Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

sm_rgr_2d

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
727.5 Кб
Скачать

41

7.2.1.3Обираємо коефіцієнт зменшення допустимого напруження з

таблиць залежності ϕ=f(λ): ϕ1′ = 0.19 .

7.2.1.4Виконуємо перевірку на стійкість

σ =

P

 

=

200 103

= 421 МПа > 160 МПа.

ϕ1

F

0.19 2.5 103

 

 

 

Оскільки напруження значно перевищує допустиме, то необхідно зробити ще одне наближення.

7.2.2Друге наближення

7.2.2.1 Розрахуємо коефіцієнт зменшення напруження

як середньо арифметичне

ϕ2

=

ϕ1 +ϕ1

=

0.5 +0.19

= 0.345 .

 

 

2

 

2

 

7.2.2.2 Визначення розмірів поперечного перерізу

Відповідно перерахуємо площу, діаметр труби, мінімальний радіус інерції

F =

P

200 103

 

= 3.62 103 м2=36.2 см2;

 

=

 

ϕ2 [σ]

0.345 160 106

 

d =

F

=

36.2

= 8.49 см;

 

 

 

0.16π

 

0.16π

 

imin=0.292d=2.48 см.

7.2.2.3Визначаємо гнучкість стержня

λ= μ l = 2 210 170 .

imin 2.48

42

7.2.2.4Обираємо новий коефіцієнт зменшення допустимого напруження

зтаблиць залежності ϕ=f(λ): ϕ2′ = 0.26 .

7.2.2.5Виконуємо наступну перевірку на стійкість

 

P

 

200 103

σc =

 

=

 

= 212 МПа > 160 МПа.

ϕ2F

0.26 3.62 103

Напруження перевищує допустиме на 32.5%, тому знову переходимо до наступного наближення.

7.2.3Наступне наближення

7.2.3.1 Розрахуємо коефіцієнт зменшення напруження, розмір поперечного перерізу та гнучкість стержня

 

 

 

 

 

ϕ3 =

 

ϕ2 +ϕ2=

0.345 +0.26 = 0.303 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

200 103

 

 

F =

 

 

 

=

 

 

 

= 4.13 103 м2=4.13 см2;

 

ϕ3 [ω]

0.303 160 106

 

d =

 

 

F

 

=

 

 

41.3

 

= 9.06 см. imin=0.292·9.06=2.64 см.

 

160π

 

 

 

0.16π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λ =

μ l =

2 210

159 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

2.64

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

min

 

 

 

 

 

 

 

7.2.3.2

 

Обираємо

 

коефіцієнт

зменшення допустимого

λ

ϕ

 

 

150

0.32

напруження з таблиць залежності ϕ=f(λ)

 

 

160

0.29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Більш точно табличний коефіцієнт ϕ визначаємо за допомогою ін-

терполяції

 

 

 

ϕ3

= 0.32

0.32 0.29

9 = 0.293 .

 

 

10

 

43

7.2.3.3 Виконуємо наступну перевірку на стійкість

σ =

P

 

=

200 103

=165 МПа.

ϕ3

F

0.293 4.13 103

 

 

 

7.2.3.4Підраховуємо відносну похибку

δ= 160 165 100% = 3% . 160

Похибка розрахунків задовільна і не перевищує ± 5%.

7.2.4 Розрахунок критичної сили та коефіцієнта запасу стійкості

Оскільки λ>λгр=100, то критичну силу розраховуємо за формулою Ейлера

 

π2 E I

min

 

π2 E F i2

π2E

 

P =

 

=

min

=

λ2

F ,

 

 

 

кр

(μ l)2

(μl)2

 

де Imin =imin2 F ;

λ= μ l .

imin

Тоді

P =

3.142 2 108

4.13 103 = 322.14 .

 

 

кр

1592

 

 

 

 

Коефіцієнт запасу стійкості

 

nст = PPкр = 322200.14 =1.61 .

[1, С. 502−5064; 2, С. 46−471; 3, С. 492−496].

44

Типові задачі до розрахунково-графічної роботи №4

8 РОЗРАХУНКИ НА МІЦНІСТЬ З УРАХУВАННЯМ СИЛ ІНЕРЦІЇ

8.1Умова задачі

Валик і жорстко з’єднаний з ним ломаний стержень, такого ж поперечного перерізу, обертається з постійною швидкістю навколо осі АВ.

Необхідно:

а) побудувати епюру Mx від дії сил інерції, що виникають на вертикальній (СD) і горизонтальній () ділянках ломаного стержня;

б) знайти допустиме число обертів валика (АВ) за хвилину, при допустимому навантаженні [σ]=100 МПа і γ=78 кН/м3.

 

Розрахункові

схеми і вихідні

дані

наведені

на рисунку 8.1 і

в таблиці 8.1.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 8.1 − Вихідні дані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l, см

 

Діаметр валика

l, см

 

Діаметр валика

рядка

 

d, мм

рядка

 

d, мм

 

 

 

 

1

 

15

 

21

6

40

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

20

 

22

7

45

 

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

25

 

23

8

50

 

18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

30

 

24

9

55

 

19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

35

 

25

0

60

 

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітки. 1. Для спрощення обчислень рекомендується виконувати їх спочатку у загальному вигляді, позначаючи інтенсивність сил інерції через q.

2. Рівнодійні сил інерції на горизонтальних і вертикальних ділянках, опорні реакції, ординати епюри Mх потрібно виразити через ql і ql2.

 

 

 

 

 

 

45

 

 

 

 

 

 

 

А

 

C

 

B

 

А

 

 

C

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

l

D

 

 

VI

 

 

l

D

 

 

 

 

 

 

 

 

E

 

 

 

E

 

 

l

 

l

E

 

 

l

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

B

C

 

А

 

B

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

II

 

 

l

 

 

VII

 

 

E

D

E

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

E

 

 

 

 

 

 

 

 

2l

l

 

 

l

 

l

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

l

 

 

 

 

l

 

l

 

 

А

 

C

 

B

 

А

 

 

C

 

B

III

l

 

 

VIII

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

E l/2 l/2

E

 

 

 

 

E l/2 D

 

 

l

 

2l

 

l

 

 

 

l

 

l

 

 

C

 

 

 

C

 

А

 

 

 

 

C

IV

А

l

B

IX

 

 

B

 

l

 

 

 

 

 

D

D

 

 

 

 

 

 

l/2

E

 

E

l/2

 

 

 

 

E l/2 D

 

 

2l

 

l

C

 

 

 

l

 

l

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

C

 

B

V

 

 

 

 

 

X

 

 

 

А

 

B

l

 

 

l

 

 

 

E

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E l/2

 

E

 

 

 

 

D l/2

 

 

 

 

Рисунок 8.1 Розрахункові схеми

46

8.2Приклад розрахунку

А

 

 

ω

B

C

 

 

Вихідні дані:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[σ]=100 МПа;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

l

 

l

 

 

γ=78 кН/м3;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l=40 см;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

E

d=20·мм.

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

8.2.1

Встановлюємо

закон зміни інтенсивності сил інерції і

 

 

 

 

визначаємо реакції опор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RA

 

 

 

 

RB Mx

 

 

 

A

 

B

 

C

 

 

A

 

Mx

 

C

 

 

 

 

 

 

 

½

 

 

 

 

Mx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

E

 

 

z

 

z

 

q(z)

 

2

½

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

Mx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

½

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

E

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

z

Епюра Mx, (ql2)

 

 

Ділянка CD:

 

 

 

0≤zl.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q(z)=

γ F

ω2 z

 

 

лінійний закон.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При z=0;

 

 

q(0)=0;

z=l;

q(l)=

γ F

ω2 l .

 

 

 

 

g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ділянки : Всі точки стержня знаходяться на однаковій відстані l від осі обертання, тому

qDE = q = γ gF ω2 l .

47

 

 

 

M A = 0; RB l

1 ql 2l ql

5 l = 0; RB= 7 ql;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

M B

= 0; R A l

1 ql l ql

3 l =0; RA = 2ql.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

Перевірка: Pвер = 0;

 

RBRA ql

1 ql = 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7 ql 2ql

3 ql = 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

8.2.2 Визначаємо згинальні моменти на кожній ділянці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ділянка ЕD:

 

0≤zl.

 

 

 

M x

+ qz

z

;

 

M x

= −

qz

2

 

квадратична парабола.

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При z=0

 

Mx=0;

при z=l

 

 

M x = −

ql2

епюру будуємо на

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стиснутих волокнах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ділянка CD:

 

0≤zl.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

x

R l

+ R

A

2l = 0;

 

M

x

= 7 ql2

4ql2 = −1 ql2

const.

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ділянка :

 

0≤zl.

 

 

 

M x = −RA z .

 

 

При z=0

 

Mx=0;

при z=l

M x = −2ql2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ділянка BC:

 

0≤zl.

 

 

 

M

x

= R z R

A

(l + z).

При z=0

M

x

= −2ql2 ;

при z=l

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M x = −

1 ql2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

48

За одержаними даними будуємо епюру Mx, звідки знаходимо максимальний момент

 

 

M xmax

=

 

2ql2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

8.2.3 Із умови міцності визначаємо допустиме число обертів валика

 

 

σmax =

M xmax

 

[σ].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи, що

 

q =

γF

ω

2

l

3

Wx =

πd 3

;

F =

πd

2

 

g

 

 

 

 

32

4

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

запишемо

 

 

M x

 

 

=

 

2γπd 2

 

ω2l3 .

 

 

 

 

 

 

max

 

 

 

4g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді отримуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σmax = 2γ

πd 2

ω2l

3

 

32

 

 

= 16γω2l3

[σ],

 

 

 

4

πd 3

 

 

 

 

 

g

 

 

 

 

 

 

 

gd

 

 

 

 

 

звідки [ω]=

g d [σ]

=

9.81 0.02 100

 

 

=15.67 с-1.

 

 

 

 

16 γ l3

16 78 103 0.43

 

 

 

 

 

 

 

 

Допустиме число обертів валика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[n]= [ω] 30 =

15.67 30

 

=149.67 об./хв.

 

 

 

 

 

π

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[1, С. 605−610; 2, С. 52−53; 3, С. 534−537].

49

9 ВИЗНАЧЕННЯ НАПРУЖЕНЬ В ДВОТАВРОВИХ БАЛКАХ ПРИ УДАРНОМУ НАВАНТАЖЕННІ

9.1 Умова задачі

На двотаврову балку, яка закріплена на двох жорстких опорах, з висоти h падає вантаж Р.

Необхідно:

а) визначити найбільше напруження в небезпечному перерізі балки;

б) розв’язати аналогічну задачу за умови, що праву опору замінюємо пружиною, піддатливість якої дорівнює α;

в) порівняти отримані результати.

Розрахункові схеми

і вихідні

дані

наведені

на рисунку 9.1 і

в таблиці 9.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 9.1 − Вихідні дані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l,

 

Р,

 

h,

 

α·103,

 

рядка

двотавра

 

м

 

Н

 

см

 

м/кН

 

 

1

 

20

 

2.1

 

1100

 

11

 

21

 

 

2

 

20а

 

2.2

 

1200

 

12

 

22

 

 

3

 

24

 

2.3

 

300

 

3

 

23

 

 

4

 

24а

 

2.4

 

400

 

4

 

24

 

 

5

 

27

 

2.5

 

500

 

5

 

25

 

 

6

 

27а

 

2.6

 

600

 

6

 

26

 

 

7

 

30

 

2.7

 

700

 

7

 

27

 

 

8

 

30а

 

2.8

 

800

 

8

 

28

 

 

9

 

33

 

2.9

 

900

 

9

 

29

 

 

0

 

36

 

3.0

 

1000

 

10

 

30

 

 

 

 

50

 

h

Р

 

h

Р

I

 

 

VI

 

 

l/5

4l/5

3l/4

l/4

h

Р

 

h

Р

II

 

 

VII

 

 

l/4

3l/4

4l/5

l/5

h

Р

 

h

Р

III

 

 

VIII

 

 

 

 

 

 

l/3

2l/3

4l/5

l/5

 

h

Р

h

Р

IV

 

 

IX

 

 

l/2

l/2

3l/4

l/4

 

h

Р

h

Р

V

 

 

X

 

 

2l/3

l/3

2l/3

l/3

Рисунок 9.1 Розрахункові схеми

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]