2.3 Контрольні питання

2.3.1 Якими параметрами характеризується стан газу і які одиниці вимірювання цих параметрів в системах SI і технічній? Зв’язок між ними.

2.3.2 Що називається кіломолем газу, молекулярною масою газу?

2.3.3 Записати характеристичне рівняння стану ідеального газу для 1 кг, m кг, 1 моля, m молей.

2.3.4 Яка фізична суть газової сталої? Обчислити її значення для повітря, кисню і вуглекислого газу.

2.3.5 Яке формулювання і математичний вираз першого закону термодинаміки?

2.3.6 Які основні формулювання другого закону термодинаміки?

2.3.7 Поняття термодинамічного процесу. Основні процеси. Навести їхні характеристики.

2.3.8 Політропний процес. Які характерні значення показника політропи для основних термодинамічних процесів?

2.3.9 Як змінюється і на що витрачається внутрішня теплова енергія газу в ізохорному та адіабатному процесах?

2.3.10 Чому теплоємність газу в процесі при сталому тиску завжди більше теплоємності газу при сталому об'ємі?

2.3.11 Визначити значення теплоємностей газу в різних термодинамічних процесах. Фізична суть від'ємної теплоємності.

2.3.12 Зобразити основні термодинамічні процеси в рv-, Тs-координатах. Написати рівняння цих процесів.

2.3.13 Як залежить робота привода компресора від показника політропи стиску?

2.3.14 Як впливає обєм мертвого (шкідливого) простру на продуктивність компресора?

2.3.15 Як впливає показник політропи стиску на кінцеву температуру газу в одно східчастому компресорі?

2.3.16 За якими рівняннями визначається зміна ентропії в ізохорному, ізотермічному, адіабатному і політропному процесах?

2.3.17 Зобразити цикли двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) в рv-, Тs- координатах з підведенням теплоти в процесах при сталому об'ємі, при сталому тиску і в процесах сумісного підведення теплоти при сталих об'ємі і тиску. Написати формули ККД циклів ДВЗ. Які існують методи підвищення термічного ККД циклів ДВЗ?

2.3.18 Зобразити цикл Карно в рv-, Тs-діаграмах. Написати вираз для термічного ККД циклу Карно.

2.3.19 Написати формули для визначення швидкості і витрат при витіканні газу і пари в до критичному і закритичному режимах. Що таке сопло Лава ля?

2.3.20 Зобразити схеми і цикли реактивних двигунів в рv-, Тs-координатах.

3. Розрахунково-графічне завдання №2

Тема: «Конвективний теплообмін. Теплопередача»

1. Задача 1. Розрахунок і графічне зображення процесів конвективного теплообміну в технологічних системах

Конвективний теплообмін є складний процес, який залежить від багатьох факторів і параметрів, визначаючих цей процес. Серед них найбільш важливі такі: природа руху середовища (вільна або вимушена); режим руху середовища (ламінарний, турбулентний або невизначений); теплофізичні властивості середовища (λ, с, ρ, а, ν); форма і розміри твердого тіла, яке обтікається середовищем (визначальний розмір l); температура потоку середовища t_сер і поверхні твердого тіла t_пов; визначальна температура t_m.

1. Умови задачі: у вузлах транспортних засобів або двигунах внутрішнього згоряння відбувається примусове повітряне або водяне охолодження поверхонь твердих тіл. Форму поверхні визначити за передостанньою цифрою шифру.

Таблиця 3.1 – Вихідні дані

Шифр	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
	2a	2b	2c	2d	2e	2a	2b	2c	2d	2e

Розшифровку варіантів розрахунків та визначення форми і розмірів поверхні твердого тіла зробити за таблицею 3.2.

Таблиця 3.2 – Вихідні дані

Варіант	Форма поверхні	Розмір, мм
2a	Течія середовища в циліндричній трубі	D =
2b	Течія середовища в кільцевому каналі	D = d =
2c	Течія середовища в трубі прямокутного перерізу	a = b =
2d	Течія середовища вздовж пластини	l =
2e	Поперечне обтікання циліндричної труби середовищем	D =

Значення швидкості потоку W і температур поверхні t_пов і середовища t_сер під час вимушеної течії прийняти за останньою цифрою шифру з таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Вихідні дані

Шифр	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Повітря
tпов, °C
tсер, °C
W, м/с
Вода
tпов, °C
tсер, °C
W, м/с

Фізичні властивості повітря і води обирати з методичних вказівок №1007.

2. Вимоги до вирішення задачі:

Зобразити схематично фізичну модель конвективного теплообміну за умов вимушеного руху середовища відповідно варіанту завдання.

Визначити для обох випадків коефіцієнт тепловіддачі конвекцією α_конв.

Провести порівняльний аналіз одержаних результатів розрахунку і прийняти інженерне рішення.

3. Послідовність виконання задачі:

Після аналізу вихідних даних і словесного поставлення задачі необхідно розглянути математичну модель , тобто перейти до її вирішення для обох випадків вимушеного конвективного теплообміну.

1. Схема процесу.

2. Визначальний розмір l.

3. Визначальна температура t_m.

4. Фізичні властивості середовища при визначальній температурі a, λ, ν, Pr = ν/a, β = 1/(t_m + 273), К.

5. Числові значення критеріїв Рейнольда, Грасгофа, Прандтля.

6. Числові значення емпіричного коефіцієнту С за умов вихідних даних та показників степені m, n, p.

7. Значення критерія Нуссельта з критеріального рівняння для вимушеного конвективного теплообміну.

8. Значення коефіцієнта тепловіддачі конвекцією α_конв.

9. Встановити умови інтенсивності вимушеного конвективного теплообміну, враховуючи, що в газах можливі значення

α_конв = 10 … 500, Вт/(м²К),

у воді α_конв = 500 … 10⁴, Вт/(м²К).

3.1.3.10 Провести порівняльний аналіз результатів розрахунку, керуючись фізичною моделлю і величиною α_конв.

2. Задача 2. Дослідження теплопередачі. Інтенсивність теплопередачі.

Теплопередача – це процес переносу теплоти від теплоносія (потоку газу або рідини) до тепловбирача (потоку газу або рідини з температурою меншою ніж теплоносій) крізь проміжну тверду стінку 9оболонку) довільної геометричної конфігурації (плоску, циліндричну, сферичну).

Кількість теплоти, що передається від теплоносія до тепловбирача в процесі теплопередачі при стаціонарному режимі, прямо пропорційна ріниці температурТ_н і тепловбирача Т_в, площі поверхні F тепло передавальної стінки і тривалості τ цього процесу:

Q_k = k(T_н –T_в) F τ, Дж

де k – коефіцієнт теплопередачі, _, Вт/(м²К).

Теплопередача – складний фізичний процес, який залежить від багатьох факторів, що визначають величину коефіцієнта теплопередачі, тобто k - не є фізичною властивістю процесу, характеризує його інтенсивність і його значення визначаються виключно розрахунковим шляхом.

Коефіцієнти α₁ і α₂ можуть характеризувати конвективну тепловіддачу (тоді α₁ = α_конв1, α₂ = α_конв2), тепловіддачу випромінюванням (тоді α₁ = α_випр1, α₂ = α_випр2; якщо теплоносієм або тепло вбирачем є рідина, то α_випр1, α_випр2 дорівнюють нулеві) або сумарну, тобто радіаційно-конвектнивну тепловіддачу (конвекцію і випромінювання, тоді α₁ = α_Σ1, α₂ = α_Σ2).

3.2.1 Умови задачі. Плоска стальна стінка товщиною _ст обтікає з одного боку гарячими газами (теплоносієм) температурою t_н , а з другого – водою (тепловбирачем) з температурою t_в, С.

Коефіцієнти тепловіддачі від газу до стінки а_1 та від стінки до води а_{ 2} ; коефіцієнт теплопровідності стінки _ст = 50 Вт/(мК).

У процесі експлуатації стінка покривається шаром накипу товщиною _ш (_ш = 1Вт/(мК)). Чисельні значення а_{ 1} та а_{ 2 ,} Вт/(м²К) визначити за останньою цифрою шифру з таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Вихідні дані

Шифр	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
α 1, Вт/(м2К)	32	35	38	40	42	45	34	37	41	44
α 2, Вт/(м2К)	3200	3600	300	400	4300	4600	4200	4500	4800	5000

Чисельні значення _ст і _ш , а також температур t_н та t_в визначити за переостанньою цифрою шифру з таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 – Вихідні дані

Шифр	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
ст, мм	14	16	18	20	22	15	17	19	21	23
ш, мм	0,7	0,9	0,8	1,2	1,4	1,0	1,6	1,8	1,7	1,63
tн, С	900	750	890	800	820	950	790	830	840	850
tв, С	105	110	120	115	125	130	100	105	110	115

3.2.2 Вимоги до розв’язання задачі:

3.2.2.1 Визначити: коефіцієнт теплопередачі k від газу до води, питомий тепловий потік q і температури обох поверхонь стінки t_пов1 та t_пов2 у відсутності і при наявності шару накипу.

3.2.2.2 Відобразити графічно епюри температур від t_н до t_в для обох випадків.

3.2.2.3 Пояснити фізичну суть накладення теплової ізоляції та її значення, наприклад, у виді накипу на металевих поверхнях.

3.2.3 Послідовність виконання задачі.

3.2.3.1 Аналіз вихідних даних при теплопередачі крізь плоску одношарову стінку необмеженої довжини у відсутності шару накипу.

3.2.3.2 Схема процесу при відсутності шару накипу.

При зображенні схеми процесу треба враховувати, що завжди при русі середовища з будь-якою швидкістю біля твердої поверхні утворюється відповідної товщини пристінний шар цього середовища; саме ці шари середовища ліворуч і праворуч стінки чинять опір перенесенню теплоти: від теплоносія до стінки 1/a_{ 1} і від стінки до тепловбирача 1/a_2. На рисунку 3.1 наведено схему теплопередачі крізь плоску одношарову тверду стінку необмеженої довжини.

3.2.3.3 Коефіцієнт теплопередачі при відсутності шару накипу

, Вт/(м²К)

3.2.3.4 Густина теплового потоку при теплопередачі за цих умов:

q = k (T_н – T_в), Вт/м²

3.2.3.5 Температура на внутрішній Т_пов1 і зовнішній поверхні Т_пов2 за законом Ньютона-Ріхмана і законом Біо-Фур׳є.

3.2.3.6 Перевірка значень Т_пов1 і Т_пов2, отриманих за попередніми розрахунками.

Рисунок 3.1 – Схема теплопередачі крізь плоску одношарову тверду стінку необмеженої довжини

3.2.3.7 Аналіз вихідних даних при теплопередачі крізь плоску одношарову стінку необмеженої довжини при наявності шару накипу.

3.2.3.8 Схема процесу при наявності шару накипу.

При її зображенні треба враховувати, що біля твердих відкладень (накипу) теж утворюється певної товщини шар середовища, який чинить опір (1/a_2) перенесенню теплоти.

3.2.3.9 Коефіцієнт теплопередачі при наявності шару накипу з боку тепловбирача.

3.2.3.10 Густина теплового потоку за цих умов.

3.2.3.11 Температури поверхонь Т_пов1 і Т_пов2 за цих умов.

3.2.3.12 Температура зовнішньої поверхні (із шаром накипу) Т_нак.

3.2.3.13 Перевірка значень Т_пов1, Т_пов2 і Т_нак, отриманих за попередніми розрахунками.

3.2.3.14 Побудова розподілу температур в системі для обох випадків на міліметровому папері.

3.2.3.15 Пояснення фізичної суті накладення теплової ізоляції та її значення, наприклад, у виді накипу на металевих поверхнях. Прийняття інженерних рішень.