Тема 12 Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми.

1. Особистий дохід, його формування і використання.

2. Продуктивність суспільної праці та її роль у відтворювальному процесі.

3. Тіньовий сектор в економічному відтворенні.

4. Масштаби і особливості тіньової економіки в Україні.

5. Проблеми розширеного відтворення і шляхи розв’язання екологічних проблем.

Методичні вказівки та пошукові завдання

Вивчаючи цю тему, необхідно звернути увагу на особливості формування доходів населення, зокрема, особистого доходу.

Особистий дохід – це дохід, отриманий приватними особами. Далі необхідно розглянути такі форми доходів, як доходи від трудової та підприємницької діяльності (заробітна плата, дохід працівників колективного підприємства, доходи від індивідуальної трудової діяльності від підсобного господарства та ін..), від власності (дивіденди від акцій, відсотки за пай, відсотки від депозитів та ін.), а також засвоїти особливості їх використання, навести приклади.

Друге питання вивчається з огляду на те, що продуктивність праці – це міра ефективності й напруженості праці. В найзагальнішому плані вона вимірюється кількістю продукції, виробленої за одиницю часу, або затратами робочого часу в розрахунку на одиницю виробленої продукції. Тому зростання продуктивності праці (економія робочого часу) може бути досягнуто лише двома шляхами:

- шляхом застосування більш досконалої техніки й технології, більш ефективних предметів праці, підвищення кваліфікації працівників, кращої організації праці, більш досконалого управління та інших методів, які передбачають прогресивні зміни в корисній формі праці, що веде до збільшення виробництва за однини цю часу або до зменшення часу на виробництво одиниці продукції;

- шляхом збільшення напруження (фізичного, розумового) праці за одиницю часу, що також веде до збільшення виробництва продукції за одиницю часу.

Далі необхідно зробити висновок про роль продуктивності праці у відтворювальному процесі, навести приклади, спираючись на особливості національної економіки України.

Розглядаючи третє питання, необхідно зауважити, що під тіньовою економікою, здебільшого, розуміють створення офіційно незареєстрованої вартості товарів і послуг та відсутність її відображення в системі національних рахунків.

Проте такий підхід відображає, передусім, спосіб її обчислення (статистичний аспект проблеми), а не економічну, а тим більше, політекономічну сутність. До цієї економіки входить, по-перше, кримінальна економіка, нерозривно пов’язана з неконтрольованим грошовим обігом (чорний грошовий ринок), основою якого є незаконні валютні операції, наркобізнес, розкрадання, шахрайство, рекет (особливо діяльність злочинних груп), проституція та ін.

По-друге, ухилення від сплати податків, по-третє, “паралельна економіка”, тобто сектор домашніх господарств, неформальний сектор (індивідуальна трудова діяльність дрібних товаровиробників, малих і середніх капіталістичних підприємств — послуги щодо ремонту і будівництва житла, ремонт та обслуговування автомобілів, побутової техніки, надання медичних, юридичних та інших послуг, здавання в найм житла та ін.) і прихований сектор — діяльність великих і частини середніх капіталістичних підприємств, у т. ч. банків у офшорних зонах, проведення ними незаконних бартерних операцій, випуск неякісної продукції, приписки, нееквівалентний обіг та ін. і, по-четверте, зловживання службовим становищем посадових осіб, хабарництво, вимагання, корумпованість тощо.

Негативно в цілому впливає на розширене відтворення бартерна торгівля (взаємозаліки між підприємствами наприкінці 90-х рр. становили в Україні близько 25 % державного бюджету), оскільки при цьому не поповнюється державний бюджет, а відсутність легальних обігових коштів унеможливлює впровадження нових досягнень науки і техніки у виробництво, не сприяє зменшенню ресурсомісткості виробництва, консервує екстенсивний тип відтворення.

Відмивання «брудних грошей» значною мірою відбувається у сфері криміналізованої приватизації, що здійснюється, здебільшого, через офшорні зони.

Надзвичайно негативно впливає на інвестиційний клімат в Україні (а отже, на процес відтворення) хабарництво, корупція, державний і приватний рекет та інші негативні чинники тіньової економіки.

Останнє питання вивчається таким чином, щоб звернути увагу на такі проблеми розширеного відтворення, як:

- безсистемна, безконтрольна, безмежна утилізація ресурсів природи;

- низький рівень технологічної культури виробництва;

- максимізація, а не оптимізація темпів економічного зростання;

- домінування технократичного підходу, послаблення антропогенних засад;

- масштабний вплив людської діяльності на навколишнє середовище й необмежене вторгнення людства у біосферу;

- швидка урбанізація населення планети, зростання гігантських мегаполісів і агломерацій, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією;

- поглиблення суперечностей між світовим економічним розвитком і соціальним прогресом.

Далі необхідно з’ясувати шляхи розв’язання екологічних проблем, навести приклади.