.2.1.4Виконуємо перевірку на стійкість

σ =

P

 

=

200 103

= 421 МПа > 160 МПа.

ϕ1

F

0.19 2.5 103

 

 

 

Оскільки напруження значно перевищує допустиме, то необхідно зробити ще одне наближення.

4.2.2Друге наближення

4.2.2.1 Розрахуємо коефіцієнт зменшення напруження

як середньо арифметичне

ϕ2

=

ϕ1 +ϕ1

=

0.5 +0.19

= 0.345 .

 

 

2

 

2

 

4.2.2.2 Визначення розмірів поперечного перерізу

Відповідно перерахуємо площу, діаметр труби, мінімальний радіус інерції

F =

P

200 103

 

= 3.62 103 м2=36.2 см2;

 

=

 

ϕ2 [σ]

0.345 160 106

 

d =

F

=

36.2

= 8.49 см;

 

 

 

0.16π

 

0.16π

 

imin=0.292d=2.48 см.

4.2.2.3Визначаємо гнучкість стержня

λ= μ l = 2 210 170 .

imin 2.48

27

4.2.2.4Обираємо новий коефіцієнт зменшення допустимого напруження

зтаблиць залежності ϕ=f(λ): ϕ2′ = 0.26 .

4.2.2.5Виконуємо наступну перевірку на стійкість

σc =

P

 

200 103

 

=

 

= 212 МПа > 160 МПа.

ϕ2F

0.26 3.62 103

Напруження перевищує допустиме на 32.5%, тому знову переходимо до наступного наближення.

4.2.3Наступне наближення

4.2.3.1 Розрахуємо коефіцієнт зменшення напруження, розмір поперечного перерізу та гнучкість стержня

 

 

 

 

 

ϕ3 =

 

ϕ2 +ϕ2=

0.345 +0.26 = 0.303 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

200 103

 

 

F =

 

 

 

=

 

 

 

= 4.13 103 м2=4.13 см2;

 

ϕ3 [ω]

0.303 160 106

 

d =

 

 

F

 

=

 

 

41.3

 

= 9.06 см. imin=0.292·9.06=2.64 см.

 

160π

 

 

 

0.16π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λ =

μ l =

2 210

159 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

2.64

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

min

 

 

 

 

 

 

 

4.2.3.2

 

Обираємо

 

коефіцієнт

зменшення допустимого

λ

ϕ

 

 

150

0.32

напруження з таблиць залежності ϕ=f(λ)

 

 

160

0.29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Більш точно табличний коефіцієнт ϕ визначаємо за допомогою ін-

терполяції

 

 

 

ϕ3

= 0.32

0.32 0.29

9 = 0.293 .

 

 

10

 

28

4.2.3.3 Виконуємо наступну перевірку на стійкість

σ =

P

 

=

200

103

=165 МПа.

ϕ3

F

0.293 4.13 103

 

 

 

4.2.3.4Підраховуємо відносну похибку

δ= 160 165 100% = 3% . 160

Похибка розрахунків задовільна і не перевищує ± 5%.

4.2.4 Розрахунок критичної сили та коефіцієнта запасу стійкості

Оскільки λ>λгр=100, то критичну силу розраховуємо за формулою Ейлера

 

π2 E I

min

 

π2 E F i2

π2E

 

P =

 

=

min

=

λ2

F ,

 

 

 

кр

(μ l)2

(μl)2

 

де Imin =imin2 F ;

λ= μ l .

imin

Тоді P = 3.142 2 108 4.13 103 = 322.14 .

кр

1592

 

Коефіцієнт запасу стійкості

nст = PPкр = 322200.14 =1.61 .

[1, С. 502−5064; 2, С. 46−471; 3, С. 492−496].

29

5 РОЗРАХУНКИ НА МІЦНІСТЬ З УРАХУВАННЯМ СИЛ ІНЕРЦІЇ

5.1 Умова задачі

Валик і жорстко з’єднаний з ним ломаний стержень, такого ж поперечного перерізу, обертається з постійною швидкістю навколо осі АВ.

Необхідно:

а) побудувати епюру Mx від дії сил інерції, що виникають на вертикальній (СD) і горизонтальній () ділянках ломаного стержня;

б) знайти допустиме число обертів валика (АВ) за хвилину, при допустимому навантаженні [σ]=100 МПа і γ=78 кН/м3.

Розрахункові

схеми

і вихідні

дані

наведені

на рисунку 5.1 і

в таблиці 5.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.1 − Вихідні дані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема

l, см

 

Діаметр

 

 

Схема

 

l, см

Діаметр

рядка

 

валика

 

рядка

 

 

валика

 

 

 

 

d, мм

 

 

 

 

 

d, мм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

I

15

 

21

 

6

 

VI

 

40

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

II

20

 

22

 

7

 

VII

 

45

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

III

25

 

23

 

8

 

VIII

 

50

18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

IV

30

 

24

 

9

 

IX

 

55

19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

V

35

 

25

 

0

 

X

 

60

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е

д

 

г

 

 

 

е

 

д

г

 

Примітки. 1. Для спрощення обчислень рекомендується виконувати їх спочатку у загальному вигляді, позначаючи інтенсивність сил інерції через q.

2. Рівнодійні сил інерції на горизонтальних і вертикальних ділянках, опорні реакції, ординати епюри Mх потрібно виразити через ql і ql2.

30

 

А

C

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

l

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

E

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

А

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II

 

l

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2l E

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

l

 

 

А

 

C

 

B

III

l

 

 

 

D

 

 

 

 

E

E

 

 

 

l/2 l/2

 

 

 

 

 

 

 

l

 

2l

 

l

IV

C

А

l

B

C

 

D

D

 

l/2

E

 

E

l/2

 

 

2l

 

l

 

 

 

 

 

 

C

V

А

 

B

l

E

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D l/2

 

А

 

C

 

B

 

 

 

 

 

VI

 

l

D

 

 

 

E

 

 

E

 

l

 

l

 

 

 

 

 

А

B

C

 

 

 

 

l

 

VII

 

E

D

E

 

 

 

 

 

 

 

l

 

l

l

 

 

 

 

l

l

 

VIII

А

 

C

 

B

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E l/2 D

 

 

 

 

l

l

 

 

А

 

 

 

C

IX

 

B

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E l/2 D

 

 

 

l

l

 

X

А

 

C

 

B

l

 

 

 

D

 

 

 

E

 

 

E

 

 

l/2

 

Рисунок 5.1 Розрахункові схеми

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]