Теми рефератів

1. Безробіття як форма макроекономічної нестабільності.

2. Соціально-економічні наслідки безробіття.

3. Державна політика регулювання безробіття.

4. Особливості діяльності державної служби зайнятості в Україні.

5. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.

Контрольні завдання

1. Тести

1. Робітник, який звільнився добровільно, входить до складу робочої сили, але поки що не знайшов роботу, попадає до категорії:

а) фрикційної форми безробіття;

б) структурної форми безробіття;

в) циклічної форми безробіття;

г) природної форми безробіття.

2. Людина, яка втратила роботу під час кризи в економіці потрапляє в категорію безробітних, охоплених:

а) фрикційною формою безробіття;

б) структурною формою безробіття;

в) циклічною формою безробіття;

г) природною формою безробіття.

3. Згідно із законом Оукена, двовідсоткове перевищення фактичного рівня безробіття над його природним рівнем означає, що відставання фактичного обсягу ВВП від реального складає:

а) 2%;

б) 3%;

в) 4%;

г) 5%.

4. Ким здійснюється соціальне страхування на випадок втрати роботи:

а) державою;

б) власником підприємства;

в) адміністрацією підприємства;

г) державою, адміністрацією, професійними спілками.

5. До прихованого безробіття у вітчизняній економіці можна віднести:

а) надлишкову зайнятість, яка склалася ще в умовах адміністративно-командної економіки;

б) зайнятих, що вимушено працюють неповний робочий день;

в) працівників, що перебувають у примусових неоплачуваних відпустках;

г) правильні відповіді: пункти б) і в).

2. Питання для самоперевірки знань

1. Які Ви знаєте форми безробіття? Дайте їм характеристику.

2. Яка форма безробіття найбільш негативно впливає на економіку і чому?

3. Поясніть особливості діяльності служби зайнятості в Україні.

4. Назвіть методи державного регулювання зайнятості.

5. Які теорії зайнятості Ви знаєте?

Література: 14, 15, 16, 23, 25, 28, 33, 36, 38.

Тема 14 Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції.

1. Держава як суб’єкт економічної системи.

2. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми.

3. Удосконалення механізму господарювання в Україні.

Методичні вказівки та пошукові завдання

Вивчаючи перше питання, звертається увага на те, що жодна сучасна національна економіка не обходиться без участі держави у її регулюванні. Держава впливає на економічну діяльність домогосподарств і фірм через систему важелів та інструментів: інфраструктура, гроші, ціни, кредити, податки, дотації, субсидії, ліцензії, квоти, інвестиції, патенти, амортизація тощо. Однак погляди на роль держави в економіці зазнали значних змін.

Незважаючи на різноманітність теоретичних поглядів на економічну роль держави, нині всі, по суті, сходяться на тому, що «невидима рука» ринку повинна доповнюватися «видимою рукою» держави. В ринковій системі економічні функції держави визначаються основними «невдачами» ринку, які необхідно розглянути.

І нарешті, функціональна роль держави виражається у визначенні прав власності, правового статусу фірм, встановленні загальних «правил гри», які регулюють взаємовідносини між усіма економічними суб’єктами. До того ж, держава підтримує внутрішній порядок, запроваджує стандарти, створює грошові системи, забезпечує економічну безпеку, що сприяє підвищенню ефективності розподілу ресурсів, виробництва господарських благ, їх обміну та споживання.

Необхідно звернути увагу на те, що ринковий механізм саморегулювання дає можливість:

- ефективно розподіляти ресурси для виробництва необхідних суспільству товарів;

- успішно функціонувати за наявності навіть обмеженої інформації (досить мати дані про ціну на продукт і про витрати на його виробництво);

- забезпечувати гнучкість і високий ступінь пристосування до умов, що змінюються;

- оптимально використовувати результати НТП. Прагнучи отримати максимально високий прибуток, товаровиробники йдуть на ризик, вводять новітні технології, розробляють нові товари;

- вільно вибирати і діяти споживачам і підприємцям (вони незалежні в прийнятті рішень, укладанні угод і т. ін.);

- задовольняти різноманітні потреби, підвищувати якість товарів і послуг, швидше досягати ринкової рівноваги;

- розширювати асортимент продукції, підвищувати її якість, знижувати витрати і тим самим підтримувати конкурентоспроможність продукції тощо.

Разом з тим, цілий комплекс питань не може бути вирішений за допомогою ринкових форм господарського механізму, а забезпечується впливом централізованих державних форм. Це, наприклад, такі питання: збереження ресурсів, що не відтворюються; формування економічного механізму захисту навколишнього середовища (тільки законодавчі акти можуть примусити підприємців вкладати кошти в екологічно чисте виробництво); регулювання використання ресурсів, що належать усьому людству (наприклад, рибні багатства океанів); створення стимулів для виробництва товарів і послуг колективного користування (наприклад, шляхи, громадський транспорт, освіта тощо); забезпечення права на працю і дохід, перерозподіл доходів; забезпечення фундаментальних досліджень у науці; орієнтація на виробництво соціально необхідних товарів, а не на задоволення потреб тільки тих, хто має гроші; стабільний економічний розвиток з його всебічними якісними і кількісними характеристиками; стимулювання тих рішень, які приносять дохід підприємцю. Далі розглядаються форми державного регулювання економіки.

Господарський механізм України, яка стала на шлях упровадження економічних реформ, поєднує в собі елементи адміністративно-командного і ринкового механізму. Який з механізмів переважить - залежить від політичних сил у країні, характеру реформ, що відбуваються, підтримки їх міжнародним співтовариством.

Таким чином, можна визначити такі напрями удосконалення господарського механізму в Україні:

- запровадження національного демократичного економічного планування;

- запровадження регіонального регулювання та планування через укладання контрактів між державою та окремими великими підприємствами, компаніями, введення до складу керівництва компаній представників центральних, регіональних і місцевих органів держави, а також профспілок споживачів тощо;

- здійснення через Національний банк України єдиної грошово-кредитної політики;

- проведення регіональної політики, тобто забезпечення рівномірного розвитку регіонів країни, планомірного розвитку продуктивних сил у межах цих регіонів, а отже всього народногосподарського комплексу;

- здійснення активної структурної, амортизаційної, інвестиційної, цінової політики через національну державну кредитно-інвестиційну компанію;

- створення раціональних умов розвитку дрібних і середніх підприємств;

- здійснення антициклічного та антикризового регулювання економіки;

- здійснення антимонопольної діяльності, роздержавлення, приватизації, реприватизації, денаціоналізації;

- забезпечення справедливого розподілу та соціального захисту громадян;

- здійснення програмування та прогнозування економіки;

- максимальне використання позитивних сторін ринку і одночасно нейтралізація його негативних сторін (значна соціальна диференціація суспільства, монополістичні тенденції в економіці, знищення навколишнього середовища тощо).

Наведіть приклади, які стосуються проблем державного регулювання економіки України.