pucenteilo_p_r_ekonomika_i_organizaciya_turistichnogotelnogo

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

властивостей, виявлення найбільш привабливих його сторін для іноземних туристів.

В іноземному туризмі туристичним продуктом є пакет послуг, що задовольняє споживчі запити іноземних туристів під час їхніх закордонних подорожей і які підлягають ними до оплати. Це – комплекс готельних, транспортних, екскурсійних, перекладацьких, різних побутових і комунальних, медичних, посередницьких і інших послуг.

У туризмі формування і споживання турпродукта відбувається роздільно. Турист, купуючи в туристичній фірмі туристичний продукт, оплачує право на його одержання під час своєї подорожі. Таке юридичне визначення турпродукту. Говорячи про турпродукт, ми маємо на увазі, його фізичні і вартісні властивості, якості, характеристики.

Створення нового турпродукту послідовно проходить через наступні етапи:

1)генерування ідей відносно турпродукту, його кількісних і якісних властивостей на основі постійного вивчення дійсного і потенційного попиту. Ця робота винна проводитися постійно, тому що в туризмі мода, прихильності, переваги часто міняються;

2)розробка концепції нового турпродукта. Полягає в доданні йому конкретних споживчих властивостей, що відповідають попиту цільового ринку і матеріально-технічним і фінансовим можливостям туристичної фірми. Мається на увазі вибір маршруту, програми, виду туризму, набору і класності послуг;

3)пробний маркетинг, що означає продаж на ринку першої партії нового турпродукту з метою визначення відносин до нього потенційних покупців, а також виявлення й усунення можливих недоліків;

4)комерціалізація нового турпродукта, що полягає в організації його масового продаж.

Основним туристичним продуктом у практичній діяльності туристичних фірм є тур, тобто поїздка (подорож) по кільцевому маршруті (турне) на основі комплексного обслуговування. Зазначене вище визначення туру можна представити у виді схеми (рис. 3.5.).

Рис. 3.5. Структура туру

81

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Маршрути

Маршрут туру відіграє велику роль у створенні йому необхідної привабливості, задоволенні побажань і інтересів туристів. Багаторічна практика прийому іноземних туристів до нашої країни показала, що абсолютна більшість приїжджаючих до нас іноземних туристів виявляє цікавість до відвідування Києва, Львова, Івано-Франківська, Одеси.

Вибір і розробка того чи іншого маршруту пов'язані насамперед з цілями поїздок іноземних туристів в Україну. Так, для ексурсійнопізнавальних турів вибираються міста з найбільш цікавими туристичними визначними пам'ятками, наприклад, історичними і культурними пам'ятниками, музеями, картинними галереями й ін. При організації турів на відпочинок у маршрут включаються курортні, морські, гірські чи сільські центри з відповідними природно-кліматичними ресурсами. Це означає, що приймаючі турфірми зобов'язані добре знати туристичні ресурси України, що можуть привернути увагу іноземних туристів, і уміло використовувати їх при розробці конкретних туристичних маршрутів.

Привабливість туристичного маршруту залежить також і від способу перевезення туристів між включеними в нього містами (пунктами). Далеко не всі міста, відвідувані в нашій країні іноземними туристами, мають рівнозначні транспортні зв'язки. Варто дуже ретельно підходити до вибору тих чи інших засобів перевезення туристів. Зокрема, турфірми повинні враховувати наступні вимоги:

-при складанні маршруту не допускати повторного транзитного відвідування туристами міста (пункту), у якому вони вже були. Необхідно шукати варіанти транспортних перевезень туристів по маршруті, що забезпечують однократне відвідування ними запланованих міст;

-при виборі засобів перевезення варто віддавати переваги тим перевізникам, що можуть забезпечити більш швидку і максимально комфортабельну доставку туристів з міста в місто;

-при плануванні пасажирських перевезень по маршруту необхідно також намагатися залишити якнайбільше світлового часу для організації екскурсій або вільної активності туристів, використавши з цією метою, наприклад, нічні години для перевезення потягом, а ранкові чи вечірні — для перевезення літаком або автобусом.

Велике значення для привабливості турів має їхня тривалість. Рекламуються, наприклад, короткострокові тур кінця тижня – “уїк-енд”. Самими масовими є тур тривалістю 7 – 10 днів, поїздки тривалістю 14 днів

ібільш займають уже значно меншу частку в загальному асортименті пропонованих закордонних поїздок.

Необхідно вказати на тісний зв'язок між змістом маршруту (перелік відвідуваних міст і пунктів) і тривалістю туру. Так, наприклад, для ознайомлення туристів зі Львовом, Києвом і Одесою потрібно, як мінімум, по 3 - 4 дні на кожне місто, а для огляду інших – 1 – 1,5 дня.

Вітчизняні турфирми повинні бути зацікавлені в розширенні географії маршрутів і тривалості подорожі іноземних туристів в Україні.

82

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Для цього необхідно постійно вивчати можливості використання все нових туристичних ресурсів, здатних привернути увагу іноземних туристів.

3.7. Міжнародний туризм

Міжнародний (іноземний) турист – це міжнародний відвідувач, що здійснює щонайменше одну ночівлю в колективному чи індивідуальному засобі розміщення у відвідуваній країні.

Міжнародний (іноземний) одноденний відвідувач — це відвідувач, що здійснює щонайменше одну ночівлю в колективному чи індивідуальному засобі розміщення у відвідуваній країні.

На рис. 3.6. приводитися класифікація міжнародних мандрівників.

Міжнародні мандрівники

Рис. 3.6. Класифікація міжнародних мандрівників

Більшість країн світу в останні роки форсованими темпами розвивають туріндустрію, прагнучи не упустити свій шанс у поділі економічної вигоди від міжнародного туризму. Відповідно підсилюється конкуренція різних країн на ринках виїзного і в'їздного туризму.

Тенденція поступального розвитку міжнародного туризму здатна стати досить сприятливою основою для розвитку іноземного в'їздного туризму в Україні. Однак для цього необхідно прийняти енергійні заходи

83

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

для просування українського турпродукту на ринку міжнародного туризму.

Основні терміни і поняття

Туристичний бізнес – одна з найбільш динамічних галузей що швидко розвиваються у світовому господарстві.

Інклюзив-тур – це надання на вибір туриста окремих послуг транспорту, харчування, розміщення, екскурсійного й іншого обслуговування. Здобуваючи мінімальний набір послуг, турист, у міру необхідності, може одержати і додаткове обслуговування.

Пекідж-тур – це більш широкий у порівнянні з інклюзивом-туром набір послуг, що передбачає поряд із традиційним обслуговуванням, розміщенням, харчуванням, екскурсіями, ще і спортивно-оздоровчі, культурно-розважальні й інші послуги. Набір послуг міняється в залежності від попиту туристів і знаходиться під впливом загальної вартості туру.

Міжнародний (іноземний) турист – це міжнародний відвідувач,

що здійснює щонайменше одну ночівлю в колективному чи індивідуальному засобі розміщення у відвідуваній країні.

Тестові вправи

Дайте відповідь на наступні тестові запитання

1.Туристичний бізнес привабливий для підприємців з наступних

причин:

а) не потрібно нічого робити; б) зростаючий попит на туристські послуги;

в) є можливість поїхати за кордон;

2.Ефективність туризму проявляється в наступному:

а) туризм – джерело валютних надходжень і засіб для забезпечення зайнятості населення країни;

б) туризм – можливість виїзду за кордон в пошуках роботи; в) туризм – важливий чинник розвитку сільського господарства.

3. Інклюзив-тур – це:

а) надання туристу лише послуги екскурсовода; б) надання на вибір туриста окремих послуг транспорту, харчування,

розміщення, екскурсійного й іншого обслуговування. Здобуваючи мінімальний набір послуг, турист, у міру необхідності, може одержати і додаткове обслуговування.

84

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

в) надання на вибір туриста набору послуг, що передбачає поряд із традиційним обслуговуванням, ще і спортивно-оздоровчі, культурнорозважальні й інші послуги.

4.Дайте правильний варіант відповіді. Згідно Закону України “Про туризм” існують такі види туризму:

а) канібальський; б) студентський;

в) лікувально-оздоровчий; г) квітниковий.

5.Головним є поділ туризму на:

а) міжнародний і зовнішній; б) міжнародний і внутрішній; в) міжнародний і народний.

6.За інтенсивністю туристичного потоку виділяють наступну класифікацію:

а) організований; б) сезонний; в) сімейний.

7.До динамічних факторів, що впливають на розвиток туризму, відносяться:

а) економічні; б) валютні; в) біржові.

Питання для самостійної підготовки

1.Сутність природи послуг. В чому вона виражається?

2.Назвіть специфіку властивостей послуг туризму.

3.В чому проявляється комплексність туристичних послуг?

4.Дайте характеристику інклюзив-туру.

5.Дайте характеристику пекідж-туру.

6.Що таке структура комплексного обслуговування?

7.Які основні напрямки стандартизації турпродукту?

8.Як класифікують туризм за видами туризму?

9.Що таке система таймер?

10.Назвіть основні фактори росту привабливості окремих регіонів світу для туристів.

11.Які етапи проходить створення нового турпродукту?

12.Що таке маршрут?

13.Дайте класифікацію міжнародних мандрівників.

85

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

4. МАРКЕТИНГОВІ АСПЕКТИ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

4.1. Показники туристичної діяльності

Економічний аналіз і маркетингові дослідження базуються на використанні показників туристичної діяльності. У практиці систематизації економічних показників застосовуються різні підходи.

Відповідно до рекомендацій статистичної комісії ООН для оцінки загального масштабу економічного впливу туризму можуть бути використані наступні показники:

-вироблений доход від туризму і його частка у валовому національному (внутрішньому) продукті;

-надходження іноземної валюти від міжнародного туризму; на державному рівні розрахунок включає валові доходи в іноземній валюті (загальна сума витрат іноземних туристів), а також чисті доходи у валюті (іноземна валюта, що залишається в країні за винятком величини витрат на імпорт товарів і послуг, використовуваних у туризмі у вигляді продуктів харчування, готельного устаткування і постачання матеріалів, експатріації заробітків працівників-іноземців і прибутку об'єктів, що знаходяться в іноземному володінні і т.п.); на регіональному рівні розраховують валові і чисті надходження, отримані з джерел поза відповідним регіону;

-робочі місця, створені завдяки туризму по наступним видах зайнятості:

-пряма зайнятість на туристичних підприємствах (у готелях, ресторанах, турагентствах і т.п.);

-непряма зайнятість на підприємствах, що постачають товари і послуги туризму (сільське господарство, рибальство, промисловість);

-генерована зайнятість у вигляді додаткових робочих місць, підтримуваних завдяки витраті доходів, отриманих працівниками прямої і непрямої зайнятості;

-приріст зайнятості в будівництві туристської інфраструктури;

-ефект мультиплікації – він може бути обчислений як величина витрат, здійснюваних туристами на придбання послуг і товарів суміжних галузей (транспорт, зв'язок, сільський господарство, розваги, фінансова, культурне та інше обслуговування) у розрахунку на кожну грошову одиницю реалізованого турпродукта;

-внесок у державний бюджет за допомогою туристських, митних, аеропортових зборів з туристів, податкові надходження з туристичних підприємств і доходів, зайнятих на них працівників.

Галузевий підхід у вимірі результатів туристської діяльності базується на застосуванні системи показників: обсяг туристського потоку, стан і розвиток матеріально-технічної бази, фінансово-економічні показники і показники розвитку міжнародного туризму.

В системі показників виділяють три групи:

-показники ресурсів,

86

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

-показники виробництва турпродукта (обсяг, структура, динаміка туристичної-екскурсійних послуг),

-показники соціально-економічної ефективності (динаміка рівня продуктивності праці, ефективність використання капітальних вкладень, основних фондів і оборотних коштів, матеріальних, трудових ресурсів, рентабельність).

Для характеристики туристської діяльність застосовують показники:

-кількість місць у засобах розміщення, у тому числі в готелях, мотелях, гуртожитках для приїжджих, туристських базах;

-кількість туристських підприємств (туроператоров і турагентств);

-чисельність пасажирів на туристській і ексурсійно-прогулянковій транспортній лініях, їхня частка в загальній чисельності пасажирів.

Крім того, для країнознавчих і регіональних зіставлень доцільно обчислювати так називані «представницькі характеристики»:

-число іноземних туристів на одного жителя країни, число поїздок внутрішнього і виїзного туризму на одного жителя країни для оцінки інтенсивності туризму;

-частку зайнятих у туристській індустрії в загальній чисельності зайнятих в економіці галузі (регіону);

-частку витрат на туристсько-екскурсійні і санаторно-оздоровчі послуги в загальному обсязі платних послуг населенню країни.

Особливе місце в системі економічних показників займають специфічні показники, що характеризують виробництво і споживання туристських послуг.

Туристичний продукт як економічний показник може бути обчислений на мікро- і макрорівні, а також використаний для характеристики внутрішнього і міжнародного туризму. На мікрорівні (агентська чи операторська туристська фірма) може бути представлена величиною туристського продукту, реалізованого за конкретний період часу.

На макрорівні вироблений туристичний продукт може бути визначений як вартісний показник комплексу послуг туристам, запропонований ним відповідно до мети подорожі. Він містить у собі: витрати на покупку послуг, наданих туристам іншими підприємствами і галузями (транспорту, культури, медицини і т.п.), вартість вироблених товарів туристського призначення, приватні і державні інвестиції в туристську індустрію, а також перевищення експорту туристського продукту з країни над його імпортом.

Реалізований туристський продукт — це валовий доход від продажу (виторг) товарів і послуг туристського призначення, що включає в себе також прибуток від туристської діяльності.

Обсяг туризму прийнятий також визначати в натуральних (кількісних) показниках. Як натуральні показники, як у внутрішньому, так

ів міжнародному туризмі використовують чисельність туристів. Однак

87

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

цього показника виявляється недостатньо для визначення реальних обсягів туризму й обґрунтування потреби в матеріально-технічній базі.

Оскільки кожен іноземний турист знаходиться в іншій країні визначений час, то від середньої тривалості перебування іноземних туристів у країні залежить обсяг іноземного туризму в цілому. У зв'язку з цим у внутрішньому й у міжнародному туризмі поряд з загальною чисельністю туристів важливим натуральним показником служить кількість днів, проведених туристами в країні — туристичні дні (тур одні). У практиці більшості країн цей показник називають «кількість ночівель».

Кількість туроднів визначається по формулі:

Т = У х Д

де Т — кількість туроднів; У — загальна чисельність туристів;

Д — середня тривалість перебування одного туриста в країні. Вартісні показники в іноземному туризмі залежні від цін і тарифів,

що діють на послуги туристам, а також від інших форм витрат, вироблених іноземними туристами в країні тимчасового перебування. При цьому, як правило, з цих витрат виключаються витрати на міжнародні перевезення.

У ряді країн прийнято виділяти як вартісні показники середній доход на один туродень і як похідний показник — середній доход на турпоїздку. Загальний обсяг валютних надходжень країни визначається по наступній формулі:

S = Y x A x S1

де S — загальна величина валютних надходжень; Y — загальна чисельність туристів;

А — середня тривалість перебування одного туриста в країні; S1, — середній доход від одного туриста в день.

4.2. Специфіка маркетингу послуг туризму

Послуги і товари туристського призначення, як і будь-які інші послуги і товари, надходять в індивідуальне споживання через ринок.

Національний ринок туристських послуг України являє собою недержавний сектор економіки, у якому здійснюють діяльність тисячі туроператорів і турагентів, багато хто з який мають ліцензії на міжнародну туристську діяльність.

Ринок послуг туризму є частиною споживчого ринку й у найбільш загальному розумінні являє собою частину економічного простору, що служить для взаємодії економічних агентів (туристів — споживачів послуг, постачальників і виконавців послуг, посередників-туроператорів і турагентів). Економічна функція ринку послуг туризму, як і будь-якого іншого ринку, складається в забезпеченні ефективного використання

88

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

ресурсів для задоволення потреб суспільства. Реалізується ця функція через взаємодію з ринками факторів виробництва й інших ринків у ході галузевої і міжгалузевої конкуренції. Соціальна функція ринку послуг туризму забезпечує волю споживчого вибору.

Сегментування, тобто виділення частин ринку послуг туризму по найбільш значимих ознаках, дозволяє відокремити внутрішні (національні) ринки на світовому (міжнародному) ринку туристичних послуг.

Внутрішній національний ринок може бути диференційований на регіональні ринки (сегменти), а також поділений по інших ознаках, використовуваних для класифікації послуг туризму і видів туризму.

Прагнення фірми підвищити конкурентноздатність спонукає вивчати ринок. У сучасній підприємницькій практиці для цього використовується різноманітний інструментарій, серед якого особливе місце займає маркетинг.

Теоретичне трактування і практичне застосування маркетингу є багатоаспектним явищем, що дає підставу розглядати його як економічний процес, господарську функцію, підприємницьку концепцію, метод дослідження ринку.

У найбільш загальному розумінні маркетинг – це вид діяльності, орієнтований на задоволення потреб за допомогою обміну. У сфері послуг маркетингова діяльність спрямована на досягнення мети шляхом визначення потреб цільових ринків і забезпечення якісного обслуговування споживачів способами, більш ефективними, ніж у конкурентів.

Поряд з економічною, маркетингова діяльність повинна бути орієнтована на рішення соціальних задач. Цьому відповідає соціальноетичний маркетинг, концепція якого передбачає досягнення головної мети таким чином, щоб одночасно зберегти благополуччя споживачів і суспільства в цілому.

Досвід маркетингової діяльності за кордоном великий. У сфері туризму дослідження ринку здійснюються підприємствами, що входять в індустрію туризму (відповідно виділяють маркетинг готельного господарства, ресторанів, підприємств торгівлі, транспорту, організаторів дозвілля, туристських фірм і ін.), державними і муніципальними органами, що регулюють розвиток туризму, спеціалізованими структурами, що надають маркетингові послуги тощо.

Методологія маркетингу включає аналіз ринкових можливостей, добір цільових ринків (сегментацію), розробку і реалізацію заходів щодо посилення збалансованості попиту та пропозиції.

Аналіз ринкових можливостей повинний показати залучення туристських ресурсів в економічний оборот, охарактеризувати стан туристської індустрії, оцінити виробництво і споживання туристських послуг. На макрорівні звужуються задачі пошуку можливостей узгодження попиту та пропозиції послуг. На мікрорівні аналізуються сильні і слабкі

89

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

сторони конкурентних позицій конкретної фірми і визначаються напрямки діяльності, здатні принести найбільшу вигоду.

Добір цільових ринків базується на прогнозі попиту на послуги і виявленні споживчих переваг. Закордонними фахівцями накопичений значний досвід сегментування ринку туристичних послуг по різних ознаках: географічному, соціодемографічному, психографічному та ін. У процесі дослідження ознаки, застосовувані при сегментуванні ринку, можуть комбінуватися, що підвищує ефективність аналізу.

Вивчення впливу різноманітних факторів на споживчі переваги, зокрема способу життя потенційного туриста, достатньо широко є поширеними в розвинутих країнах. Починаючи з 1989 р., у Швейцарії, Австрії, інших європейських країнах, а потім у США дані маркетингових досліджень – залежність споживчих переваг туристів від стилю й образа їх життя, названі системою “Євростиль” – використовуються при розробці туристичних продуктів. В основу типізації закладаються об'єктивні критерії персони споживача, характерні ознаки поводження, міжособистісних відносин, мотивації і прагнень, емоцій. За допомогою комбінації різних ознак і з урахуванням національних особливостей кожної країни в межах системи “Євростиль” виділяють шістнадцять варіантів стилю життя (найбільш розповсюджені з них “Роккі”, “Романтик”, “Мораліст”, “Піонер” і т.п.).

Сегментація на основі типізації споживачів відповідає завданням стратегічного маркетингу, оскільки дозволяє не тільки охарактеризувати ситуацію поточного періоду, але і передбачати її зміну в перспективі. Стратегічний маркетинг, на відміну від оперативного, призначеної для мінімізації витрат у короткостроковому періоді, орієнтований на довгострокову перспективу, сприяє уточненню ринкової політики, розробці нових чи поліпшенню існуючих турпродуктів. Стратегічний маркетинг є основою для підготовки програм розвитку індустрії туризму.

Ринок туристичних послуг в Україні ще не сформувалися остаточно, його основні сегменти не одержали закінченого вираження, особливо в регіональному відношенні, контингент споживачів дуже мінливий і його мотивація нестабільна.

Застосування для сегментації таких ознак, як образ і стиль життя споживачів, обмежено в силу того, що середній клас українського суспільства як носій традицій і культури чітко не виражений, недостатньо інформації про його демографічний, соціальний, професійний склад. Спроби виділити середній клас за критерієм доходу не дають чітких результатів.

Проте, стратегічний маркетинг стає усе більш необхідним для того, щоб досліджувати складні і суперечливі тенденції зміни макросередовища. Оскільки ринки в'їздного, виїзного і внутрішнього туризму мають специфічні особливості розвитку, доцільно застосовувати диференційований маркетинг.

90

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com