
- •Тема 8 Ринок: його суть, функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення……………………………………………………..………4
- •Теми рефератів
- •Контрольні завдання
- •1. Тести
- •2. Питання для самоперевірки знань
- •Тема 9 Домогосподарство в системі економічних відносин
- •Методичні вказівки та пошукові завдання
- •Теми рефератів
- •Контрольні завдання
- •1. Розв’яжіть задачі:
- •2. Тести
- •3. Питання для самоперевірки знань
- •Тема 10 Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток.
- •Методичні вказівки та пошукові завдання
- •Теми рефератів
- •Контрольні завдання
- •1. Тести
- •3. Питання для самоперевірки знань
- •Тема 11 Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента.
- •Методичні вказівки та пошукові завдання
- •Теми рефератів
- •Контрольні завдання
- •1. Розв’яжіть задачі:
- •2. Тести
- •3. Питання для самоперевірки знань
- •Тема 12 Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми.
- •Методичні вказівки та пошукові завдання
- •Теми рефератів
- •Контрольні завдання
- •1. Визначте, яке із зазначених тверджень є правильним, а яке – неправильним. Обґрунтуйте свою відповідь.
- •2. Тести
- •3. Питання для самоперевірки знань
- •Тема 13 Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою.
- •Методичні вказівки та пошукові завдання
- •Теми рефератів
- •Контрольні завдання
- •1. Тести
- •2. Питання для самоперевірки знань
- •Тема 14 Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції.
- •Методичні вказівки та пошукові завдання
- •Теми рефератів
- •Контрольні завдання
- •1. Розв’яжіть задачі:
- •2. Тести
- •3. Питання для самоперевірки знань
- •Тема 15 Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік
- •Методичні вказівки та пошукові завдання
- •Теми рефератів
- •Контрольні завдання
- •1. Тести
- •2. Питання для самоперевірки знань
- •Тема 16 Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин
- •Методичні вказівки та пошукові завдання
- •Теми рефератів
- •Контрольні завдання
- •1. Тести
- •2. Питання для самоперевірки знань
- •Тема 17 Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України
- •Методичні вказівки та пошукові завдання
- •Теми рефератів
- •Контрольні завдання
- •1. Тести
- •2. Питання для самоперевірки знань
- •Перелік рекомендованої літератури
Тема 10 Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток.
1. Форми і види підприємств.
2. Концентрація та централізація капіталу.
3. Види та функції підприємництва.
4. Загальні економіко правові основи розвитку підприємництва в Україні.
Методичні вказівки та пошукові завдання
Вивчаючи перше питання, звертається увага на те, що формування ринкової структури економіки приводить до появи різноманітних форм сучасних підприємств (суб’єктів господарювання), їх можна класифікувати за різними критеріями: формами власності; формами організації; розмірами; сферами діяльності.
Відповідно до форм власності розрізняють підприємства таких видів:
- індивідуальне, засноване на особистій власності, де використовується виключно особиста праця, самостійно здійснюється виробництво, весь дохід належить виробнику;
- сімейне, засноване на власності та праці членів однієї сім’ї;
- приватне, засноване на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили;
- колективне, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу або іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації;
- державне, засноване на загальнодержавній власності;
- комунальне (муніципальне), засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;
- спільне, засноване на об’єднанні підприємств різних форм власності;
- орендне - підприємства різних форм власності, що їх держава на певних умовах і на певний час передає в користування трудовим колективам.
Відповідно до форм організації підприємства виступають як:
- партнерство, або товариство - форма організації підприємства, що базується на об’єднанні (пайовому, частковому) майна різних власників. Як правило, це закриті компанії, де зміна власників паїв відбувається лише за згоди більшості її членів. Дохід між членами товариства розподіляється пропорційно до паїв (після сплати податків і виділення засобів на нагромадження капіталу). Розрізняють такі види партнерства: повне товариство (товариство з необмеженою відповідальністю); товариство з обмеженою відповідальністю; змішане (командитне) товариство;
- асоціації - об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності (вони не повинні втручатися у виробничу або комерційну діяльність будь-кого з учасників);
- корпорації (акціонерні товариства) - об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових або комерційних інтересів. Вони належать до товариств з обмеженою відповідальністю, їх особливість полягає в тому, що їхній капітал утворюється у грошовій формі та поділяється на однакові за номінальною величиною і неподільні паї у вигляді акцій. Рішення приймаються тими акціонерами, які володіють контрольним пакетом акцій (50% +1 акція - в Україні). Особливим видом сучасної корпорації є холдингові компанії, які виступають власниками контрольних пакетів акцій низки підприємств. Холдинг відносно останніх виступає материнською компанією, а компанії, акціями яких володіє холдинг, є відносно нього дочірніми. Такий механізм називають системою участі;
- консорціуми - об’єднання промислового та банківського капіталу на певний час для досягнення єдиної мети;
- концерни - об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.
Функціонування ринкових відносин пов’язане з виникненням цілого ряду фірм, які обслуговують ринок. Лізингові фірми - це фірми, що надають кредити орендарю з правом користування певними об’єктами. Найпоширенішими об’єктами лізингу є транспортні засоби, обладнання, технології, ліцензії, «ноу-хау», програмне забезпечення і т. ін. Інноваційні фірми впроваджують винаходи, науково-технічні розробки та послуги, реалізують різні проекти. Венчурні фірми проводять комерційну апробацію науково-технічних розробок. Здебільшого вони виникають у наукомістких галузях економіки і працюють з вищим за середній рівнем ризику.
Брокерські (маклерські) фірми виступають як посередники в торгівлі товарами та послугами, під час виконання біржових операцій з товарами та цінними паперами, а також фрахтування суден і страхування. Вони можуть надавати додаткові послуги для вивчення ринку, реклами, кредитування тощо. Аудиторські фірми (контори) за замовленням підприємств перевіряють їх фінансово-господарську діяльність, а також видають рекомендації щодо поліпшення справ.
Вивчення другого питання необхідно почати з пояснення того, що кожен підприємець намагається досягти таких розмірів виробництва, які б забезпечили максимальний приріст авансованого капіталу. Збільшення капіталу та масштабів підприємства може здійснюватися через концентрацію та централізацію капіталу.
Під концентрацією капіталу розуміють збільшення його розміру внаслідок капіталізації додаткової вартості. Це має місце тоді, коли частина додаткової вартості, створеної на підприємстві, використовується підприємцем для подальшого розширення й удосконалення виробництва, тобто нагромаджується.
Збільшення розмірів капіталу окремого підприємства або підприємця завдяки концентрації приводить до зростання всього суспільного капіталу. Наприклад, якщо капітал окремого підприємця становив 100 тис. гр. од. і був збільшений завдяки нагромадженню додаткової вартості до 120 тис. гр. од., то відбувалася його концентрація.
Від концентрації капіталу необхідно відрізняти процес його централізації. Централізація капіталу передбачає його збільшення через об’єднання кількох самостійних капіталів в один. Об’єднання може бути примусовим, коли внаслідок конкурентної боротьби неефективні, слабкі підприємства поглинаються сильнішими, і добровільним через створення акціонерних товариств. На відміну від концентрації капіталу централізація безпосередньо не приводить до збільшення всього суспільного капіталу, а сприяє його перерозподілу між окремими підприємствами. Наприклад, якщо дві компанії, індивідуальні капітали яких становили 100 тис. і 150 тис. гр. од., об’єдналися в одну з капіталом у 250 тис. гр. од., то відбувся процес централізації капіталу.
Процеси концентрації та централізації тісно пов’язані між собою. З одного боку, збільшення розмірів окремих капіталів внаслідок централізації є передумовою створення великих підприємств, для яких можливі більші масштаби нагромадження. З іншого - збільшення розмірів капіталів функціонуючих підприємств завдяки капіталізації додаткової вартості сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності та прискорює банкрутство неефективно працюючих підприємств. Концентрація та централізація капіталу значно прискорюються під час економічних криз, війн.
Третє питання розпочинається з вивчення поняття підприємництва. У Господарському кодексі України подане таке визначення поняття підприємництва: «підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку» (стаття 42).
Підприємництво виступає насамперед як прояв господарської та організаційної творчості й новаторства, базується на інноваційній комерційній ідеї. Саме ініціативне, самостійне та творче поєднання матеріальних і фінансових ресурсів, нематеріальних активів і робочої сили з метою створення нових товарів чи послуг і становлять зміст підприємницької діяльності. її результати матеріалізуються у вироблених товарах (послугах), а також у відповідному доході. Величина одержаного прибутку або особистого доходу залежить насамперед від того, як підприємець організував господарську діяльність, використав усю сукупність чинників виробництва. Сутність підприємництва повніше виражається в його функціях. Головні з них такі: інноваційна , ресурсна, організаційна, соціальна.
Інноваційна функція підприємництва передбачає сприяння генеруванню і активному впровадженню новаторських ідей і проектів, готовність до виправданого господарського ризику та вміння вести конкурентну боротьбу. Якщо підприємці не прагнутимуть до пошуку і впровадження нових ідей, виробничих технологій, виготовлення нового продукту, застосування нових форм і методів організації виробництва і збуту, що оперативно реагують на потреби ринку і пов’язані з ризиком, вони будуть неконкурентоспроможними і стануть банкрутами.
Ресурсна функція підприємництва полягає у формуванні та продуктивному використанні власного капіталу, а також матеріальних, трудових, природних, інформаційних та інших ресурсів.
Організаційна функція підприємництва виявляється у поєднанні чинників виробництва в оптимальних пропорціях, здійсненні контролю за їхнім використанням, направленості зусиль працівників на досягнення поставленої мети. Підприємницький успіх - головна мета господарської діяльності.
Соціальна функція підприємництва зводиться до формування мотиваційного механізму ефективної праці, виробництва тих товарів та послуг, які необхідні для максимального задоволення реальних потреб споживачів.
Виконання цих функцій підприємництва потребує певних особистих якостей підприємця.
В умовах ринкової трансформації економіки України розвиток підприємництва, зокрема малого бізнесу, має стати одним із найважливіших чинників соціально-економічного зростання. Усвідомлюючи новаторську роль підприємництва, держава надає йому всебічної підтримки.
Далі необхідно звернути увагу на те, що основними напрямками прискорення розвитку підприємництва в сучасних умовах трансформації, переходу до інноваційної моделі розвитку економіки України є:
- подальше удосконалення законодавчої та нормативної бази щодо створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва;
- удосконалення кредитної політики, а саме: організація державних кредитних установ з метою пільгового кредитування суб’єктів підприємницької діяльності, особливо початківців малого бізнесу;
- удосконалення податкової політики, тобто забезпечення функціонування спрощеної системи оподаткування з наданням переваги єдиному податку та право тих, що працює у секторі малого підприємництва, на соціальне і пенсійне забезпечення;
- подальше посилення державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва (фінансово-кредитної, майнової, інформаційної та кадрової). Створення та забезпечення діяльності мережі бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо;
- стимулювання розвитку підприємництва в галузях, що забезпечують найвищу ефективність суспільного виробництва та його конкурентоспроможність завдяки використанню досягнень науково-технічного прогресу, ресурсозберігаючих технологій, випуску принципово нових видів продукції;
- забезпечення виконання заходів щодо створення єдиної автоматизованої системи державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності;
- здійснення заходів щодо поетапного створення при центрах зайнятості мережі навчальних центрів з підготовки підприємців з-поміж безробітних;
- посилення відповідальності органів виконавчої влади, державних службовців за виконання відповідних законів щодо розвитку підприємницької діяльності, зокрема малого бізнесу.